Царство Іберія

Царство Іберія

Ібе́рія, Картлі (груз. იბერია, ქართლი) (грец. iberia, лат. iberia) — стародавнє грузинське царство Картлі, згадувана античними і візантійськими авторами. На рубежі IV—III ст. до н. е. на території Іберії утворилася держава. Частина об'єднаних в общини землеробів була вільною, інші підкорялися царському роду і знаті. Праця рабів (в основному з військовополонених) використовувалася на будівельних і інших важких роботах, а також в палацовому господарстві.

Найзначнішим містом була столиця Іберії Мцхета. У ній, а також в містах Урбніси, Уплісцихе та в інших процвітали ремесла і торгівля. У перших століттях н. е. в Іберії застосовували грецьку і арамійську писемність. В цей же час відбувається значне посилення Іберії, особливо під час правління Фарсмана II (II ст. н. е.).

У IV столітті в Іберії починають розвиватися феодальні відносини; у 319 християнство було оголошено державною релігією. В кінці VI століття Іберія була підпорядкована Персії і обкладена важкою данню. У V столітті на чолі повстання проти влади Сасанідів став цар Іберії Вахтанг I Горгасалі. Після придушення повстання перси скасували царську владу в Іберії, перетворивши її на свою провінцію.

Література

• История Грузии, т. 1. Тб., 1962; (рос.)
• Мцхета, Итоги археологических исследований, т. 1, Тб., 1958; (рос.)
• Болтунова А. И., Описание Иберии в «Географии» Страбона, «Вестник древней истории», 1947, № 4; (рос.)
• Меликишвили Г. А., К истории древней Грузии, Тб., 1959. (рос.)