Цавтат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Цавтат
Cavtat
Панорама Цавтата
Панорама Цавтата
Координати: 42°34′46″ пн. ш. 18°13′15″ сх. д. / 42.57944° пн. ш. 18.22083° сх. д. / 42.57944; 18.22083
Країна Хорватія Хорватія
Жупанія Дубровницько-Неретванська
Громада Конавле
Епідавр 6 століття до н. е.
Епідаврум 228 до н. е.
Населення (2001)
 - Усього 2 015
Часовий пояс UTC+2
 - Літній час UTC+3
Поштовий код 20 000
Телефонний код(и) 020
Цавтат. Карта розташування: Хорватія
Цавтат
Цавтат
Розташування міста на мапі Хорватії

Цавтат (хорв. Cavtat, італ. Ragusavecchia, грец. Επιδαυρος) — місто Хорватії у Дубровницько-Неретванській жупанії, центр громади Конавле. Розташоване на узбережжі Адріатичного моря за 15 км від міста Дубровник. Один з найпопулярніших туристичних центрів Хорватії, поєднаний поромною переправою із Дубровником, Млинами та Платом.

Етимологія назви[ред.ред. код]

Сучасна назва міста походить латинського словосполучення лат. Civitas vetus, що означає Старе місто . Втім, відомо, що вже іллірійці називали місто Заптал.

Історія[ред.ред. код]

Фрагменти будівель ранньої римської доби, датовані приблизно 1 століттям

Місто засноване в античну добу як грецька колонія Епідавр близько 6 століття до н. е[1][2], назване, вірогідно, за однойменним містом в Арголіді, відомим святилищем Асклепія. 228 до н. е. місто захопили римляни, тоді ж зявились латинізована назва — Епідаврум (лат. Epidaurum). Перша згадка про римський Епідаврум віднесена до 47 року до н. е.

Донині майже не дійшло предметів матеріальної культури. Частково зберігся акведук, що з'єднував Епідаврум з селом Водовадья в Конавле, який постачав місто водою. Назва місця, звідки забиралася вода (Конавле — Каналіс) дало назву всій місцевості. На початку 7 століття місто зруйноване під час аваро-слов'янської навали і, ймовірно, в 614 році біженці з Епідаврума заснували Рагузу, сучасний Дубровник. З тих пір Цавтат належав слов'янській державі Травунії. 1426 року Дубровницька республіка придбала Цавтат у князя Р. Павловича, з того часу Цавтат повністю ділив долю Дубровника.


Населення[ред.ред. код]

Населення за даними перепису 2011 року становило 2 153 осіб[3].

Динаміка чисельності населення міста[4]:

Культура[ред.ред. код]

Найзначніша подія культурного життя в Цавтаті — міжнародний фестиваль музики та мистецтв «Епідаурус», який починається щороку наприкінці серпня і триває впродовж місяця. Фестиваль пропонує різноманітні заходи: концерти класичної музики, джазу, курси для молодих діячів мистецтва, виставки, театральні вистави, лекції[5].

Архітектурні пам'ятки[ред.ред. код]

Історичний центр Цавтата

Більшість будівель Цавтата, що збереглися з часів Дубровницької республіки, побудовані в стилі ренесансу з елементами готики, зокрема Княжий двір, церква Святого Миколая і францисканський монастир Діви Марії Сніжної. Частково вціліли міські мури і фортифікаційні споруди.

У палаці ректора зберігається колекція Балтазара Богішича, яку складають бібліотека, що нараховує 22 тисячі раритетних книг, цінних архівних матеріалів, зібрання графіки, колекція старовинних монет, зброї, етнографічна колекція. У будинку, в якому народився Влахо Буковац, відкрито Меморіальний музей. Роботи Буковця експонуються в церкві Святого Миколая і в церкві монастиря Діви Марії Сніжної.

В околицях Цавтата розташовані руїни іллірійських, грецьких і римських поселень. При розкопках там знайдено амфори, частини будівель, мозаїки тощо. Поблизу монастиря збереглися залишки міських вулиць, руїни амфітеатру і сходи, які ведуть на пагорб, що височіє над містом, де згідно з легендою стояв храм Асклепія, а пізніше, в римську добу, розташовувався форум Августа. Нині на пагорбі розташований мавзолей сімейства Рачіч, створений хорватським скульптором Іваном Мештровичем.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Aulus Hirtius, De Bello Alexandrino XIV
  2. Austria: Her People & Their Homelands by James Baker, "«… dates back to the sixth century B.c., when the Greeks founded here Epidaurus»
  3. Перепис населення 2011 року (хорв.). Хорватське бюро статистики. Процитовано 30 січня 2018. 
  4. Чисельність населення за роками (хорв.). Хорватське бюро статистики. Процитовано 30 січня 2018. 
  5. Epidaurus Festival 2010

Посилання[ред.ред. код]