Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна
Країна Україна Україна
Адреса 61022, м. Харків, пр. Свободи, 4
Телефон +38(057)707-54-20, Факс +38(057)705-12-55
Засновано 1804
Зібрання
Обсяг фондів 3 400 000 томів
Інші відомості
Директор Ірина Казимирівна Журавльова
Веб-сайт www-library.univer.kharkov.ua/ukr/

Центральна наукова бібліотека (ЦНБ) Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна — одна з найстаріших та найбільших книгозбірень України.

Загальний опис[ред.ред. код]

Бібліотеку засновано 1804 року разом з самим Університетом за ініціативи В. Н. Каразіна. Бібліотека є освітнім, інформаційним та культурно-просвітницьким підрозділом університету. У 2013 р. «Фонд книжкових пам'яток» Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна було внесено до Державного реєстру наукових об'єктів, що становлять національне надбання (Розпорядження КБ Міністрів України від 28 серпня 2013 р. № 650-р; лист Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України Держінформнауки України «Щодо включення до Державного реєстру наукових об'єктів, що становлять національне надбання»). Плідно працює з міжнародними організаціями і фондами, є членом проекту ELibUkr «Електронні бібліотеки України», членом Асоціації «Інформатіо-Консорціум» з доступу до електронних наукових ресурсів у режимі он-лайн, партнером Всесвітньої цифрової бібліотеки — WDL, створеної за підтримки ЮНЕСКО і Бібліотеки Конгресу США, Європейської цифрової бібліотеки «Європеана» − загальноєвропейської віртуальної бібліотеки, яка надає відкритий доступ до культурної спадщини Європи всім охочим. ЦНБ отримувала гранти Фонду Анастасіоса Левентіса (Кіпр) для поповнення фондів і для реставрації грецьких рукописів з фондів бібліотеки і Посольства США в Україні для поліпшення роботи Центру «Вікно в Америку».

Для читачів працюють 5 абонементів, 12 читальних залів, 2 спеціалізованих зали каталогів, служба міжбібліотечного абонементу, зал інформаційного сервісу, Центр Інтернет-технологій. Цілодобово працює електронний каталог з електронним замовленням. На WEB-сторінці ЦНБ працюють: електронний архів (репозитарій) університету — eKhNUIR, довідково-бібліографічна служба «Віртуальний бібліограф», «Бібліотечний форум», eScriptorium − архів рідкісних видань і рукописів (повні електронні версії або фрагменти) для науки та освіти. Бібліотека створила та підтримує сторінки ЦНБ у соціальних мережах, на яких надає інформацію про свою діяльність та анонсує події, на які запрошує усіх охочих.

З 1 вересня 2013 року за ініціативи Центральної наукової бібліотеки у вузівських бібліотеках м. Харкова діє проект «Єдина картка читача бібліотек внз Харкова». Даний проект надає студентам, аспірантам, викладачам та науковцям університетів необмежений доступ до фондів й електронних ресурсів для використання їх у навчанні та науково-дослідній роботі. До проекту приєдналося 25 бібліотек внз Харкова.

Фонди[ред.ред. код]

Фонд: понад 3 400 000 примірників, у тому числі наукової літератури — понад 1 800 000, навчальної — близько 1 155 000, художньої — близько 380 000.; більше 720 000 видань зарубіжної літератури.

Бібліотека передплачує газети і журнали, електронні бібліографічні бази даних публікацій (книжкових, журнальних та газетних статей, рецензій, авторефератів), у тому числі зарубіжні.

Бібліотека має унікальний за розмірами й значимістю фонд рідкісних видань і рукописів. Тут зберігається близько 50 000 томів, виданих до 1825 року, зокрема колекції інкунабул (19), палеотипів (300), видання західноєвропейських друкарів (Альдів, Етьєнів, Фробенів, Плантена, Ельзевірів), колекція польських видань та ін. Серед східнослов'янських книжкових пам'яток — зібрання книг кириличного (зокрема 7 прим. українських першодруків) та гражданського друку, прижиттєві видання класиків науки і літератури, особисті бібліотеки професорів Харківського університету: О. О. Потебні, М. Ф. Сумцова, Д. М. Синцова, М. Й. Криштафовича[ru] та ін. У колекції книг з мистецтва представлено 65918 примирників, зберігаються цінні видання XIX ст. (понад 400 тис. прим)

У бібліотеці зберігаються перші журнали та газети в Україні, що вийшли з друкарні Університету: «Харьковские известия» (1817—1823), «Харьковский Демокрит» (1816), «Украинский вестник» (1816—1820), «Украинский журнал» (1823—1825) та ін.

Хронологічні рамки колекції рукописів (до 1000 прим.) — з ХІI по ХХ століття. Серед скарбів бібліотеки[1]:

Повнотекстові версії рідкісних видань представлені в електронному вигляді у базі даних «eScriptorium: архів рідкісних видань і рукописів для науки та освіти» Онлайн

Цифрові технології[ред.ред. код]

Функціонує потужна автоматизована бібліотечно-інформаційна система обслуговування, що забезпечує доступ, як до унікальних історичних фондів, так і до електронних ресурсів, у тому числі через Інтернет. Складовими частинами Електронної бібліотеки ЦНБ є: електронний каталог з електронним замовленням цілодобово, повнотекстові бази даних журналів іноземних та вітчизняних видавництв, електронні ресурси повнотекстових видань вчених та викладачів університету, а також видання придбані на електронних носіях.

Структура[ред.ред. код]

  • Дирекція
Відділи ЦНБ
  • Відділ комплектування
  • Наукової обробки документів і організації каталогів
  • Відділ вітчизняних та іноземних елетронних ресурсів та інформаційного сервісу
  • Інформаційний центр «Вікно в Америку»
  • Відділ зберігання фондів
  • Відділ читальних залів
  • Відділ наукової та художньої літератури
  • Відділ навчальної літератури
  • Міжбібліотечний абонемент
  • Сектор електронної реєстрації користувачів
  • Науково-бібліографічний відділ
  • Відділ фізико-технічної літератури (пр. Курчатова, 31)
  • Відділ автоматизації та програмного забезпечення
  • Науково-методичний відділ
  • Філія ЦНБ (вул. Університетська, 23; тел. 731-40-78)
    • Відділ книжкових пам'яток, цінних видань і рукописів
    • Сектор цінних видань ХІХ — початку ХХ ст.
    • Відділ філологічної літератури

Примітки[ред.ред. код]

Практична інформація[ред.ред. код]

Бібліотека обслуговує користувачів:

  • щоденно 9.00  — 19.00
  • субота 10.00 − 17.00
  • Санітарний день  — останній четвер місяця, за винятком періодів підсумкового контролю (січень, червень)
  • Вихідний день — неділя.

У період зимових та літніх сесій читальні зали працюють і у неділю, з 10.00 до 15.00.

Джерела[ред.ред. код]

  • Березюк Н. М. Библиотека Харьковского национального университета имени В. Н. Каразина за 200 лет (1805-2005) / Н. М. Березюк, И. Г. Левченко, Р. П. Чигринова. — Харьков : Тимченко, 2006. — 390с.
  • Бібліографічні видання Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна за 200 років (1807-2007) : покажчик / авт. вступ. ст. В. М. Грамма, М. Г. Швалб, С. Б. Глибицька ; уклад. М. Г. Швалб, Р. А. Ставинська, В. Д. Прокопова [та ін.]. — Харків, 2013. — 64с.
  • Журавльова І. К. Прямуємо у майбутнє разом з бібліотекою / І. К. Журавльова // Проблеми сучасної освіти : зб. наук.-метод. пр. / ХНУ ім. В. Н. Каразіна. – 2016. – Вип. 7. – С. 11–30.
  • Журавлева И. К. «…Я ищу заступить скромную вакансию библиотекаря…» : Василий Назарович Каразин (1773—1842), основатель университетской библиотеки : К 210-й годовщине открытия Центр. науч. б-ки Харьк. нац. ун-та имени В. Н. Каразина / Ирина Журавлева, Нина Березюк // Бібл. форум України. — 2015. — С. 61—65.
  • Історія Центральної наукової бібліотеки Харківського університету (1805-1992) : бібліогр. покажчик. / упоряд. М. Г. Швалб, Ш. П. Корнєва, Р. А. Ставинська. — Харків : ХДУ. 1993. — 92с.
  • Мазманьянц В. К. История Центральной научной библиотеки Харьковского университета (1805-1917 гг.) / В. К. Мазманьянц, Б. П. Зайцев, С. М. Куделко. — Харьков : ХГУ, 1992. — 67с.


Посилання[ред.ред. код]