Цапко Іван
| Іван Цапко | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 Полковник | |||||
 | |||||
| Загальна інформація | |||||
| Народження |
1896 Кубань | ||||
| Смерть |
10 вересня 1967 Нью-Йорк | ||||
| Громадянство |
.svg){kind=small} УНР | ||||
| Національність | українець | ||||
| Військова служба | |||||
| Роки служби | 1918–1952 | ||||
| Приналежність |
УНР | ||||
| Вид ЗС |
 Армія УНР | ||||
| Формування | Окрема кінна дивізія | ||||
| Війни / битви |
Перша світова війна Радянсько-українська війна | ||||
| Командування | |||||
| командир полку кінноти в Окремій Кінній Дивізії | |||||
| Нагороди та відзнаки | |||||
| |||||
Іван Цапко (1896 — † 10 вересня 1967) — сотник Армії УНР (підполковник в еміграції).
Життєпис[ред. | ред. код]
Козак-кубанець. Закінчив царську «Офіцерську стрілецьку школу», учений-картограф. У 1914 добровольцем пішов на фронт, служив у Кубанському Козачому війську. За бойові заслуги отримав звання хорунжого.
За активну службу в Першій світовій війні на Кавказькому фронті дістав російський Георгіївський хрест та французький Воєнний Хрест.
У 1917 організував на Кавказькому фронті кінну сотню (згодом — курінь) ім. І. Сірка, яка тривалий час була єдиною підтримкою міської влади у м. Батумі. Навесні 1918 на чолі сотні прибув в Україну. Восени 1918 осавул Слобідського Коша Українського Козацтва. У грудні 1918 р. — січні 1919 р. був командиром Старобільського партизанського кінного загону, з яким незабаром перейшов до Добровольчої армії. Воював з більшовиками у складі кубанських козачих частин. У березні 1920 після капітуляції Кубанська армія на Північному Кавказі перед більшовиками разом з полковником Іваном Омеляновичем-Павленком добрався до Дієвої армії УНР, де командував полком кінноти в Окремій Кінній Дивізії.
З 1923 проживав на еміграції у Польщі.
- з 1942 р. — начальник штабу козацьких військових частин «Українського Вільного Козацтва» (УВК), член Української вільної академії наук, З 1950 у США, був активним українським громадським діячем. Урядом УНР в екзилі був підвищений до звання підполковника.
- у 1952–1967 рр. — Військовий отаман УВК,
- у 1960 р. став засновником першої станиці УВК у США, Помер 10 вересня 1967 р., похований у м. Нью-Йорку, США.
Джерела[ред. | ред. код]
- Українське Козацтво. — 1978 — Ч. 7-8(52-53). — С. 1;
- Цапко І. Перша українська військова місія в Криму (травень 1920)//Вісті Комбатанта. — 1963. — Ч. 3. — С. 19-26;
- Цапко І. Кінний бій під Сидоровим//За Державність. — Торонто. — 1964. — Ч. 10. — С. 204–209;
- Некролог//Вісті Комбатанта. — Нью-Йорк. — 1967. — № 5/6. — С. 93.