Цай Веньцзі
| Цай Веньцзі (蔡文姬) | |
|---|---|
кит. 蔡琰[1]  | |
 | |
| Ім'я при народженні | Чжао-цзі |
| Псевдо | Цай Янь |
| Народилася | 177 префектура Юй |
| Померла | 239 Китай |
| Поховання | Ланьтянь[2] |
| Країна | Східна Хань[d] Династія Вей |
| Національність | китаянка |
| Діяльність | поетеса та композитор |
| Галузь | поезія |
| Знання мов | китайська |
| Батько | Цай Юн |
| Брати, сестри | Q76825195? |
| У шлюбі з | Вей Жундао Лю Ба Дун Ши |
Цай Веньцзі (*177 — †239) — китайська поетеса та композиторка часів династій Пізня Хань та Цзінь.
Народилася у 177 році в містечку Ченлювей префектури Юй (частина території сучасної провінції Хенань). Донька Цай Юна, письменника та композитора. Отримала гарну освіту. У 192 році вступила в шлюб, проте чоловік незабаром помер. У 195 році розпочався хаос у державі, викликаний смертю канцлера Дун Чжо. Цим вирішили скористатися племена хуннів, що вдерлися на територію Китаю. Цао була захоплена ворогом. У полоні вона стала дружиною вождя хунну Лю Бао, народивши від нього двох синів.
У 207 році її викупив її родич канцлер Цао Цао. При поверненні на батьківщину сини Цао Вень-цзи залишилась у хуннів. У Китаї вона ще раз одружилася. Останні роки життя Цао залишалася при дворі Ца Цао та його синів. Обставини смерті невідомі.
Написала довгий вірш («Вісімнадцять пісень флейти кочівника») про своє перебування в полоні у кочівників Хунну, використовуючи пентасилабічну форму, яку також можна було зустріти в народних піснях. Відомими також є два її твори з однією назвою «Поема скорботи і гніву». Деякі вірші Цао Вень-цзи створювалися для виконання під музику.
- Kang-i Sun Chang,Haun Saussy,Charles Yim-tze Kwong (1999). Women writers of traditional China: an anthology of poetry and criticism. Stanford University Press.