Х-22

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Х-22 «Буря»
AS-4 Kitchen
Х-22.jpg
Тип Крилата ракета
Походження СРСР СРСР
Історія використання
На озброєнні з 1967
Оператори  Росія
Війни Російсько-українська війна
Історія виробництва
Розроблено з 1958
Виробник МКБ Радуга
Виготовлена
кількість
близько 3000[1]
Варіанти Х-22М/МА/МП; Х-22Н/НА/НП
Характеристики
Вага 5 820 kg (12 830 lb)
Довжина 11,65 m (459 in)
Діаметр 92 см.
Вага боєголовки 1000 кг

Розмах крил 2,99—3,0 м
Паливо гіперголічна пара «Самін» ТГ-02, та окислювач АК-27И (суміш тетраоксиду азоту і азотної кислоти)

Commons-logo.svg Х-22 у Вікісховищі

Х-22 «Буря» (виріб Д-2, відповідно до класифікації НАТО — AS-4 Kitchen — «Кухня») — радянська надзвукова крилата протикорабельна ракета повітряного базування великої дальності. Входить до складу авіаційного ракетного комплексу К-22.

Призначалась для ураження радіолокаційно-контрастних точкових (авіаносці) і групових цілей (авіаносних ударних груп), за допомогою спеціальної (ядерної) або фугасно-кумулятивної бойової частини.

Під час російсько-української війни в 2022 році стала знаряддям численних злочинів, скоєних російськими загарбниками, зокрема: ракетний удар по торговельному центру Riviera, по торговельному центру в Кременчуці, по житловому будинку в Сергіївці та інших.

Загальні дані[ред. | ред. код]

Створення авіаційного ракетного комплексу К-22 на базі надзвукового бомбардувальника Ту-22 з надзвуковою крилатою ракетою великої дальності Х-22 «Буря» розпочалось ще в 1958 році.

У 1962 році виготовлені перші дослідні зразки заводом № 256 ГКАТ в Дубні (з 1966 року — Дубненський машинобудівний завод).

Перший пуск ракети Х-22 в штатному режимі відбувся 2 листопада 1963 року. На озброєння комплекс К-22 (з ракетою Х-22) прийнятий 1967 році. А «пасивна» Х-22П комплексу озброєння К-22 лише 1973 року.

У 1966 році розпочалась розробка комплексу озброєння К-22М з ракетами Х-22М/МА/МП (виріб Д-2М) на носій Ту-22М. На озброєння комплекс К-22М прийнятий 1973 році. З нового, зовнішній вид ракет без змін порівняно з комплексом К-22, але новий двигун збільшив швидкість до 4265 км/год.

Згодом розроблено комплекс озброєння К-22Н з ракетами Х-22Н/НА/НП для носіїв Ту-22М3 та Ту-95К-22. З нового, нова елементна напівпровідникова база.[2]

Приблизна вартість ракети Х-22 близько $300-500 тис. (станом на травень 2022 року).[3]

Тактико-технічні характеристики[ред. | ред. код]

Х-22[3] Х-22МА (Х-22М)[2] Х-22Н[4] Х-22НА[4]
Стартова маса, кг 5 635 5900 (5780) 5900 5900 – 6000
Швидкість 3,5 М (махів) 4265 км/год 4000 км/год (4 – 6М)
Дальність стрільби, км 140 – 300 до 400 (350) 300 – 400 140 – 300 (460 – 600)
Висота польоту, км 11,5 – 12,5 12 або 22,5 22,5 – 25 22,5 – 25
Висота застосування, км 10 1 – 13 11 – 12 1 – 13
Система наведення АРЛГСН[4] ІСУ (ІСУ і АРГСН) Інерціальна + АРЛГСН інерціальна з корегуванням по рельєфу місцевості
Літак-носій Ту-22К[2] Ту-22М; Ту-22М2 Ту-22М2, Ту-22М3, Ту-95К-22 Ту-22М2, Ту-22М3, Ту-95К-22

Модифікації[ред. | ред. код]

Була створена низка модифікацій ракети Х-22:[2]

  • Х-22 — базовий варіант, дальність 330 км або 300 як зазначено в таблиці.
  • Х-22ПСИ — ракета виходила на ціль на дальності 500 км з точністю 1 км, вражаючи її ядерною бойовою частиною. На озброєння прийнята в 1971 р.[4]
  • Х-22M/MA — оновлені варіанти зі швидкістю 3,3 Маха і запасом ходу 600 км (370 миль), або 350/400 км як зазначено в таблиці.. Важить 5780 кг (12740 фунтів), містить 960 кг (2120 фунтів) гексогену. Швидкість збільшено до 4000 км/год.[5][6]
  • Х-22МП — «пасивна», наведення на сигнали РЛС, станцій зв'язку і навігації.
  • Х-22П — «пасивна», з'явилися 1973 р.
  • Х-22Н — здатна вмикати головку самонаведення в останній момент.
  • Х-22НА — інерціальна, може йти до цілі на малій висоті та виконати «горку».
  • Х-22Б — дослідна аеробалістична ракета, швидкість до 6 М, максимальна висота польоту до 70 км. Розроблена 1970-х роках та проходила випробування, через технічні проблеми в серію не була запущена.[4]
  • Х-32 — глибока модернізація ракети Х-22.

Х-22ПГ/Х-22П/ПСИ[ред. | ред. код]

Роботи над «базовою» Х-22 розпочались в квітні 1958 року. Авіаційний ракетний комплекс К-22 з системою управління К-22У з авіаційними крилатими ракетами Х-22 «Буря» створювали для ракетоносія проєкту «105» (майбутній Ту-22К). Ракета отримала індекс Д-2 (як виріб дослідно-конструкторського бюро в Дубно)[7].

Поставленим завданням система К-22 повинна була забезпечувати дальність дії 500—600 км по площадних цілях, та по рухомих (типу «крейсер») — 400—500 км. Ракети повинні були мати різні системи наведення для виконання різних завдань. Маса бойової частини була встановлена на рівні 950—1000 кг[7].

Розробки ракети з активною радіолокаційною головкою самонаведення для ураження широкого кола радіоконтрастних цілей просувалась найкраще. Її дальність дії 350—400 км була обмежена радіогоризонтом при висоті польоту носія 10-14 км[7].

В систему управління ракети входила РЛС літака ПН (від рос. прибор наведения), яка виконувала пошук цілі та цілевказання головки самонаведення ракети ПГ (тут літера Г означала «головка»)[7].

Після захоплення цілі на підвішуванні апаратура ракетної головки самонаведення автоматично супроводжувала ціль та після пуску керувала наведенням ракети[7].

Х-22ПГ могла комплектуватись змінною бойовою частиною фугасно-кумулятивного типу масою 950 кг, з контактним електромеханічним підривачем ЭМВ-515М або ядерною бойовою частиною з наземним або повітряним підривом[8].

Перший пуск Х-22ПГ в штатному режимі був здійснений 2 листопада 1963 року, але через відмову апаратури ракета не досягла цілі, що знаходилась на відстані 240 км. Носій Ту-22К з ракетою Х-22ПГ офіційно прийнятий на озброєння і лютому 1971 року[7].

Ракета Х-22ПСИ була призначена для ураження цілей з відомими координатами, головка самонаведення мала доплерівський зчитувач шляху (літери в назві означали: С — рос. счислитель, И — рос. интегратор). Дальність ураження цілей сягала 450 км і майже в півтора рази перевищувала варіант ПГ. Однак, через недосконалість такої системи наведення точність ракети була надзвичайно низька, а тому їх пропонувалось озброювати лише ядерними бойовими частинами[7].

Також була створена модифікація з пасивною головкою самонаведення Х-22П для ураження наземних та корабельних РЛС, що працювали в діапазонах 10 та 20 см. Цю модифікацію пропонувалось озброювати уламково-фугасною бойовою частиною або спеціальною потужністю 15 кт. Випробування були успішно завершені в 1973 році[7].

Х-22М/П/МА[ред. | ред. код]

В 1967 році почалось проєктування нового сімейства ракет Д-2М для літака проєкту «145» (згодом отримав назву Ту-22М)[9].

Нове сімейство отримало новий рідинний багаторежимний ракетний двигун С5.44 з турбонасосною подачею палива[10], ампульну систему заправлення компонентами пального, а система управління забезпечувала можливість польоту на висоті 12 або 22,5 км («нижня» та «верхня» траєкторії відповідно). Головною зовнішньою відмінністю стала наявність складаного нижнього кіля[9].

Для модифікацій Х-22М та Х-22П була забезпечена можливість захоплення цілі з-під крила носія. Активний радіолокаційний координатор цілі ПГ УР Х-22Н (такий самий, як і на старій Х-22) міг служити для виявлення радіоконтрастних цілей замість бортової РЛС носія[9].

Система наведення «автономної» Х-22МА отримала систему корекції за рельєфом, завдяки чому середньоквадратичне імовірне відхилення було зменшене до значень, співмірних з габаритами великого корабля. Крім того, з'явилась можливість ураження цілей, що знаходяться з істотним відхиленням від курсу літака[9].

Ракети Х-22М та Х-22МА були прийняті на озброєння в 1974 році[9].

Роботи над «пасивною» модифікацією Х-22П затягнулись через проблеми з наведенням та цілевказанням. Прийнята на озброєння вона була лише через кілька років, але масовою так і не стала[9].

Окрім Ту-22М, ракети сімейства Д-2М також поступали на озброєння доопрацьованих літаків Ту-22КД[9].

Х-22Н/НП/НА[ред. | ред. код]

Для літаків Ту-22М3 були створені варіанти Х-22Н з активною радіолокаційною головкою самонаведення (АРГСН), Х-22НП з пасивною головкою для ураження РЛС, Х-22НА — з інерційною системою наведення. Обчислювальний пристрій цих ракет було переведено на напівпропвідникові елементи. Нова інерційна система наведення мала вищу точність та дала можливість вмикати активну головку самонаведення лише на кінцевій ділянці. Проте, основним залишився варіант з постійною роботою АРГСН[9].

Окрім варіантів польоту за верхньою чи нижньою траєкторіями був доданий старт з малої висоти. При цьому ракета стабілізовувалась на висоті близько 1000 м а при наближенні до цілі виконувала маневр типу «гірка». Такий пуск забезпечував прихованіший політ, але за рахунок зменшення дальності ураження[9].

Ці модифікації ракети отримали новий рідинний ракетний двигун, який підвищував льотно-технічні характеристики[9].

Проте, стійкість Х-22Н до радіозавад залишилась недостатньою, оскільки все обладнання працювало на єдиних частотах та була відсутнє апаратура виокремлення цілі на тлі радіозавад. Роздільна здатність активної головки самонаведення виявилась достатньою лише для виявлення цілі типу великий корабель, міст, тощо[9].

Через численні проблеми з пасивною головкою самонаведення, ракети Х-22НП на озброєння в запланований термін не поступили, й літаки Ту-22М3 у стройових частинах були мали лише прийняті на озброєння в 1976 році ракети з активною головкою або з інерційною системою наведення[9].

Літаки Ту-22М3 зберегли можливість застосування попередньої модифікації ракет — Х-22М та Х-22МА[9].

Х-22Б[ред. | ред. код]

Х-22Б — створена в 1970-ті роки аеробалістична ракета. Завдяки руху за балістичною траєкторією в піке досягала гіперзвукової швидкості — близько 6 чисел Маха[9].

Попри те, що технічні проблеми завадили серійному виробництву, на основі цієї ракети були створені численні дослідницькі літальні апарати для дослідження аеродинаміки на гіперзвукових швидкостях, випробування нових двигунів (у тому числі — прямоточних та зовнішнього стиснення). Частина цих досліджень відбувалась разом з американськими дослідниками[9].

Носії[ред. | ред. код]

Під час розробки випробування відбувались з переробленого Ту-16К-22. Перші випробування відбувались з борта цих літаків іще в 1962 році[11].

Спершу ракети Х-22 поступали на озброєння літаків Ту-22К. Ракета в напівутопленому положенні знаходилась під фюзеляжем носія[11].

Льотні випробування Х-22 почали 1 липня 1961 на бомбардувальниках Ту-22К, але завершились тільки в 1967 році[11].

В 1975 році був створений носій Ту-95К-22, який міг нести під фюзеляжем одну напівутоплену ракету і дві — на вузлах під крилами[11]. Перший зразок був створений іще в 1974 році, а пуски почались в 1981, а сам комплекс Ту-95К-22 був прийнятий на озброєння в 1987 році[9].

В другій половині 1970-тих років ракетами Х-22 стали озброювати найновіші на той час надзвукові літаки Ту-22М2 та Ту-22М3, які могли нести до трьох ракет — одну напівутоплену під фюзеляжем і дві під крилами[11].

Три ракети на всі типи носіїв підвішували тільки для транспортування, нормальним навантаженням були 1-2 ракети[9].

Для перевезення ракети Х-22 потрібен або один літак Ан-12, або одна залізнична платформа[9].

Бойове застосування[ред. | ред. код]

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

Ракетний комплекс К-22 з ракетами Х-22 за прямим призначенням — знищення надводних цілей — російські загарбники не використовували. Однак все ж таки його наявність (разом з іншими засобами ураження кораблів) створила загрозу судноплавству в українській акваторії Чорного моря та послужила засобом блокування українських портів[12].

На думку фахівців Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), масове застосування ракет Х-22 та Х-32 для ударів по наземним цілям може свідчити, що наявні запаси крилатих ракет типу Х-101 та Х-555, які мають вищу точність ударів та створені саме для застосування по наземним цілям, досягли певної критичної межі, і росія воліє зберегти їх на випадок крайньої потреби[13][14].

За даними видання Defense Express, у ніч на 9 травня 2022 року російські агресори застосували до шести ракет Х-22 по об'єктах у містах Донецької області, що знаходяться в прифронтовій зоні. Інших подробиць відомо на той час не було[15].

ТРЦ «Riviera» (Фонтанка) після удару російською крилатою ракетою Х-22, 9 травня 2022 року

Увечері 9 травня 2022 року російські війська обстріляли ракетами Х-22 торговий центр Riviera в селі Фонтанка неподалік Одеси та складські приміщення в Одесі. Одна людина загинула і п'ять поранені[16].

12 травня 2022 було обстріляно місто Кременчук, ракети поцілили по об'єктах критичної інфраструктури, у тому числі декілька ракет влучило у Кременчуцький нафтопереробний завод[17]. За даними видання Defense Express, усього того дня росіянами було випущено 12 ракет. Відомо, що чотири з них, що поцілили у нафтопереробний завод — типу Х-22, були випущені з бомбардувальників Ту-22М3 у небі над Курською областю РФ, тобто — на максимальну дальністю пуску в 600 км. Точний тип інших восьми КР, які того дня були випущені по Кременчуку, лишається невідомим[18].

Російський ракетний удар крилатою ракетою Х-22 по міському Палацу культури (Лозова, 20 травня 2022)

20 травня 2022 року російська крилата ракета Х-22 влучила у Міський палац культури в Лозовій, Харківська область. Під час удару в будівлі перебувало 5 осіб. Люди дивом залишилися живі, майже у всіх легкі поранення. Всього постраждало 7 осіб, наймолодшому — 11 років[19][20]. Ракета могла поцілити в будинок Палацу культури, оскільки він найбільш радіоконтрастний з усіх будівель навколо, бо стоїть окремо від інших та біля великого парку[21].

27 травня 2022 року начебто було здійснено два пуски ракет Х-22 по об'єктах у Донецькій та Луганській областях[22].

30 травня 2022 року підрозділи зенітних ракетних військ знищили крилату ракету Х-22 над Одеською областю[23].

3 червня 2022 року російські військові з літаків Ту-22М3 здійснили пуск не менше 10 ракет типу Х-22 по території України[24].

12 червня 2022 року російські військові завдали два удари ракетами типу Х-22 по селу Миколаївка (Покровського району). У результаті було пошкоджено 31 житловий будинок, адмінбудівля Вуглегірської ТЕС, залізничне полотно, автомобіль «швидкої допомоги», лінії електропередач. Без світла залишилися Бахмут і Красногорівка[25].

14 червня 2022 року російські військові завдали удару ракетою Х-22 по населеному пункту Добропілля. У результаті обстрілу загинула одна людина. Повністю знищено 3 житлових будинки у приватному секторі. У декількох десятків будинків вилетіли вікна, двері та зруйновані дахи[26].

25 червня 2022 року, за даними командування ПС ЗС України, ракети Х-22 були застосовані проти цілей на півночі України, включно з Києвом (разом із наземними ракетами «Іскандер» і «Точка-У»). 26 червня відбулися повторні атаки.

Рано вранці 27 червня 2022 року (вночі) російські військові завдали ракетного удару по житловому кварталу в прикордонному селі Маяки Одеської області. Внаслідок атаки близько 65 приватних будинків отримали пошкодження, чотири з них повністю згоріли. В Офісі Генпрокурора України мають попередні дані про вісім мирних жителів, які отримали множинні поранення. Серед них двоє трирічних близнюків[27].

Торговельний центр «Амстор» після російського ракетного удару, 27 червня 2022 року

Уже вдень 27 червня 2022 року, російські війська завдали удару ракетами X-22 по ТЦ «Амстор» у місті Кременчук (Полтавська область). На момент атаки в торговому центрі знаходилось до 1000 людей. Внаслідок удару та пожежі торговельний центр повністю зруйнований. За даними Командування Повітряних Сил ЗСУ літаки росіян злетіли з аеродрому Шайківка, а пуски здійснювали з Курської області[28].

Друга ракета майже поцілила у завод «Кредмаш»: вона впала на північно-східний край підприємства, зруйнувала один цех та теплиці, що також знаходились на його території. Двоє працівників отримали травми — їх посікло склом[29].

Відстань між двома ударами становить майже кілометр. Попри твердження російської пропаганди про наявність третьої ракети, яка начебто мусила уразити залізничне депо поблизу з заводом та торговельним центром, жодних доказів її існування або удару по залізниці не помічено[30].

І хоча російська пропаганда стверджує, що ракетний удар мав поцілити в «склади західних боєприпасів» на території заводу, імовірна справжня ціль ракетного удару — Крюківський міст через Дніпро, який знаходиться на пару кілометрів південніше. Через цей міст проходить одна з ключових і небагатьох магістралей між двома берегами великої ріки (і залізнична, і автомобільна). До цього росіяни вже били по мостах у Запоріжжі та Дніпрі, а якраз напередодні — по Черкаській дамбі в Черкасах[31].

29 червня 2022 року російський Ту-22М3 випустив ракету Х-22 з неба над Чорним морем, однак українським військовим вдалось її збити над Одеською областю, уламки впали в поля, минулось без постраждалих[32].

Але випущені вночі 1 липня 2022 року російські війська обстріляли смт. Сергіївка Білгород-Дністровського району Одеської області ракетами авіаційного базування Х-22, які запустили надзвукові бомбардувальники Ту-22М3. 3 ракетами Х-22 вражено багатоквартирний будинок та дві бази відпочинку. Станом на 8:30 ранку у результаті нічних ракетних ударів по Одещині щонайменше 18 людей загинуло, серед них 2 дитини, ще понад 30 осіб отримали поранення[33].

На початку липня 2022 року 101 ОБрО ГШ ЗСУ імені генерал-полковника Генадія Воробйова поширила фото збитої крилатої ракети. Військові стверджували, що розрахунок з ПЗРК «Ігла» зміг збити російську ракету Х-22, що летіла на Київ[34].

Вранці 23 липня 2022 року росіяни вдарили по Кіровоградській області 13 ракетами (8 ракет «Калібр» морського базування та 5 ракет Х-22 з літака ТУ-22М3). Поцілено в інфраструктурні об'єкти за межами обласного центру. Зокрема, у військовий аеродром «Канатове» та в один з об'єктів «Укрзалізниці»[35]. За попередніми даними, загинули військовослужбовець і два працівники відомчої охорони трансформаторної підстанції, ще дев'ятнадцать військових поранені[36].

Оператори[ред. | ред. код]

Радянський Союз[ред. | ред. код]

Виробництво ракет Х-22М/Н було налагоджено на декількох заводах, вони постачались до 15 стройових і двох навчальних полків Дальньої Авіації СРСР а також в 10 стройових та один навчальний морський ракетоносний авіаполк[37].

Видання Navy Recognition з посиланням на російське пропагандистську видання «Известия» припускає, що всього було виготовлено близько 3000 ракет сімейства Х-22 різних модифікацій[1]. Натомість, речник Одеської ОВА Сергій Братчук припускає, що кількість наявних ракет станом на 2022 рік становила понад 10 тисяч одиниць[38].

В Радянському Союзі комплекси К-22/К-22М перебували на озброєнні:[39]

Авіація військово-морського флоту СРСР

Частини дальньої авіації СРСР

Росія[ред. | ред. код]

Росія — основний оператор крилатих ракет даного типу.

24 квітня 2002 року під час навчань в Казахстані чотири російських Ту-22М3 виконували практичні пуски ракет Х-22. Перші три ракети здійснили політ та ураження цілі за планом, а четверта ракета через дві хвилини польоту почала відхилятись від заданого маршруту, їй було подано тричі команду на самоліквідацію й вона вибухнула в повітрі, однак через значну швидкість й розмір уламки впали за 12-13 км від заданої траси[40].

Наприкінці 2016 року на озброєння прийнято ракету Х-32 — глибоку модернізацію Х-22 з новим двигуном та новою електронікою, зменшеною бойовою частиною та збільшеною дальністю ураження.

На початку 2000-х ракети типу Х-22 були зняті з озброєння, але в травні 2018 року міністерство оборони росії повідомило про рішення повернути їх на озброєння з глибокою модернізацією до рівня Х-32. Так, протягом наступних трьох років мали бути модернізовані 32 ракети Х-22 за близько 300 млн карбованців[41].

На думку Британського міністерства оборони росія була вимушена звернутись до масового застосування мало пристосованих для того ракет Х-22 та Х-32 для ударів по наземним цілям під час російської війни проти України через брак високоточних крилатих ракет призначених для виконання цих завдань. Низька точність роботи ракет Х-22 та Х-32 по наземним цілям й призвела до численних жертв серед цивільного населення[42].

Україна[ред. | ред. код]

Утілізація крилатої ракети типу Х-22 на авіабазі Озерне (Житомирська область), жовтень 2004 року
Ту-22М3 з підвищеною Х-22, Музей важкої бомбардувальної авіації, Полтава
Макет Х-22, Державний музей авіації України, «Жуляни», Київ

Після розвалу Радянського Союзу в Україні опинилась значна кількість ядерної зброї: балістичних та крилатих ракет, їхніх носіїв, тощо. Однак в перші роки після відновлення незалежності країна відмовилась від ядерного статусу а згодом і від стратегічної авіації.

Крилаті ракети Х-22 та ракетоносії перебували на озброєнні Військово-повітряних сил України у складі авіаційної групи дальньої авіації Збройних Сил України.

В 2000 році Україна віддала росії 386 ракет типу Х-22 як оплату за борги[37][43].

У серпні 2000 року відбулись спільні російсько-українські навчання, під час яких 2 Ту-22М3 з 185-го вбап (зі складу 35-ї авіаційної групи виконали переліт на Північ Росії і разом з російськими літаками атакували і уразили мішені-баржі на полігоні у Новій Землі[44]. Також екіпаж українського Ту-22М3, під час російсько-українських навчань на полігоні Архалик, після дальнього перельоту зробив пуск ракети-мішені Х-22, яка була успішно знищена російськими винищувачами Су-27.

У 2001 році Україна почала ліквідацію 60 важких бомбардувальників типу Ту-22 (17 одиниць Ту-22М2 та 43 одиниць Ту-22М3) та 423 авіаційних крилатих ракет типу Х-22[45].

Ліквідація Ту-22 та авіаційних крилатих ракет Х-22 здійснювалась відповідно до Угоди між Україною та США про надання допомоги Україні в ліквідації стратегічної ядерної зброї, а також запобігання розповсюдженню зброї масового знищення, яку було підписано 25 жовтня 1993 року, а також Угоди між Міністерствами оборони України та США щодо забезпечення України матеріально-технічними засобами, послугами та здійснення відповідної підготовки персоналу у зв'язку з ліквідацією стратегічної ядерної зброї, від 5 грудня 1993 року[45].

У період з 2002 по 2006 роки на аеродромах Повітряних Сил ЗС України у Миколаєві, Полтаві, Прилуках та Білій Церкві було ліквідовано 60 літаків типу Ту-22 (17 одиниць Ту-22М2 та 43 одиниці Ту-22М3), а на аеродромі Озерне (Житомирська область) було ліквідовано 401 одиницю авіаційних крилатих ракет типу Х-22. Ліквідацію решти авіаційних крилатих ракет типу Х-22 завершили в березні 2006 року[45].

Як музейні експонати в Україні залишились три важких бомбардувальники типу Ту-22 та сім макетів авіаційних крилатих ракет Х-22 (без внутрішньої начинки)[45].

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Виктор Марковский, Игорь Приходченко (2016). Ракетный комплекс К-22. КРЫЛАТЫЕ РАКЕТЫ СССР И РОССИИ. Оружие ракетоносцев. Яуза. ISBN 978-5-699-86545-1. 
  • С.Мороз, С.Попсуевич (2001). Семейство ракет Х-22. Управляемые ракеты дальней и морской авиации СССР. Майор. 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Russian MoD to upgrade 32 Kh-22 long-range anti-ship missiles. Navy Recognition. 18 травня 2018. 
  2. а б в г Крылатые ракеты Х-22 (рос.). 15 лютого 2021. Процитовано 25 червня 2022. 
  3. а б Підготовка до запуску трудомістка і дуже небезпечна: радянські крилаті ракети Х-22, характеристики. https://fakty.com.ua (укр.). Процитовано 03 червня 2022. 
  4. а б в г д Х-22 Буря (рос.). Процитовано 25 червня 2022. 
  5. Air Power Australia (27 січня 2014). Soviet/Russian Cruise Missiles. Ausairpower.net. 
  6. Burdin, Sergey (17 листопада 2005). Tupolev TU-22 - Sergey Burdin - Google Książki. ISBN 9781844152414. Процитовано 31 грудня 2018. 
  7. а б в г д е ж и (Марковский, 2018; С. 60-71)
  8. (Марковский, 2018; С. 78)
  9. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф С.Мороз, С.Попсуевич. Семейство ракет Х-22. Управляемые ракеты дальней и морской авиации СССР. с. 52. 
  10. Марковский, С. 78
  11. а б в г д Х-22. крылатая ракета системы К-22. Испытатели. Процитовано 5 липня 2022. 
  12. Як невеликий флот великої держави «демілітаризує» противника. Армія INFORM. 3 липня 2022. 
  13. Західні аналітики оцінили, скільки ще ракет Х-22 залишилось у рашистів (фото). Defense Express. 21 липня 2022. 
  14. Russia's missile inventories: KITCHEN use points to dwindling stocks. Military Balance Blog. IISS. 12 липня 2022. 
  15. Рашисти для ударів по Україні вперше застосували радянські крилаті ракети Х-22. Defense Express. 9 травня 2022. 
  16. Россия бомбила Одессу 9 мая. Последний удар был после праздничного салюта в Москве. Фото. BBC. 10 травня 2022. Архів оригіналу за 10 травня 2022. 
  17. Росіяни вдарили ракетами по найбільшому нафтопереробному заводу України. LIGA (укр.). 12 травня 2022. Процитовано 13 травня 2022. 
  18. Рашисти застосували ракети-"літаючі вагони" для удару по Кременчуцькому НПЗ. Defense Express. 13 травня 2022. 
  19. російські війська чітко цілили у будинок культури в Лозовій - Ткаченко. Укрінформ. 20 травня 2022. 
  20. "Військовий об'єкт": ЗС РФ вдарили ракетою по Палацу культури у Лозовій. Фокус. 20 травня 2022. Архів оригіналу за 22 травня 2022. Процитовано 27 травня 2022. 
  21. РФ знову готує удар "сліпими" ракетами Х-22 з Ту-22М3. Defense Express. 25 травня 2022. 
  22. Рашисти "економлять" авіацію, активно відстрілюють радянські Х-59 і "Точка-У" на фронті. Defense Express. 28 травня 2022. 
  23. Ударна авіація України "причесала" позиції ворога, зенітні війська знищили 2 ракети РФ. Українська Правда. 30 травня 2022. 
  24. Війська рф випустили не менше 10 ракет типу Х-22 по Київській, Львівській та Миколаївській областях. АрміяInform. 3 червня 2022. 
  25. Окупанти вдарили по Донеччині надзвуковими ракетами - МВС. Українська Правда. 13 червня 2022. 
  26. Ракетний удар по Добропіллю (uk-UA). Процитовано 3 липня 2022. 
  27. На Одещині від ракетного удару постраждало близько 65 будинків (фото). Фокус. 27 червня 2022. 
  28. Окупанти завдали удар по Кременчуку з Курської області з бомбардувальника Ту-22 М3 ракетами Х-22. Мілітарний. 27 червня 2022. 
  29. Друга ракета в Кременчуці вдарила по заводу: його вщент зруйновано (фото). ТСН. 28 червня 2022. 
  30. Russia’s Kremenchuk Claims Versus the Evidence. Bellingcat. 29 червня 2022. 
  31. Росія обстріляла Кременчук ракетою часів Хрущова, яка, ймовірно, цілила в міст через Дніпро. 2022-06-28. 
  32. ППО збила над Одещиною російську ракету Х-22. Укрінформ. 29 червня 2022. 
  33. Росіяни обстріляли Одещину ракетами Х-22 – майже 20 загиблих, десятки поранених. Мілітарний. 1 липня 2022. 
  34. Військові ЗСУ показали збиту з ПЗРК «Игла» російську ракету. Мілітарний. 2 липня 2022. 
  35. росіяни вдарили по Кіровоградщині 13 ракетами, є загиблі та поранені. Укрінформ. 23 липня 2022. 
  36. Кіровоградська ОДА. Андрій Райкович. 
  37. а б Крылатые ракеты Х-22. Наука и Техника. 15 лютого 2021. 
  38. "Крилатих ракет Х-22 у рф понад 10 тисяч": якого озброєння нині не вистачає ЗСУ – Братчук. 5 канал. 7 липня 2022. 
  39. Виктор Марковский, Игорь Приходченко (2016)
  40. Главком ВВС: падение в Казахстане ракеты Х-22, запущенной бомбардировщиком Ту-22М3, произошло из-за нарушения программы полета. Финмаркет. 26 квітня 2022. 
  41. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою nr.2018-05-16 не вказано текст
  42. Британська розвідка пояснила, чому росія використовує «неточні» протикорабельні ракети. Укрінформ. 2 липня 2022. 
  43. Х-22 Буря. Уголок Неба. Процитовано 5 липня 2022. 
  44. В.Марковский, К.Перов. СОВЕТСКИЕ АВИАЦИОННЫЕ КРЫЛАТЫЕ РАКЕТЫ. РАКЕТНЫЙ КОМПЛЕКС К-22 (ракета Х-22) [Архівовано 26 жовтня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
  45. а б в г Як знищувались стратегічні ядерні сили України. Ukrainian Military Pages. 27 січня 2019.