Цебриков Роман Максимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цебриков Роман Максимович
Народився 1 (12) жовтня 1763 або 1763[1]
Харків, Російська імперія
Помер 3 (15) лютого 1817 або 1817[1]
Санкт-Петербург, Російська імперія
Діяльність перекладач
Діти Цебриков Микола Романович

Цебриков Роман Максимович (01.10.1763, Харків, Російська імперія — 03.02.1817, Санкт-Петербург, Російська імперія) — український і російський вчений, суспільний діяч, академік і перекладач, син українського козака Максима Цебрика. Батько українського і російського революціонера-декабриста Миколи Романовича Цебрикова.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився та виховувався у дитинстві у Харкові. Близько 1778 р. приїхав до Петербурга для закінчення освіти.

У 1784 р. жив у Лейпцигу та Нюрнберзі, заробляв викладанням російської мови німцям і придбав хороші пізнання в іноземних мовах.

У 1785 р. повернувся до Петербургу. Працював перекладачем у колегії закордонних справ. З 1788 р. перебував при похідній канцелярії князя Григорія Потьомкіна-Таврійського під Очаковом, перекладав на іноземні мови повідомлення про перебіг військових дій. З 8 травня 1788 р. до 2 лютого 1789 р. вів щоденник, виданий в 1895 р. під назвою «Вокруг Очакова» («Навколо Очакова»).

У 1809 р., будучи статським радником, Цебріков служив помічником начальника III-го відділення («Комерційного Уложення») Комісії складання законів, утвореної в цьому ж році. У 1814 р в чині дійсного статського радника служив у секретній експедиції Міністерства внутрішніх справ, а в 1816 р. — у секретній експедиції Колегії іноземних справ.

13 листопада 1809 р. був обраний членом Російської Академії.

Помер 3 лютого 1817 р. в Петербурзі, похований на Смоленському кладовищі.

Творчий доробок[ред. | ред. код]

Переклади:

  • «Мир Европы не может иначе восстановиться, как только по продолжительном перемирии, или проект всеобщего замирения» (с франц., СПб., 1789);
  • «Письма к двум молодым женщинам о важных предметах» (с немецкого, СПб., 1795);
  • «Вилиома практическая логика» (с немецкого, СПб., 1802);
  • «Иммануила Канта наблюдения об ощущении прекрасного и возвышенного» (с немецкого, СПб., 1804);
  • «Олофа Далина, История шведского государства» (с немецкого, СПб., 1805—1807);
  • «Собрание превосходных сочинений, до законодательства и управления государственного хозяйства, особливо же финансов и коммерции касающихся» (с нем., СПб., 1808);
  • «Уголовное право Павла Анзельма Фейербаха» (вместе с Лодием и Петром Полонским, СПб., 1810—1817);
  • «Философически-юридическое исследование государственной измены и преступления против Величества» (с нем., СПб., 1812);
  • «Новейший самоучительный немецко-российский словарь» (СПб., 1812—1813);
  • «Избранные слова Массильона» (СПб., 1814).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Catalog of the German National Library

Джерела[ред. | ред. код]