Перейти до вмісту

Хіраяма Кійоцуґу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Хіраяма Кійоцуґу
яп. 平山清次 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився13 жовтня 1874(1874-10-13) Редагувати інформацію у Вікіданих
Сендай, Японія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер8 квітня 1943(1943-04-08) (68 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Токіо[d], Японія Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Японія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьастроном Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьастрономія Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materТокійський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовяпонська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладТокійський університет Редагувати інформацію у Вікіданих

Кійоцуґу Хіраяма (яп. 平山 清次 ; 13 жовтня 1874(18741013) 8 квітня 1943) — японський астроном, член Японської академії наук. Найбільш відомий відкриттям астероїдних сімей, — груп астероїдів, які мають близькі орбітальні елементи, що пов'язане з їхнім спільним походженням. Відкриті ним перші астероїдні сімейства тепер на його честь називають «сім'ями Хіраями»[1].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в префектурі Міяґі. Вивчав астрономію в Імперському університеті Токіо, який закінчив у 1897 році. Викладав астрономію в інженерній школі Генерального штабу японської армії між 1897 і 1901 роками. У 1906 році він став професором-асистентом з астрономії в Токійському імператорському університеті, а в 1919 — професором. З 1906 по 1907 рік Хіраяма був членом Комітету, який визначав широтний кордон на Сахаліні після Російсько-японської війни. У 1911 році він отримав докторський ступінь «за кількома статтями про зміну широти».

Хіраяма почав досліджувати астероїди в 1905 році. У 1918 році він опублікував статті «Дослідження розподілу середніх рухів астероїдів» і «Групи астероїдів, ймовірно, спільного походження», а пізніше «Сімейства астероїдів» (1922) і «Примітка до пояснення розривів між астероїдними орбітами» (1928). У 1935 році він опублікував свою головну працю «Астероїд»[2].

Помер 8 квітня 1943 року у Токіо.

Наукові результати

[ред. | ред. код]
Розподіл астероїдів за оскулюючими (ліворуч) та власними (праворуч) елементами орбіт. Для власних елементів добре помітні скупчення сім'ї астероїдів.

Найважливіші наукові результати Хіраями відносяться до небесної механіки. За порадою Ернеста Вільяма Брауна, він у 1915—1919 провів статистичне дослідження астероїдних орбіт. Застосувавши теорію вікових збурень Лапласа—Лагранжа для розрахунку власних елементів орбіт астероїдів, Хіраяма ввів поняття власних ексцентриситетів і нахилів орбіт. Використання власних елементів дозволило йому виявити п'ять груп астероїдів з подібними орбітами, які були непомітні в оскулюючих елементах орбіт. Він назвав ці групи астероїдними сім'ями (сім'ї Еос, Короніди, Феміди, Марії і Флори) і припустив, що кожна з них виникла через розпад одного великого тіла.

Також Хіраяма досліджував теорію зоряної змінності, зміни широти, історію астрономії в Азії.

Пам'ять

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Yoshida, Seiko; Nakamura, Tsuko (2011). Hirayama Kiyotsugu: Discoverer of Asteroid Families. Highlighting the History of Astronomy in the Asia-Pacific Region. Astrophysics and Space Science Proceedings: 171—197. doi:10.1007/978-1-4419-8161-5_10. ISBN 978-1-4419-8160-8. Процитовано 30 березня 2022.
  2. Yoshida, Seiko; Nakamura, Tsuko (2011). Hirayama Kiyotsugu: Discoverer of Asteroid Families. Highlighting the History of Astronomy in the Asia-Pacific Region. Astrophysics and Space Science Proceedings: 171—197. doi:10.1007/978-1-4419-8161-5_10. ISBN 978-1-4419-8160-8. Процитовано 30 березня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]