Перейти до вмісту

Кинджал (ракетний комплекс)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Х-47М2 «Кинджал»)
Кинджал
МіГ-31К з ракетою 9-С-7760, закріпленою в нижній точці підвіски на корпусі
МіГ-31К з ракетою 9-С-7760, закріпленою в нижній точці підвіски на корпусі
Типаеробалістична ракета
Походження Росія
Історія використання
На озброєнні2017 — дотепер
Оператори Росія
ВійниРосійське вторгнення в Україну (з 2022)
Історія виробництва
РозробникВважається:

Воткінський завод

Корпорація «Тактичне ракетне озброєння»
Розроблено2017
Характеристики
Вага4300 кг
Довжина7,2 м (оцінка)
Діаметр1,2 м
ДвигунТвердопаливний ракетний двигун
Розмах крил1,6 м (стабілізатори)
Операційна
дальність
2000 км (включаючи дальність запуску літака)
Швидкість10 Махів (3400 м/с; 12 250 км/год)

Деякі джерела стверджують, що досягає

13 Махів (4420 м/с; 15 900 км/год).
Пускова
платформа
МіГ-31К
Ту-22М3М
Су-57 (планується)
Кинджал (ракетний комплекс) у Вікісховищі

«Кинджа́л» (рос. Кинжал; кодове ім'я НАТО — AS-24 Killjoy[джерело?]; також поширений хибний індекс Х-47М2) — російський ракетний комплекс, що складається з аеробалістичної ракети повітряного старту 9-С-7760 та літака-носія МіГ-31К/И. Після успішних випробувань, комплекс було прийнято на озброєння ЗС РФ, з 1 грудня 2017 року став на бойове чергування на аеродромах Південного військового округу.

Ракету створено на основі ракети 9М723-1Ф комплексу «Іскандер». Її часто називають гіперзвуковою ракетою, що не зовсім коректно, оскільки майже всі балістичні ракети досягають гіперзвукової швидкості на певних етапах польоту, а ця система не є ані гіперзвуковим планером, ані гіперзвуковою крилатою ракетою.

Історія

[ред. | ред. код]

1980 року в СРСР було прийнято ядерну аеробалістичну ракету Х-15, що запускалась з бомбардувальника Ту-22М. Також існував невтілений проєкт аеробалістичної ракети на основі винищувача-перехоплювача впродовж 1960-х і 70-х[1].

У кінці 1990-х — на початку 2000-х у Росії повернулись до ідеї аеробалістичного комплексу на основі МіГ-31, за основу було взято ракету 9М723-1Ф комплексу «Іскандер». Розробку ракети в рамках дослідно-конструкторської роботи «292» було розпочато щонайменше 2012 року, а 2016 року переобладнаний МіГ-31БМ здійснив перший політ. Надалі, ймовірно, переробляли літаки МіГ-31Д3[1].

За заявою президента Росії Володимира Путіна, комплекс заступив на дослідно-бойове чергування 1 грудня 2017 на одному з аеродромів Південного військового округу[2].

Уперше публічно про ракету 1 березня 2018 року повідомив Путін, також було показано відео випробувань[3]. Того самого року з'явилась інформація про потенційну можливість обладнання Ту-22М3 для цієї ролі, проте про подальшу долю цього носія для ракети нічого не відомо[1].

2021 року було сформовано 54-й авіаполк далекої авіації ВКС в Ахтубінську[1].

Опис

[ред. | ред. код]

Назва

[ред. | ред. код]

У багатьох джерелах ракету називають Х-47М2, проте цей індекс, імовірно, є журналістською помилкою. Ракетний комплекс, що складається з аеробалістичної ракети та літака носія, називається «Кинжал», а ракета в його складі має лише індекс 9-С-7760[2].

Ракета

[ред. | ред. код]

Ракета 9-С-7760 є балістичною ракетою, створеною на основі 9М723-1Ф комплексу «Іскандер». Її класифікація як гіперзвукової зброї оманлива, оскільки більшість балістичних ракет досягає гіперзвукової швидкості (5 Махів) на певних ділянках польоту, проте ця ракета не є ані гіперзвуковим планером, ані гіперзвуковою крилатою ракетою.[2][4][5][6].

Двигун ракети дворежимний стартово-маршовий твердопаливний, імовірно, від «Іскандера», з модифікацією геометрії сопла для запуску на великій висоті. Під час польоту задню частину ракети покриває захисний ковпак, що скидається після пуску[2].

Система керування ракети інерційна з корекцією за супутниковою навігацією. На термінальні фазі польоту ракета використовує активну радіолокаційну головку самонаведення[2].

Бойова частина проникна, з масою 480 кг, споряджена 150 кг октогену (близько 240 кг тротилового еквіваленту). Можливе спорядження ядерною боєголовкою[2].

Носій

[ред. | ред. код]

Основним носієм ракети є літак МіГ-31К, здатний нести одну таку ракету[7]. У серпні 2022 року оголошено про перехід на носії МіГ-31И, головна відмінність від МіГ-31К якого полягає в наявності цифрової системи керування, що в автоматичному режимі без участі пілота виводить літак на потрібну траєкторію та в точно розрахований момент запускає ракету[8].

Станом на 2022 було відомо про переобладнання 10 літаків[1].

Політ

[ред. | ред. код]

Для запуску ракети літак досягає висоти 25 км і швидкості 3000 км/год. Після спуску ракета скидає захисний ковпак і вмикає двигун, після чого розвиває швидкість до 10 Махів. Висота польоту ракети становить 40 км, що нижче за висоту перехоплення THAAD та нижче за Patriot, хоча на практиці Patriot ефективно збиває «Кинжал» на термінальній фазі, коли ракета сповільнюється до 3 Махів (близько 1 км/с). Профіль польоту подібний до Х-15, проте з використанням сучаснішої електроніки та більшого двигуна[9].

Дальність ракети становить від 1000 до 1500 кілометрів. Заяви про понад 2000 км, імовірно, включають бойовий радіус літака-носія[2].

Тактико-технічні характеристики

[ред. | ред. код]

Бойове застосування

[ред. | ред. код]

15 лютого 2022 року російські МіГ-31К з ракетами «Кинджал» і бомбардувальники Ту-22М3 прибули до військової бази Хмеймім в Сирії для участі у спільних навчаннях з ВМФ у Середземному морі.[14]

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]

18 березня 2022 року, під час війни проти України, російське Міністерство оборони опублікувало фейк, начебто ракети «Кинджал» вдарили по підземному військовому складу біля Делятина на Івано-Франківщині.[15][16] Але опубліковане росіянами відео було знято з розвідувального БпЛА «Орлан-10», на якому начебто мав бути показаний момент удару, насправді показаний удар по фермерському господарству на сході України. Окрім цього, на супутникових знімках видно, що це господарство вже зазнавало звичайних артилерійських ударів до створення відео.[17] Міністерство оборони України підтвердило удар по складах, проте встановити точний зразок озброєнь, яким його завдали, не змогло. За словами представників міністерства, Україна стала «полігоном для випробування всього арсеналу ракетного озброєння Росії».[18]

9 травня 2022 року з літаків стратегічної авіації Ту-22М3 по цивільних об'єктах в Одеській області запущено три ракети комплексу «Кинджал». Внаслідок удару поранено двох людей і спричинено руйнування п'яти будівель туристичної інфраструктури.[19][20] Обстрілом того ж дня ракетами Х-22 знищено ТРЦ Рів'єра в Одесі.[21][22] За даними Пентагону, від початку повномасштабного вторгнення і до 9 травня 2022 року російські війська запустили по території України від 10 до 12 гіперзвукових ракет.[23]

7 серпня 2022 року за допомогою ракет комплексу «Кинджал» обстріляли об'єкти у Вінницькій області.[24][25] Наступного дня Командування Повітряних сил Збройних сил України повідомило, що тактико-технічні характеристики цієї ракети не дозволяють наявним у Збройних Силах України засобам протиповітряної оборони ефективно виявляти та знищувати її.[26]

14 вересня 2022 року в Туркменському окрузі Ставропольського краю поблизу села Кендже-Кулак з невідомих причин впала така ракета. За повідомленнями місцевих ЗМІ, збили український БПЛА; втім, це спростували OSINT-дослідники. Постраждали шість людей, що може свідчити про детонацію через деякий час після падіння.[27][28]

Бойова частина збитої 4 травня 2023 року над Києвом ракети

4 травня 2023 року вперше повідомлено про вдале перехоплення «Кинджала». Російську ракету, яку випустив МіГ-31К з території Росії, перехопили українські сили протиповітряної оборони в небі над Київщиною. За заявою командувача ПС ЗСУ генерал-лейтенанта Миколи Олещука, ракету збили за допомогою американського ЗРК Patriot. У виданні Defense Express опублікували й ідентифікували уламки.[29][30] Факт перехоплення «Кинджала» комплексом Patriot також підтвердили урядові джерела США[31] та офіційно — речник Пентагону.[32] Військовий оглядач Андрій Тарасенко та оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко ідентифікували бойову частину проникного типу, подібну до БетАБ-500ШМ. Рештки такої самої бойової частини були знайдені на місці падіння ракети у вересні 2022 року в Ставропольському краї.[33][34]

16 травня 2023 року Командування Повітряних сил ЗСУ заявило про збиття 27 повітряних цілей в ході нічної ракетної атаки на Київ, серед яких 6 «Кинджалів».[35] Уламки ракет впали в Солом'янському, Шевченківському, Святошинському, Оболонському та Дарницькому районах столиці.[35] Деякі уламки впали на територію Київського зоопарку неподалік вольєрів з птахами та єнотами, але минулось без постраждалих.[36]

16 червня 2023 року Командування Повітряних сил ЗСУ заявило про збиття ще шести "Кинджалів, які летіли на Київ.[37]

За словами Юрія Ігната, станом на кінець листопада 2023 року, протиповітряна оборона України збила 15 ракет «Кинджал».[38]

Піротехніки ДСНС відкопують бойову частину «Кинджалу» після обстрілу 2.01.2024, Шевченківський район Києва, 5.01.2024[39]

2 січня 2024, під час масованого обстрілу, Росія застосувала рекордні 10 ракет «Кинджал» у поєднанні з понад 70 крилатими ракетами та обманками й 15 дронами Shahed-131/136. ПС ЗСУ заявили про збиття всіх цілей.[40][41] За оцінками Forbes, атака обійшлась Росії приблизно в 620 млн доларів, з яких 150 млн — вартість «Кинджалів».[42]

24 березня 2024, під час масованого обстрілу Львівщини, Росія застосувала дві ракети «Кинджал» по об'єкту критичної інфраструктури.[джерело?]

Хронологія ударів ракетами «Кинджал»
Дата Опис Збито/запущено[a] Джерела
18 березня 2022 Ймовірно, перше застосування за час вторгнення, див. вище 0/?
9 травня 2022 див. вище 0/3
7 серпня 2022 див. вище 0/?
26 січня 2023 Див. Масований ракетний обстріл України 26 січня 2023 0/2 [43][44]
9 березня 2023 Див. Масований ракетний обстріл України 9 березня 2023 0/6 [45]
4 травня 2023 Вперше збито ракету цього типу (див. вище) 1/?
16 травня 2023 Заявлено про збиття 6 ракет «Кинджал», а також 9/9 «Калібрів», 3/3 «Іскандер» або С-400, які летіли на Київ 6/6 [35]
16 червня 2023 Заявлено про збиття 6 ракет «Кинджал», а також 6 «Калібрів», які летіли на Київ 6/6 [37]
11 серпня 2023 Заявлено про збиття 1 ракети над Києвом, решта влучили в районі аеродрому Коломия, в тому числі у житловий сектор 1/4 [46]
14 грудня 2023 Заявлено про запуск ракет у бік Старокостянтинова та збиття однієї ракети над Києвом 1/3 [47]
2 січня 2024 Див. Масований ракетний обстріл України 2 січня 2024 10/10 [40][41][42]
24 березня 2024 2 ракети вцілили в об'єкт критичної інфраструктури в Стрию 0/2 [48]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Кількість запущених і збитих ракет (тільки «Кинджал») відповідно до заяв Повітряних сил ЗСУ
  1. 1 2 3 4 5 Терор України під назвою «Кинжал»: історія, характеристики комплексу та ракети. Militarnyi (укр.). Архів оригіналу за 19 грудня 2025. Процитовано 19 липня 2026.
  2. 1 2 3 4 5 6 7 Терор України під назвою «Кинжал»: історія, характеристики комплексу та ракети. Militarnyi (укр.). Архів оригіналу за 19 грудня 2025. Процитовано 19 липня 2026.
  3. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 березня 2018. Процитовано 11 березня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. ↑ Kh-47M2 Kinzhal. Missile Threat (амер.). Процитовано 30 березня 2023.
  5. ↑ Чи можуть "гіперзвукові" ракети "Кинжал" вплинути на хід війни - аналіз експертів. VOA (укр.). Архів оригіналу за 16 березня 2023. Процитовано 25 квітня 2023.
  6. ↑ Lt. Col. Schmidt, Andreas (2024). Hypersonic Capabilities: A Journey from Almighty Threat to Intelligible Risk (PDF). Military Review: Space & Missile Defence. US Army University Press: 85—94.
  7. ↑ Ракетний комплекс "Кинджал": що відомо про гіперзвукову російську зброю. www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.
  8. ↑ Рашисти вигадали новий "чудо-літак" під "Кинжал", бо МиГ-31К їх вже "не влаштовує". Defense Express. 28 серпня 2022.
  9. ↑ Терор України під назвою «Кинжал»: історія, характеристики комплексу та ракети. Militarnyi (укр.). Архів оригіналу за 19 грудня 2025. Процитовано 19 липня 2026.
  10. ↑ Терор України під назвою «Кинжал»: історія, характеристики комплексу та ракети. Militarnyi (укр.). Архів оригіналу за 19 грудня 2025. Процитовано 19 липня 2026.
  11. ↑ Терор України під назвою «Кинжал»: історія, характеристики комплексу та ракети. Militarnyi (укр.). Архів оригіналу за 19 грудня 2025. Процитовано 19 липня 2026.
  12. ↑ Терор України під назвою «Кинжал»: історія, характеристики комплексу та ракети. Militarnyi (укр.). Архів оригіналу за 19 грудня 2025. Процитовано 19 липня 2026.
  13. ↑ Терор України під назвою «Кинжал»: історія, характеристики комплексу та ракети. Militarnyi (укр.). Архів оригіналу за 19 грудня 2025. Процитовано 19 липня 2026.
  14. ↑ Дайджест подій на Близькому Сході. 15 лютого 2022 року. mil.in.ua (укр.). Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.
  15. ↑ Росія заявила, що застосувала гіперзвукові ракети «Кинжал» на заході України. Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022.
  16. ↑ David Cenciotti (19 березня 2022). Russia Says It Has Used Its Kinzhal Hypersonic Aero-Ballistic Missiles In Ukraine. The Aviationist. Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022.
  17. ↑ Tyler Rogoway, Stetson Payne (19 березня 2022). We Have Questions About Russia's Claimed Kinzhal Hypersonic Missile Use In Ukraine (Updated). The War Zone. The Drive. Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
  18. ↑ Роман Кравець, Роман Романюк (19 березня 2022). ЗСУ підтвердили ракетний удар на Франківщині, але не знають, чи це "Кинжал". Українська Правда. Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022.
  19. ↑ Ворог випустив по Одесі сім ракет, є загиблий і поранені. Укрінформ. 10 травня 2022. Архів оригіналу за 10 травня 2022. Процитовано 10 травня 2022.
  20. ↑ росія вдарила по Одесі ракетами «Кинджал», є постраждалі та руйнування. Укрінформ. 9 травня 2022. Архів оригіналу за 10 травня 2022. Процитовано 10 травня 2022.
  21. ↑ Последствия ракетного обстрела торгового центра «Ривьера» в Одессе | Новости Одессы. dumskaya.net. Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 10 травня 2022.
  22. ↑ Одеський ТРЦ "Рів'єра" пошкоджений унаслідок ракетного удару. Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 10 травня 2022. Процитовано 10 травня 2022.
  23. ↑ Пентагон: росія від початку війни випустила по Україні до 12 гіперзвукових ракет. Укрінформ. 11 травня 2022. Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 11 травня 2022.
  24. ↑ Ракетний обстріл на території Вінницької області. 20minut. 8 серпня 2022. Процитовано 8 серпня 2022.
  25. ↑ РФ застосували гіперзвукові ракети Х-47М "Кинжал" для удару по Вінницький області. Defense Express. 8 серпня 2022.
  26. ↑ Росіяни вдарили вчора по Вінниччині ракетами "Кинджал", які не може ефективно знищувати наявна в ЗСУ ППО (ФОТО). Тексти. 8 серпня 2022.
  27. ↑ У Росії впала гіперзвукова ракета "Кинджал", якою хотіли вдарити по Кривому Рогу. Мілітарний (укр.). Процитовано 15 вересня 2022.
  28. ↑ Сводка за 14 сентября: – Telegraph. web.archive.org. 15 вересня 2022. Архів оригіналу за 15 вересня 2022. Процитовано 15 вересня 2022.
  29. ↑ Роман Петренко (6 травня 2023). Повітряні сили заявили про збиття "Кинджалу" за допомогою Patriot. Українська правда.
  30. ↑ Повітряні сили підтвердили збиття гіперзвукової ракети «Кинжал». Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 6 травня 2023. Процитовано 6 травня 2023.
  31. ↑ CNN: US officials are confident in Ukraine's claim it used Patriot system to stop a hypersonic missile.(англ.) 7.05.2023
  32. ↑ Pentagon Confirms Ukraine Shot Down Russian Kinzhal Missile With U.S. Patriot. The Aviationist. 10 травня 2023.
  33. ↑ Андрій Тарасенко (10 травня 2023). По поводу «Кинжала». BTVT Info.
  34. ↑ Ніч збитих «Кинджалів» - це для РФ втрата $120 млн плюс знищена репутація. Укрінформ. 16 травня 2023.
  35. 1 2 3 Українська ППО знищила 6 «Кинжалів», три балістичні ракети і 9 «Калібрів». Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 16 травня 2023. Процитовано 16 травня 2023.
  36. ↑ Тварин Київського зоопарку від уламка російської ракети врятував каштан. Букви. 16 травня 2023. Архів оригіналу за 16 травня 2023. Процитовано 16 травня 2023.
  37. 1 2 Повітряні сили заявили про збиття ще 6 «Кинджалів» і 6 «Калібрів» над Києвом. Конкурент (укр.). Процитовано 16 червня 2023.
  38. ↑ Речник ПС Юрій Ігнат: Цієї зими Росія буде застосовувати дрони в рази більше, ніж ракети. ВЕЛИКЕ ІНТЕРВ’Ю. novynarnia.com (укр.). 27 листопада 2023. Процитовано 27 листопада 2023.
  39. ↑ Ukraine Situation Report: Downed Kinzhal Warhead Recovered In Kyiv. The War Zone. The Drive. 5 січня 2024.
  40. 1 2 Росія застосувала рекордну кількість «Кинжалів» для удару по Україні. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 2 січня 2024. Процитовано 2 січня 2024.
  41. 1 2 "Кинджали" шукали ЗРК Patriot: чому Київ став головною метою першого ракетного удару РФ у 2024 році. ФОКУС (укр.). 2 січня 2024. Процитовано 2 січня 2024.
  42. 1 2 Росія витратила близько 620 мільйонів доларів на масовану атаку 2 січня - Forbes. Економічна правда (укр.). Архів оригіналу за 2 січня 2024. Процитовано 2 січня 2024.
  43. ↑ Ракетна атака 26 січня: звідки російські війська били "Кинджалами". Тексти. 26 січня 2023.
  44. ↑ росіяни бережуть ракети «Кинджал» для ураження важливих стратегічних об’єктів — Ігнат. Укрінформ. 27 січня 2023.
  45. ↑ Ракетний удар по Україні: 81 ракета, в тому числі 6 Х-47 «Кинжал» – ПС ЗСУ. Мілітарний. 9 березня 2023.
  46. ↑ Росія випустила по Україні чотири "Кинджали", ППО збила одну ракету. Суспільне Новини. 11 серпня 2023.
  47. ↑ У небі над Києвом ППО збила "Кинджал", — Ігнат. novyny.live (укр.). 14 грудня 2023. Процитовано 14 грудня 2023.
  48. ↑ РФ вдарила ракетами Кинджал по Львівській області. ua.korrespondent.net (рос.). Процитовано 24 березня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кинджал_(ракетний_комплекс)&oldid=48507934