Цвєтаєв Іван Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Іван Володимирович Цвєтаєв
рос. Иван Владимирович Цветаев
Іван Цвєтаєв у парадному мундирі з нагоди відкриття Московського музею образотворчих мистецтв
Іван Цвєтаєв у парадному мундирі з нагоди відкриття Московського музею образотворчих мистецтв
Народився 4 травня (17 травня) 1847(1847-05-17)
Дроздово, Шуйський повіт, Владимирська губернія
Помер 30 серпня (12 вересня) 1913(1913-09-12) (66 років)
Москва
Поховання Ваганьковське кладовище
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність історик
Alma mater Петербурзький університет
Сфера інтересів історія, археологія, філологія
Заклад Варшавський університет, Київський університет, Московський університет
Вчене звання професор
Науковий керівник Люгебіль К. Я., Благовєщенський М. М.
Відомі учні Q21644157?
Член Петербурзька академія наук
Відомий завдяки: творець і перший директор Державного музею образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна
Батько Володимир Васильович Цвєтаєв
Матір Катерина Василівна Цвєтаєва
У шлюбі з Q4199386?
Діти Цвєтаєва Марина Іванівна[1]
Нагороди
Орден Білого Орла (Російська Імперія)
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
Кавалер ордена Корони Італії

Цвєтаєв Іван Володимирович у Вікісховищі?

Цвєтаєв Іван Володимирович (рос. Цвета́ев Ива́н Влади́мирович, 1847-1913) — російський науковець-історик, археолог, філолог і мистецтвознавець, член-кореспондент Петербурзької академії наук, професор Московського університету.

Життєпис[ред. | ред. код]

Іван Цвєтаєв народився в сім'ї сільського священика Володимира Васильовича Цвєтаєва (*1818-†1884) і його дружини Катерини Василівни (*1824-†1859); 4 (17) травня 1847 року в селі Дроздово Шуйського повіту Владимирської губернії (під Шуєю, на території сучасного Шуйського району Івановської області РФ).

Навчався шість років в Шуйському духовному училищі, потім ще шість — у Володимирській духовній семінарії. Після цього вступив до Медико-хірургічної академії, але за станом здоров'я залишив її і перейшов до Петербурзького університету на класичне відділення історико-філологічного факультету. Закінчив університет у 1870 році, отримавши ступінь кандидата наук. З 1871 р. викладав грецьку мову в одній з петербурзьких гімназій, а в 1872 р. став доцентом Імператорського Варшавського університету, там же, у Варшаві, захистив магістерську дисертацію — «Cornelii Taciti Germania. I. Досвід критичного огляду тексту» (Варшава, 1873). У 1874 р. вирушив у закордонне відрядження до Італії для вивчення древніх італійських мов і писемності.

У 1876 р. був зарахований як доцент Київського університету св. Володимира, але вже через рік був запрошений до Московського університету для викладання латинської мови на кафедрі римської словесності.

З 1881 р. Цвєтаєв працював у Московських Рум'янцевському і Публічному музеях в Москві (з 1900 до 1910 р. був директором Рум'янцевського музею). У 1888 році він став почесним членом Болонського університету. У 1889 р. перейшов працювати на кафедру історії та теорії мистецтв Московського університету. Деякий час щільно співпрацював з журналом «Філологічний огляд».

У 1894 р., на першому з'їзді російських художників і любителів мистецтв, скликаному з нагоди дарування Москві Картинної галереї братів Третьякових, Цвєтаєв виголосив промову, в якій закликав до створення нового музею образотворчих мистецтв у Москві. З ініціативи професора був оголошений конкурс на найкращий проект музею. Переміг у конкурсі проект Р. І. Клейна. У серпні 1899 р. відбулася урочиста закладка музею. Розділ пластики був задуманий Іваном Володимировичем як збори зліпків з найбільш відомих скульптур, які повинні були служити зразком для розвитку художнього смаку. За спогадами його дочки Марини Цвєтаєвої, ряд з цих робіт був виконаний в існуючій до теперішнього часу художньої майстерні в Шарлоттенбурзі. Частина зліпків з колекції створеного ним музею складає основу Університетського музею РДГУ.

Цвєтаєв помер 30 серпня (12 вересня) 1913 р. в Москві. Похований на Ваганьковському кладовищі. На фасаді Музею образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна в Москві встановлена меморіальна дошка на його честь.

Родина[ред. | ред. код]

Перший шлюб (1880—1890) — з Варварою Дмитрівною Іловайською (1858—1890), дочкою історика Д. І. Іловайського. Діти від цього шлюбу: Валерія Цвєтаєва (1883—1966) — організатор, керівник і один із педагогів Державних курсів мистецтва руху (1920-ті — 1930-і роки, на базі ВХУТЕМАС, м. Москва). Андрій Цвєтаєв (1890—1933); В. Д. Іловайська померла через декілька днів після народження Андрія.

Другий шлюб (1891—1906) — з Марією Олександрівною Мейн (1868—1906). Дочки Анастасія Цвєтаєва (1894—1993) — російська письменниця. Марина Цвєтаєва (1892—1941) — російська поетеса, прозаїк, перекладач, одна з найбільш самобутніх поетів «Срібного століття».

Праці[ред. | ред. код]

Основні праці Івана Цвєтаєва присвячені античній філології, вивченню італійських мов, а також мистецтва, культурного і громадського життя стародавніх народів.

  • З життя вищих шкіл Римської імперії. М., 1902;
  • Inscriptiones Italiae mediae dialecticae …, v. [1-2], Lipsiae, 1884-85;
  • Inscriptiones Italiae inferioris dialecticae, Mosquae, 1886.
  • «Проект положення про комітет для пристрою при Московському університеті музею образотворчих мистецтв» (Москва, 1896),
  • Збірник ОССК написів з нарисом фонетики, морфології і глосарієм, К., 1877;
  • Навчальний атлас античного ліплення, в. 1-3, М., 1890—1894;
  • «Комітет по влаштуванню музею античного мистецтва в Москві» (М., 1893), «Художній музей Московського університету» («Московські відомості» і «Російські Відомості», 1894),
  • (рос.)«Записка про музей витончених мистецтв» (М., 1898),
  • «Експедиція Н. С. Нечаєва-Мальцева на Урал» (М., 1900).

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Корыхалова Т. П., Труды И. В. Цветаева по италийской эпиграфике // Вестник древней истории. — 1973. — № 2. (рос.)
  • Каган Ю. М., И. В. Цветаев: Жизнь. Деятельность. Личность: (Учёный, основатель Музея изящных искусств в Москве) / Отв. ред. д-р ист. наук И. Н. Осиновский; Рецензенты: С. С. Аверинцев, И. А. Антонова, Е. В. Завадская, В. А. Кулаков, А. Ф. Лосев; Академия наук СССР. — М.: Наука, 1987. — 192, [16] с. — (Из истории мировой культуры: Научные биографии). — 50 000 экз. (обл.) (рос.)
  • Коваль Л. М., Трудное десятилетие: Иван Владимирович Цветаев // На благое просвещение: Из истории Российской государственной библиотеки: (К 150-летию основания Московского публичного и Румянцевского музеев) / Л. М. Коваль; Худож. оформление: В. В. Покатов; Российская государственная библиотека. — М.: Пашков дом, 2012. — С. 241—358. — 500 с. — 300 экз. — ISBN 978-5-7510-0546-7. (обл.) (рос.)
  • In Moskau ein kleines Albertinum erbauen (нем.). — «Устроить в Москве маленький Альбертинум». — Переписка Ивана Цветаева и Георга Трея (1881—1913). — под ред. М.Рота и И.Антоновой
  • Смирнов А. Е., Иван Цветаев. История жизни. — СПб.: Вита Нова, 2013. — 386 с. — (Жизнеописания). — 1000 экз. — ISBN 978-5-93898-384-7. (рос.)
  • Соснина Е. Б., 1913: Последний год жизни И. В. Цветаева. — Иваново: Изд-во О. Епишева, 2013. — 64 с. — 1000 экз. — ISBN 978-5-904004-43-2. (рос.)
  1. Швейцер В. А. Цветаева М. И. // Краткая литературная энциклопедияМосква: Советская энциклопедия, 1975. — Т. 8. — С. 377–378.