Царина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ца́рина або цари́на (від рум. țarină — «нива», «рілля», «лан»)[1] — слово, яке може мати кілька значень:

  • Царина — околиця, край села[2]
  • Царина — місцевість за селом, де пастух збирає худобу, вигін, а також пасовисько[2]
  • Царина — діалектна назва засіяного поля, посівів, лану[2]
  • Царина — необроблюване, поросле травами поле[2]
  • Царина — те ж саме, що й ділянка, галузь, «нива»[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  2. а б в г д Царина // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.