Цвентібольд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Цвентібольд
Zwentiboldbrunnen muenstereifel.jpg
Народився бл. 870
невідомо
Помер 13 серпня 900
берег Маасу
загибель у битві
Поховання Susteren Abbey[d]
Діяльність монарх[2]
Титул король
Термін 895—900 роки
Попередник Арнульф I
Наступник Людовик IV
Конфесія католицтво
Батько Арнульф Каринтійський
Мати Вінбурга
Рід Каролінги
Брати, сестри ·Людовик IV Дитя[3]
·Ratold of Italy[d][3]
·Ellinrat[d][3]
Дружина Ода Саксонська
Діти 3 доньки
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Цвентібольд (*Zventibold бл. 870  —13 серпня 900) — король Лотарингії у 895900 роках.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з династії Каролінгів. Позашлюбний син імператора Арнульфа I та його наложниці Вінбурги. Своє ім'я отримав на честь хрещеного Святоплука I, князя великої Моравії, — Цветібольд є німецьким варіантом імені.

У 889 році брав участь в успішній війні проти Рудольф I, короля Верхньої Бургундії, який намагався захопити Лотарингію. Після цього втрутився у боротьбу за владу між Одоном, гарфом Парижу, та королем Карлом III, але вони швидко об'єдналися проти Цвентібольда, який намагався стати королем Західно-Франкського королівства.

У 893 році після народження в його батька законного сина, втратив права на трон Італії та імператорську корону. Натомість зберіг права на Лотарингію. Того ж року за наказом батька безуспішно облягав Павію, де зачинився Гвідо IV, герцог Сполето У 894 році Цвентібольд захопив північ Верхньої Бургундії до Безансонського єпископства.

У 895 році Арнульф Каринтійський відновив Лотарінзьке королівство, віддавши його Цвентібольду. Останньому сприяли Герман I, архієпископ Кельна, та Ратбод, архієпископ Триру. Разом з тим частина знаті не сприйняло нового короля.

Після смерті батька у 899 році Цвентібольд спробував захопити владу у Східно-Франкському королівстві. Втім проти цих планів виступила лотаринзька знать. Роздратований їх опором, король відняв льони у багатьох впливових людей.

Наслідком цього було повстання графів на чолі із Регінар Довгошиїм, графом Ено, якого підтримали Герард I, граф Меца, та його син Манфред I. Вони вступили в союз із Карлом II Простокуватим, королем Західно-Франкського королівства. В результаті битви на Маасі Цвентібольд зазнав поразки і загинув. Регіна Прюмська вказує, що Цвентібольд загинув 13 серпня 900 року поблизу Мосама, проте в некролозі Прюмського монастиря вказана дата смерті 13 серпня 901 року. Поховано у Сустеренському абатстві. Корону Лотарингії отримав Людовик IV, король Західно-Франкського королівства.

Родина[ред.ред. код]

Дружина — Ода (875/880-після 952), донька Оттона I, герцога Саксонії

Діти:

  • Бенедетта (888-д/н), абатиса Сустеренського монастиря
  • Сесилія (889-д/н), абатиса Сустеренського монастиря
  • Реленда (900-д/н)

Джерела[ред.ред. код]

  • Louis Halphen Charlemagne et l'empire carolingien Albin Michel réédition 1968
  • Thomas Bauer: Zwentibold. In: Biographisch-Bibliographisches Kirchenlexikon (BBKL). Band 14, Bautz, Herzberg 1998, ISBN 3-88309-073-5, Sp. 652—668.
  • René Poupardin, I regni carolingi (840—918), in «Storia del mondo medievale», vol. II, 1999, pp. 583—635

Примітки[ред.ред. код]

  1. Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens Villeneuve-d'Ascq: 1993. — P. 39. — ISBN 978-2-9501509-3-6
  2. Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens Villeneuve-d'Ascq: 1993. — P. 293–295. — ISBN 978-2-9501509-3-6
  3. а б в Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens Villeneuve-d'Ascq: 1993. — P. 293–297. — ISBN 978-2-9501509-3-6