Перейти до вмісту

Цавтат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Цавтат
Cavtat
Панорама Цавтата
Панорама Цавтата
Панорама Цавтата
Координати: 42°34′46″ пн. ш. 18°13′15″ сх. д. / 42.57944° пн. ш. 18.22083° сх. д. / 42.57944; 18.22083
Країна Хорватія Хорватія
Жупанія Дубровницько-Неретванська
Громада Конавле
Епідавр 6 століття до н. е.
Епідаврум 228 до н. е.
Населення (2001)
 - Усього 2 015
Часовий пояс UTC+2
 - Літній час UTC+3
Поштовий код 20 000
Телефонний код(и) 020
Цавтат. Карта розташування: Хорватія
Цавтат
Цавтат
Розташування міста на мапі Хорватії
Мапа

Цавтат (хорв. Cavtat, італ. Ragusavecchia, грец. Επιδαυρος) — місто Хорватії у Дубровницько-Неретванській жупанії, центр громади Конавле. Розташоване на узбережжі Адріатичного моря за 15 км від міста Дубровник. Один з найпопулярніших туристичних центрів Хорватії, поєднаний поромною переправою із Дубровником, Млинами та Платом.

Етимологія назви

[ред. | ред. код]

Сучасна назва міста походить від латинського словосполучення лат. Civitas vetus, що означає Старе місто . Втім, відомо, що вже іллірійці називали місто Заптал.

Історія

[ред. | ред. код]
Фрагменти будівель ранньої римської доби, датовані приблизно 1 століттям

Місто засноване в античну добу як грецька колонія Епідавр близько 6 століття до н. е[1][2], назване, імовірно, за однойменним містом в Арголіді, відомим святилищем Асклепія. 228 до н. е. місто захопили римляни, тоді ж з'явилась латинізована назва — Епідаврум (лат. Epidaurum). Перша згадка про римський Епідаврум віднесена до 47 року до н. е.

Донині майже не дійшло предметів матеріальної культури. Частково зберігся акведук, що з'єднував Епідаврум з селом Водовадья в Конавле, який постачав місто водою. Назва місця, звідки забиралася вода (Конавле — Каналіс) дало назву всій місцевості. На початку 7 століття місто зруйноване під час аваро-слов'янської навали і, ймовірно, в 614 році біженці з Епідаврума заснували Рагузу, сучасний Дубровник. З тих пір Цавтат належав слов'янській державі Травунії. 1426 року Рагузька республіка придбала Цавтат у князя Р. Павловича, з того часу Цавтат повністю ділив долю Дубровника.


Населення

[ред. | ред. код]

Населення за даними перепису 2011 року становило 2 153 осіб[3].

Динаміка чисельності населення міста[4]:

Культура

[ред. | ред. код]

Найзначніша подія культурного життя в Цавтаті — міжнародний фестиваль музики та мистецтв «Епідаурус», який починається щороку наприкінці серпня і триває впродовж місяця. Фестиваль пропонує різноманітні заходи: концерти класичної музики, джазу, курси для молодих діячів мистецтва, виставки, театральні вистави, лекції[5].

Архітектурні пам'ятки

[ред. | ред. код]
Історичний центр Цавтата

Більшість будівель Цавтата, що збереглися з часів Дубровницької республіки, побудовані в стилі ренесансу з елементами готики, зокрема Княжий двір, церква Святого Миколая і францисканський монастир Діви Марії Сніжної. Частково вціліли міські мури і фортифікаційні споруди.

У палаці ректора зберігається колекція Балтазара Богішича, яку складають бібліотека, що нараховує 22 тисячі раритетних книг, цінних архівних матеріалів, зібрання графіки, колекція старовинних монет, зброї, етнографічна колекція. У будинку, в якому народився Влахо Буковац, відкрито Меморіальний музей. Роботи Буковця експонуються в церкві Святого Миколая і в церкві монастиря Діви Марії Сніжної.

В околицях Цавтата розташовані руїни іллірійських, грецьких і римських поселень. При розкопках там знайдено амфори, частини будівель, мозаїки тощо. Поблизу монастиря збереглися залишки міських вулиць, руїни амфітеатру і сходи, які ведуть на пагорб, що височіє над містом, де згідно з легендою стояв храм Асклепія, а пізніше, в римську добу, розташовувався форум Августа. Нині на пагорбі розташований мавзолей сімейства Рачіч, створений хорватським скульптором Іваном Мештровичем.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Aulus Hirtius, De Bello Alexandrino XIV
  2. Austria: Her People & Their Homelands by James Baker, "«… dates back to the sixth century B.c., when the Greeks founded here Epidaurus»
  3. Перепис населення 2011 року (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 4 червня 2017. Процитовано 30 січня 2018. [Архівовано 2017-06-04 у Wayback Machine.]
  4. Чисельність населення за роками (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 30 січня 2018. [Архівовано 2020-09-26 у Wayback Machine.]
  5. Epidaurus Festival 2010. Архів оригіналу за 31 серпня 2010. Процитовано 30 серпня 2010. [Архівовано 2010-08-31 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]