Цвіркунов Василь Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цвіркунов Василь Васильович
Цвіркунов Василь Васильович.jpg
Народився 21 грудня 1917(1917-12-21)
Новоукраїнка, Олександрівський повіт, Катеринославська губернія, УНР, Російська республіка
Помер 20 листопада 2000(2000-11-20) (82 роки)
Поховання Байкове кладовище
Нагороди
Заслужений діяч мистецтв України

Василь Васильович Цвіркунов (21 грудня 1917(19171221), Новоукраїнка, Куйбишевський район, Запорізька область — 20 листопада 2000, Київ) — український кінознавець. Кандидат філологічних наук (1959). Заслужений діяч мистецтв України (1993). Професор (1995). Академік Академії мистецтв України (1997).

Був членом Національних спілок журналістів і кінематографістів України.

Чоловік Ліни Костенко.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в родині селянина.

Учасник Другої світової війни.

Закінчив філологічний факультет Ворошиловградського педінституту (1938) та аспірантуру Академії суспільних наук при ЦК КПРС (1959).

Працював учителем мови і літератури та директором сільської школи (1938, 19401941), начальником спецшколи військово-повітряних сил (19451953).

Був секретарем Ворошиловградського міському КП України (19531955), відповідальним секретарем журналу «Комуніст України», директором Київської кіностудії ім. О. П. Довженка (19621973), старшим науковим співробітником і завідувачем відділу кінознавства Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. З 1987 р. викладав у Київському державному інституті театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого.

Своє творче життя присвятив розбудові й утвердженню українського кінематографа. Талановитий організатор і науковець, він уміло згуртовував навколо себе багатьох однодумців, сприяв обдарованим митцям у їхніх пошуках, особливо молодим режисерам, акторам, операторам, художникам, кінознавцям.

Завдяки сприянню та підтримці В. В. Цвіркунова у світ вийшли фільми С. Параджанова «Тіні забутих предків», Ю. Іллєнка «Криниця для спраглих», Л. Осики «Камінний хрест», М. Мащенка «Комісари», В. Денисенка «Сон», Л. Бикова «В бій ідуть тільки старики», В. Іванова «За двома зайцями» та багато інших.

Великий досвід організатора кіносправи, дослідника кіно В. Цвіркунов висвітлив у наукових дослідженнях «Сюжет (питання теорії)» (1963), «Традиції та новаторство у радянському кіномистецтві» (1978), «Проблеми стилю в кіномистецтві» (1988) та багатьох інших публікаціях.

Багато років В. Цвіркунов працював на педагогічній ниві, викладав кінознавчі дисципліни на факультеті кіно і телебачення Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого, активно впливав на підготовку творчих професійних кадрів для кіномистецтва і телебачення.

Похований на Байковому кладовищі в Києві[1].

Праці[ред. | ред. код]

Автор книжок:

  • «Традиції та новаторство у радянському кіномистецтві» (1978)
  • «Проблеми стилю в кіномистецтві» (1988)

Автор статей у збірниках і періодичній пресі.

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений орденом Вітчизняної війни І ст., медалями.

Література[ред. | ред. код]

  • Спілка кінематографістів України. — К., 1985. — С. 162—163;
  • Мистецтво України: Біографічний довідник. — К., 1997. — С. 622;
  • Хто є хто в Україні. — К., 2000. — С. 515
  • Культура і життя. — К., 2000. — 25 листопада.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Сайт Академії мистецтв України