Центральна Руська Народна Рада
| Центральна Руська Народна Рада | |
|---|---|
| Абревіатура | ЦРНР(укр.), ЦУНР(укр.) |
| Тип | організація політична |
| Засновник | Волошин Августин Іванович |
| Засновано |
8 травня 1919 Будинок правління Ужанського комітату |
| Розпущено | 1939 |
| Штаб-квартира | Ужгород |
| Місце діяльності | Закарпаття |
| Голова Ради | Авґустин Волошин |
Центральна Руська (з 1938 року — Українська) Народна Рада (ЦРНР, з 1938 року — ЦУНР) — політична організація закарпатських українців, що постала 1919 з об'єднання місцевих народних рад (Хустської, Ужгородської й Пряшівської).
Утворення[ред. | ред. код]
Заснована 8 травня 1919 року, з ініціативи Авґустина Волошина. Цього ж дня у приміщенні колишнього Будинку правління Ужанського комітату в Ужгороді, делегація ЦРНР ухвалила приєднання Закарпаття до Чехословаччини на автономному статусі й вислала делегацію до Праги. Першим головою ради обрали Авґустина Волошина.
Відокремлення москвофільського крила[ред. | ред. код]
9 жовтня 1919 року москвофільське крило, на чолі з А. Бескидом, А. Ґаґатком, А. Бродієм відокремилася від ЦРНР та створила Центральну Русску Народну Раду (Совєт)[1][2]. Очолив москвофільську Раду Антон Бескид, заступником голови став Андрій Ґаґатко.
Припинила своє існування 29 жовтня 1938 року, після заборони діяльності політичних партій.
Зміна назви[ред. | ред. код]
Після відокремлення москвофільського крила було змінено назву на Перша Центральна Руська Народна Рада[2].
ЦРНР існувала весь час під Чехословаччиною, як коаліція українських діячів і груп, за винятком комуністів.
8 жовтня 1938 року Перша Русько-Українська Центральна Народна Рада, очолювана А. Волошином, та Центральна Русска Народна Рада на чолі з Й. Камінським порозумілися між собою й вирішили «домагатися для Підкарпатської Русі тих самих прав, які одержала й одержить Словаччина...». На цьому засіданні двох Рад було сформовано уряд Підкарпатської Русі на чолі з прем'єр-міністром і міністром освіти А. Бродієм.
1938 року перетворилася на Центральну Українську Народну Раду (ЦУНР) та відіграла важливу роль у запровадженні державного автономного статусу Карпатської України. З січня 1939 функції ЦУНР перебрало Українське національне об'єднання (УНО).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Бескид Антон Григорович [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.] Вегеш М. М. // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.
- ↑ а б Документи свідчать...З архіву Миколи Мушинки. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 1 листопада 2017.
Література[ред. | ред. код]
- Віднянський С. В. Центральна Руська Народна Рада [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 458. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
|
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |