Цвікевич Олександр Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Іванович Цвікевич
Аляксандр Іванавіч Цвікевіч
Cvikevich.jpg
Народився 22 червня 1888(1888-06-22)
Брест, Російська імперія
Помер 30 грудня 1937(1937-12-30) (49 років)
Мінськ, Білоруська РСР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of Belarus (1918, 1991–1995).svg Білоруська Народна Республіка
Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Діяльність Історик, адвокат, Дипломат
Alma mater Санкт-Петербурзький університет
Заклад Q31213284?, Інститут білоруської культури і Інститут історії НАН Білорусі[d]
Посада Голова спеціальної дипломатичної місії БНР в УНР
Термін 1918
Наступник Курашик Віталій Володимирович
Брати, сестри  • Q6459223?
Автограф Cvikevich1.jpg

Олександр Іванович Цвікевіч (біл. Аляксандр Іванавіч Цвікевіч; 22 червня 1888[1] (за іншими даними, 1883[2]), Брест, Російська імперія30 грудня 1937, Мінськ, Білоруська РСР, СРСР) — білоруський громадсько-політичний діяч, дипломат.

Жертва Сталінського терору.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 22 червня 1888 року в Бресті в сім'ї фельдшера залізничної лікарні.

Закінчив юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету; працював присяжним повіреним в Пружанах та Бресті. Під час Першої світової війни — в евакуації в Тулі.

У 1917 році брав участь у створенні Білоруської народної громади; пізніше був делегатом і доповідачем з проблем біженців на I Всебілоруському з'їзді. У 1918 році виконком уже розігнаного з'їзду відправив Цвікевіча і Семен Рак-Михайлівського брати участь у мирних переговорах в Бресті, проте їм вдалося брати участь лише в складі делегації Української Народної Республіки.

25 березня 1918 року Олександр Цвікевіч очолив спеціальну дипломатичну місію БНР в Україні. У Києві вів переговори про визнання незалежності БНР.

Крім того, Цвікевіч організував газету «Білоруське луна» та Білоруську торговельну палату.

Влітку 1918 року очолив місію БНР в Москві.

З 1918 року — член помірної Білоруської партії соціалістів-федералістів. Після закінчення Першої світової війни та еміграції Ради БНР, Цвікевіч навесні 1919 року був направлений з місією до Німеччини.

У жовтні 1919 їздив у Кам'янець-Подільський на чолі посольства Білорусі.

У 1920–1923 був міністром закордонних справ, а в 1923–1925 очолював уряд Білоруської Народної Республіки в еміграції.

У 1925 році склав з себе повноваження і переїхав до Мінська.

Працював у Народному комісаріаті фінансів, Інбелкульті, Інституті історії Білоруської академії наук (реформованої з Інбелкульта), вивчав розвиток громадської думки в XIX столітті. У 1929 році вийшла його найбільш відома праця «Західно-русизм: Нариси з гісториі грамадзкай мисьлі на Беларусі ў XIX и пачатку XX ст.», Практично весь тираж якої був знищений.

14 липня 1930 заарештований за сфабрикованою справою Саюза визвалення Беларусі; висланий до Пермі (пізніше — в Ішим та Сарапул). 17 грудня 1937 заарештований знову, 30 грудня 1937 розстріляний в Мінську.

Реабілітований у 1988 (по першій справі) і в 1989 (по іншій справі).

Автор праць[ред. | ред. код]

  • Короткий нарис появи Білоруської Народної Республіки. — Київ, 1918;
  • Западно-руссизм: Нарысы з гісторыі грамадзкай мысьлі на Беларусі ў XIX і пачатку XX в. — Мн.: Беларускае дзяржаўнае выдавецтва, 1929. — 340 с. (більша частина тиражу знищена); 2-е изд.: Мн.: Навука і тэхніка, 1993. — 352 с.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]