Цадик

Огель цадика Леві-Іцхака в Бердичеві

Цадик (івр. צַדִּיק, праведний, благочестивий) — духовний провідник групи релігійних євреїв — прибічників хасидського напряму юдаїзму, який становить для своєї громади взірець побожності та праведної поведінки, джерело порад та етично-релігійних настанов у повсякденному житті. Термін також вживають щодо праведних людей взагалі.

Шанобливе звертання до цадиків ре́бе (їдиш, з івриту רבי, раббі — учитель, див. також рабин), стало частиною їхнього іменування, наприклад, цадик руху брацлавських хасидів Нахман із Брацлава зветься Ребе Нахман.

Народне світосприйняття приписувало цадикам здібність спілкуватися з Богом та творити чудеса, тому їхні поховання (на території України — кілька десятків) іноді ставали місцями паломництва.

Походження терміна

У юдаїзмі та особливо в хасидизмі цадик — благочестивий, безгрішний чоловік (святий), що користується особливою прихильністю Бога. Спочатку цадикам не відводилася особлива роль у релігійній ієрархії. Ними могли бути звичайні люди, які дотримувалися заповідей Тори. При цьому цадик не міг бути неписьменним або неуком в питаннях релігії (цадик, що не знає Тори — нонсенс). За легендами, цадику не можна було заподіяти шкоду, бо він перебував під безпосереднім заступництвом Бога. Цадик також наче освячував ту землю, в якій жив, тому він служив талісманом місця, відвертаючи від міста покарання Бога (пор. Біблія-Буття 18:28). Пізніше цадикам почали приписувати екстрасенсорні здібності, особливий дар цілительства й особливу силу молитов (таким вважався Бешт).

У хасидизмі цадики перетворюються на духовних лідерів (ребе), до яких йдуть за порадою, у яких просять молитов і благословення. Хасид був зобов'язаний відвідувати цадика в певні дні, насамперед — під час свят і десяти днів покаяння, а також іноді по суботах. Цілу концепцію цадикізму розробив Елімелех з Лежайська. Передбачалося, що рабин повинен бути цадиком, а цадик рабином. На відміну від християнських ченців і аскетів, цадики жили в миру (хоча нерідко й мандрували) і заводили сім'ї. Вони навіть засновували цілі династії, а після смерті їхні могили ставали місцями паломництва. Такі могили знаходяться в Бердичеві, Умані й Чорнобилі (могила цадика Менахема Нахума).

Імена цадикам надавали за назвою містечок, де вони діяли, з додатком почесного титулу: ребе (вчитель) або магід (проповідник). Наприклад, Любавицький Ребе, Ружинський Ребе, Рибницький Ребе або Коженицький Магід.

Мітнагдім з одного боку і маскилим з іншого викривали «поклоніння людині» в хасидизмі і використання релігійної влади в корисливих цілях.

Слово цадик входить до складу біблійного імені Мельхіседек («праведний цар»)

Посилання

• Цадик // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
• Цадик // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.