Царичанка (смт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Царичанка
Tsarichanka g2.png Tsarichanka fl.png
Герб Царичанки Хоругва Царичанки
Царичанка
Розташування міста Царичанка
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район/міськрада Царичанський
Рада Царичанська селищна рада
Код КОАТУУ: 1225655100
Основні дані
Засноване 1604
Статус з 1957 року
Площа  км²
Населення 7 839
Поштовий індекс 51000
Телефонний код +380 5690
Географічні координати 48°56′46″ пн. ш. 34°28′41″ сх. д. / 48.94611° пн. ш. 34.47806° сх. д. / 48.94611; 34.47806Координати: 48°56′46″ пн. ш. 34°28′41″ сх. д. / 48.94611° пн. ш. 34.47806° сх. д. / 48.94611; 34.47806
Висота над рівнем моря 69 м
Водойма р. Оріль
Відстань
Найближча залізнична станція: Кобеляки
До станції: 42 км
До обл. центру:
 - автошляхами: 78 км
Селищна влада
Адреса 51000, смт Царичанка, вул. 14 Гвардійської дивізії, 10; тел. 3-22-53
Голова селищної ради Сумський Геннадій Вікторович
Карта
Царичанка is located in Україна
Царичанка
Царичанка
Царичанка is located in Дніпропетровська область
Царичанка
Царичанка

Commons-logo.svg Царичанка у Вікісховищі

Царича́нка — селище міського типу Дніпропетровської області, центр Царичанського району. Населення за переписом 2001 року становить 7 839 особи.

Селищній Раді підпорядковані також населені пункти: Драгівка, Дубове, Калинівка, Лисківка, Пилипівка, Селянівка, Тарасівка, Турове.

Географічне розташування[ред.ред. код]

Селище міського типу Царичанка розташоване на правому березі річки Оріль, вище за течією на відстані 0,5 км розташовані села Турове та Дубове, нижче за течією на відстані 0,5 км розташоване село Китайгород, на протилежному березі — села Івано-Яризівка, Драгівка і Могилів. На території селища велике озеро. Через Царичанку проходять автомобільні дороги Т 0413 і Т 0441.

Розташоване за 78 км від обласного центру і за 42 км від залізничної станції Кобеляки, в південно-східній частині Придніпровської низовини.

Історія[ред.ред. код]

Перша згадка в 1604 році. Назва «Царичанка» походить від назви річки Царичанка, яку тюркомовні племена називали так за жовтий колір води. Жовтою річка ставала від розмивання глиняних схилів гори Калитви.

Біля Царичанки були зимівники запорозьких козаків Гаврила Сала і Олексія Кочерги. У 16731674 роках до них приєдналися переселенці з Умані та інших місцевостей Правобережжя. Вже у 1677 році Царичанка згадується, як сотенне містечко Полтавського полку. І дотепер зберігає назву фортеці нагірна частина Царичанки, що була обнесена земляними валами проти кримських татар (розорили басейн річці Оріль у 1696 роцi).

У 1765 році Царичанка ввійшла до складу Новоросійської губернії, з 1775 року до 1784 року вона була центром повіту з воєводською канцелярією у складі Азовської губернії. За наказом Катерини II в 1794 році підпорядкована Катеринославському намісництву.

В кінці XVIII сторіччя в Царичанці мешкало багато військових. У 1780 році у секунд-майора Матвія Тимковського гостював і лікувався після поранення під Очаковим Олександр Суворов.

За даними на 1859 рік у козачому містечку Кобеляцького повіту Полтавської губернії існувало 398 дворів, в яких мешкало 4011 осіб (1231 чоловічої статі та 1340 — жіночої), існували 4 православні церкви, сільське приходське училище, богодільня, сільська розправа, 5 воскобійних заводи, відбувалось 4 ярмарки на рік[1].

Станом на 1885 рік у колишньому державному містечку, центрі Царичанської волості, мешкало 3200 осіб, налічувалось 591 дворове господарство, існували 4 православні церкви, богодільня, постоялий двір, трактир, 22 лавки, 31 вітряний млин, маслобійний завод, відбувалось 4 ярмарки на рік[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 5496 осіб (2649 чоловічої статі та 2847 — жіночої), з яких 5259 — православної віри[3].

За даними 1902 року у містечку мешкало близько 4500 осіб, існувало 4 православні церкви, більше 30 вітряних млинів, маслобійний завод, відбувалось 4 щорічних ярмарки[4].

Радянські війська вибили нацистів з Царичанки 24 вересня 1943 року.

З серпня 1957 року Царичанка — селище міського типу. Був завод продтоварів і маслозавод та інші підприємства.

1989 року за переписом тут проживало приблизно 7700 осіб.

Економіка[ред.ред. код]

Сучасна Царичанка — центр сільськогосподарського району. Підприємства селища:

  • ЗАТ «Царичанський завод мінеральної води»;
  • ТОВ «Царичанський консервний завод»;
  • ТОВ «Царичанка»;
  • ТОВ Агрофірма «Колос».

Об'єкти соціальної сфери[ред.ред. код]

  • 2 школи;
  • 3 дитячих садки;
  • Будинок школяра;
  • Лікарня;
  • Будинок культури;
  • Школа мистецтв;
  • ДЮСШ.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Окрасою Царичанки є Свято-Покровський храм.

Галерея[ред.ред. код]

Персоналії[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 1818)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-177)
  4. рос. дореф. Россія. Полное географическое описаніе нашего Отечества. Подъ общимъ руководствомъ П.П.Семенова-Тянъ-Шанскаго. Томъ VII. Малороссія. — С.-Петербург, 1903. Изданіе А.Ф.Дебріена, (стор. 307)