Цар Михайло
| Цар Михайло | |
|---|---|
| Народився |
5 березня 1893 Раде́хів, Кам'янко-Струмилівський повіт |
| Помер |
17 липня 1934 (41 рік) Львів, Львівське воєводство ·вогнепальне поранення |
| Поховання | Янівський цвинтар[1] |
| Країна |
 Австро-Угорщина.svg){kind=small} Польська Республіка |
| Діяльність | активіст, вбивця |
| Членство | ОУН |
Михайло Цар (5 березня 1893[2], м. Радехів[3], Львівщина — 17.VII.1934, Львів) — український націоналістичний активіст, член ОУН. Убивця директора Академічної гімназії у Львові Івана Бабія.
За свідченнями затриманих членів ОУН Мигаля і Малюци, вбивство почали готувати за наказом Степана Бандери. Затримані розповіли про оунівську мережу та підготовку до побиття посла Сейму Михайла Матчака (за публічну критику ОУН) і вбивства міністра внутрішніх справ Броніслава Перацького (за організацію пацифікації в Галичині)[4]. В акті обвинувачення Варшавського процесу 1934—1935 рр. також писало про причетність Царя до нападу на касу в с. Корчин, коли було поранено солтиса (голову села)[5].
За даними слідства підсудний користувався «фальшивим іменем Павло Савчук» і «стріляв у Бабія на вулиці Св. Петра і Павла з револьвера системи Ортгієс»[6].
Після вбивства І. Бабія 25 липня 1934 року, щоб не потрапити в руки агентів поліції, вистрелив собі в рот. Помер від ран через три тижні в тюремній лічниці[6].
Похорон Михайла Царя відбувся 19 серпня 1934 року. Похований на полі 51 (могила 372) Янівського цвинтаря у Львові[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Patlewicz B., Tomczyk R. Cmentarz Janowski we Lwowie. Polskie dziedzictwo narodowe — Щецин: 2017. — Т. 1. — С. 418.
- ↑ а б Patlewicz B., Tomczyk R. Cmentarz Janowski we Lwowie. Polskie dziedzictwo narodowe. — Szczecin : ZAPOL, 2017. — Т. 1. — S. 418. (пол.)
- ↑ Варшавський акт…, с. 161
- ↑ Варшавський акт…, с. 140—141
- ↑ УВ'ЯЗНЕННЯ І ЗАСУДИ ЗА ДВА РОКИ (ВІД СІЧНЯ 1933 ДО ГРУДНЯ 1934). Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 14 грудня 2019.
- ↑ а б Варшавський акт…, с. 140
Джерела[ред. | ред. код]
- Варшавський акт обвинувачення Степана Бандери та товаришів /Упорядник Микола Посівнич. — Львів, 2005. — 204 с.