Центральна Азія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Центральна Азія
Рельєф Центральної Азії

Центра́льна А́зія — великий регіон Азії, який не має виходу до моря. Попри певну невизначеність його кордонів, виділяються загальні характеристики даного регіону — Центральна Азія історично завжди асоціювалася з кочовими народами та Великим шовковим шляхом. Центральна Азія завжди була місцем, де сходилися люди, товари та ідеї з різних кінців Євразійського континенту — Європи, Близького Сходу, Південної та Східної Азії.

Уперше виділив Центральну Азію як окремий регіон світу географ Александер фон Гумбольдт (1843).

У загальній історії Центральної Азії, підготовленій ЮНЕСКО, визначення регіону ґрунтується на його кліматичних особливостях, і сам регіон включає Монголію, Західний Китай, Пенджаб, північну Індію та північний Пакистан, північно-східний Іран, Афганістан, райони азійської Росії південніше тайгової зони та п'ять колишніх радянських середньоазійських республік.

Існує й інший метод визначення кордонів Центральної Азії — виходячи з етнічного складу населення (за основу беруться райони, де мешкають східно-тюркські народи, монголи та тибетці). Сюди входять Сіньцзян, тюркомовні регіони Південного Сибіру, п'ять колишніх радянських республік (хоча Таджикистан населений іраномовними народами) і афганський Туркестан.

Центральна Азія та Середня Азія[ред.ред. код]

В українській географічній науці існує також поняття Середньої Азії. В радянський час до неї входили Узбекистан, Туркменія, Таджикистан і Киргизія (іноді також Казахстан).

В багатьох виданнях та мовах немає відмінностей понять «Середня Азія» та «Центральна Азія», що іноді призводить до труднощів при перекладі та різним непорозумінням. У визначенні «Середня Азія» розумілися тільки 4 колишніх радянських республіки Узбекистан, Киргизія (Киргизстан), Таджикистан і Туркменистан, виключаючи Казахстан. Така обставина пояснюється розподілом СРСР на економічні райони, в ті роки в Центральній Азії були два економічні райони, — Середньоазіатський економічний район і Казахстанський економічний район. Звідси й розподіл на Середню Азію та Казахстан. У 1992 році Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв на спільній зустрічі голів держав Середньої Азії в Південно-Казахстанській області у місцевості «Ордабаси» запропонував відмовитися від визначення «Середня Азія та Казахстан» на користь іншого визначення «Центральна Азія», маючи на увазі що до цього визначення входять всі країни Середньої Азії та Казахстан (див. в Вікіпедія розділ «Економічні райони СРСР»).

Геополітичне обстановка і лідерство[ред.ред. код]

Центральноазіатські республіки — Казахстан, Узбекистан, Туркменистан, Таджикистан, Киргизстан — проголосили незалежність на початку 1990-х років (розпад СРСР). У всіх державах було прийнято нові конституції, сформовано органи державної влади. В основі моделі суспільного устрою незалежних держав Центральної Азії, які виникли на пострадянському просторі, — збереження давніх та племінних традицій у поєднанні з сучасними реаліями[1].

У політичній сфері в центральноазіатських країнах простежується своєрідна тенденція становлення жорстких режимів, які очолюють харизматичні лідери.

Авторитарним лідером, приміром, є президент Узбекистану Іслам Карімов. Йому належать слова: «У нашій республіці можуть бути або демократія, або порядок. Я обрав порядок»[1].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Asia on the globe (grey).svg Це незавершена стаття з географії Азії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.