Цемпін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цемпін
Zempin
—  громада  —
Узбережжя Балтійського моря, пляж.
Узбережжя Балтійського моря, пляж.
Герб Цемпін
Герб
Координати: 54°04′ пн. ш. 13°58′ сх. д. / 54.067° пн. ш. 13.967° сх. д. / 54.067; 13.967
Країна Німеччина Німеччина
Земля Мекленбург-Передня Померанія
Район Передня Померанія-Грайфсвальд
Об'єднання громад Узедом-Зюд
Площа
 - Повна 3,3 км²
Висота над р.м. м 
Населення (31 грудня 2017[1])
 - Усього 906
 - Густота 274,5/км²
Часовий пояс CET (UTC+1)
 - Літній час CEST (UTC+2)
Поштовий код 17459
Телефонний код(и) 038377
Ідентифікаційний код 13 0 75 148
Веб-сайт: usedomer-bernsteinbaeder.de
Цемпін на карті району
Цемпін на карті району
Цемпін. Карта розташування: Німеччина
Цемпін
Цемпін
Розташування на карті Німеччини

Цемпін (нім. Zempin) — громада в Німеччині, розташована в землі Мекленбург-Передня Померанія. Входить до складу району Передня Померанія-Грайфсвальд. Складова частина об'єднання громад Узедом-Зюд. Є курортом на острові Узедом на узбережжі Балтійського моря.

Площа — 3,3 км2. Населення становить 906 ос. (станом на 31 грудня 2017).

Географія і транспорт[ред. | ред. код]

Цемпін є найменшим курортом на острові Узедом. Він розташований між курортами Цинновіц і Козеров в найвужчому місці між Балтійським морем і лагуною «Ахтервассер». Він розташований на федеральній дорозі № 111 та на сполучені «Цюссов — Свіноуйсьце» «Узедомської купальної залізниці» (Usedomer Bäderbahn, скорочено UBB). Близько 16 км на схід від спільноти знаходяться три імператорські курорти Банзін, Герінгсдорф і Альбек.

Історія[ред. | ред. код]

Інформаційна дошка з описом літаючої бомби «Fieseler Fi 103», також відомої як «Фау-1»
Реліквії стартової доріжки «Фау-1» в Цемпіні

Цемпін вперше згадується в 1571 році (?). В 1589 році згадується як «Zempynn», зі слов'янських мов ймовірно мало значення «хмарний» або «темний». У 1835 Цемпін являв собою фермерське та водночас рибальське село. З Вестфальським миром від 1648 року Померанія, а таким чином і курорт Цемпін перейшли під владу Швеції, після чого курорт почав відноситися до герцогства Померанія. Після Стокгольмського миру від 1 лютого 1720 року острів Узедом, а таким чином і Цемпін перейшли до прусських володінь. Після адміністративної реформи в 1815 році Цемпін перейшов до прусської провінції Померанії та з 1818 до 1945 року належав до району Узедом-Воллін. Після повені 1872—1874 років, яка розділила острів між Цемпіном і Козеровом, а також захлеснула курорт Дамеров, було збудовано дамбу, яка починалася в Цемпіні, а закінчувалась в Козерові. Дамба була побудована в період НДР в кілька етапів до 3,5 м заввишки.

В 1880 році курорт продовжує розширюватися. В 1911 році Цемпін отримав залізничне сполучення.

В 1920 році центр уваги курорту розташовується вже на пляжі Балтійського моря. а саме в цемпінському пляжному готелі. Між 1943 і 1945 роками в лісі між Цинновецьом і Цемпіном було збудовано три пускові установки для подальших випробувань літаючої бомби «Fieseler Fi 103», також відомої як «Фау-1» і 13 серпня 1943 року підпорядковані зенітному полку 155 (W). Регулярні практики стрільби в Цемпіні відбувалися 14 жовтня 1943 року під командуванням полковника Макса Вахтеля. Таємно випробовуваний «Зенітно цільовий пристрій FZG 76» область застосування якого в 1944 році були Бельгія і Франція мав кодове ім'я «Хрущ». З польових позицій I.-III.p є доступні деякі залишки з розвантажувальною естакадою, преторієм, лижним положенням і катапультою вальтера. Після Другої світової війни, будівлі зенітної школи ВМС були усунені як військовий об'єкт, подальші технічні будівлі розграбовані, а бетонні дороги в лісі частково підірвано. Протягом десятиліть після 1945 року в лісі не залишилося жодної цеглини.

З 1945 по 1952 рік утворили комуну, після Другої світової війни район Узедом-Воллін залишився в складі Німеччини, район Узедом на землі Мекленбург. Цей увійшов в 1952 році в округ Вольгаста в район Ростока.

В 1956 році з'являється постійно зростаюче кемпінгове містечко і місце між Альтдорф і Штрассендорф зливається.

З 1990 року спільнота належить до землі Мекленбург - Передня Померанія. З 1994 року Цемпін належав до східної Померанії, яка в 2011 почала називатися Передня Померанія-Грайфсвальд.

З 1996 Цемпін має державне визнання як курорт.

Політика[ред. | ред. код]

Герб[ред. | ред. код]

Герб затверджено 10 березня 1998 року Міністерством внутрішніх справ під номером 156 з набору гербів (Wappenrolle) Мекленбург-Передньої Померанії.

Опис герба[ред. | ред. код]

«Розділені по секції вала синій і срібний, зверху накладається два золотих шпроти, з яких верхня повернена на ліво-нижня на право, знизу дві сині смужки-близнюки».

Герб був розроблений Міхаелем Цапфе.

Прапор[ред. | ред. код]

Прапор складається з сріблястої (білої) тканини в центрі якої знаходиться герб, який займає дві третини висоти полотнища. Прапор має співвідношення по довжині та висоті 5:3.

Визначні пам'ятки[ред. | ред. код]

Новий майднанчик для проведення святкових заходів на березі моря
  • Цемпінські соляні хатини на вході до пляжу в дюнах, датуються 1882 роком (були зірвані в ході будівництва «Курплац» і набережної навесні 2012 року);

Література[ред. | ред. код]

  • Zempiner Heimathefte Nr. 1, Nr. 2, Nr. 3 und Nr. 4 — erhältlich im Vereinshaus «Uns olle Schaul», im Zempiner «Schuhstübchen» und im Fremdenverkehrsamt Zempin.
  • Harald Tresp/Sven Grempler: Trümmer einer vergangenen Zeit in Zempin, eine fast unbeachtete Stätte der Erprobung deutscher Geheimwaffen. Zempin 2000.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Wikivoyage-Logo-v3-icon.svg Цемпін у Вікімандрах