Центральна школа Нанта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Центральна школа Нанта
47°14′55″ пн. ш. 1°32′53″ зх. д. / 47.24861° пн. ш. 1.54806° зх. д. / 47.24861; -1.54806
ТипГромадська, дипломований інженер
Країна Франція
ГаслоСтрусіть майбутнє
Засновано1919
Студентів2320, 1681[1], 2345[1], 2301[1], 1243[1], 1285[1], 1391[1], 1918[1], 2130[1], 2403[1], 2287[1], 1848[1], 2217[1], 2381[1], 2332[1], 1971[1], 2083[1] і 2173[1]
Членство у
  • Асоціація інженерних університетів Європи, Conférence des Grandes Écolesd, France AEROTECHd, Couperin Consortiumd[2] і Renaterd[3]
    • Мова викладанняфранцузька
    Штаб-квартираНант
    Сайтec-nantes.fr
    Мапа

    Центральна школа Нанта, (фр. École Centrale de Nantes) або (фр. Centrale Nantes), — є великою французькою інженерною школою, заснованою в 1919 році під назвою Institut Polytechnique de l'Ouest . Він надає аспірантуру, магістратуру та докторську програму, засновану на останніх наукових і технологічних розробках і передовій практиці управління.

    Centrale Nantes є членом Ecoles Centrale Group разом із установами-партнерами CentraleSupélec, Centrale Lille, Centrale Lyon, Centrale Marseille та Centrale Beijing. Він також є членом мережі TIME (Top Industrial Managers for Europe), яка забезпечує обмін студентами між провідними інженерними закладами Європи.

    Місцезнаходження

    [ред. | ред. код]

    Кампус Centrale Nantes розташований у центрі Нанта, Франція, у регіоні Пеї-де-ла-Луар. Нант знаходиться в двох годинах поїздом від Парижа. Нант — шосте за величиною місто Франції, розташоване на берегах Луари 50 км від узбережжя Атлантичного океану.

    Історія

    [ред. | ред. код]

    Centrale Nantes була заснована в 1919 році. Спочатку відомий під назвою Institut Polytechnique de l'Ouest, він був перейменований у Ecole Nationale Supérieure de Mécanique (ENSM) у 1948 році, коли він став Ecole Nationale Supérieure d'Ingénieurs. Через тридцять років школа переїхала в нове приміщення - теперішнє місце на березі річки Ердре. У 1991 році згідно з указом, опублікованим в Офіційному журналі, вона стала Центральна школа Нанта, приєднавшись до новоствореної Центральної Вищої Школа. Будучи членом цієї групи, він пропонує багатодисциплінарну інженерну програму Centralien, яка веде до присвоєння французького диплома інженера, а також програми бакалаврату, магістра (включаючи спільний магістерський ступінь Erasmus Mundus), просунутого магістра, та докторський рівень. Програми Executive Education були запроваджені з 2017 року.

    Репутація та рейтинги

    [ред. | ред. код]

    Centrale Nantes постійно згадується серед найкращих інженерних шкіл Франції в національних і міжнародних рейтингах[4]. Відповідно до Рейтингу світових університетів Times Higher Education World University Rankings за предметами за 2022 рік[5], з 1118 закладів у всьому світі за інженерно-технічним рейтингом Centrale Nantes увійшов до 250 найкращих у 2022 році. Цей рейтинг ставить школу на третє місце серед французьких інженерних шкіл. 

    З 2016 року Centrale Nantes також входить до 25 найкращих університетів світу за мобільністю студентів[6].

    На національному рівні Centrale Nantes посіла 4-е місце у французькій інженерній школі за версією L'Etudiant у 2021 році[7].

    Дослідження

    [ред. | ред. код]

    Дослідники Centrale Nantes використовують міждисциплінарний підхід для вирішення трьох основних завдань для зростання та інновацій: фабрика майбутнього, перехід до енергетики та інженерія для здоров’я.

    Науково-дослідні лабораторії

    [ред. | ред. код]
    • Інститут високопродуктивних обчислень (ICI)
    • Математичний інститут Жана Лере
    • Лабораторія цифрових наук Нанта (LS2N)
    • Науково-дослідний інститут цивільного та машинобудування (GeM)
    • Дослідницька лабораторія гідродинаміки, енергетики та атмосферного середовища (LHEEA)
    • Нантський дослідницький центр міської архітектури (AAU)

    Науково-дослідна база

    [ред. | ред. код]
    • Океанські випробувальні установки: одні з найбільших в університетських умовах у Європі, включаючи буксирний резервуар, гідродинамічний та океанічний інженерний резервуар, резервуар для мілководдя та рециркуляційний канал.
    • SEM-REV Офшорний випробувальний майданчик: перший європейський офшорний випробувальний майданчик, який підключений до мережі.
    • Центр динамічних і статичних випробувань (CRED): Тестування термомеханічної поведінки матеріалів у реальних ситуаціях
    • Стенди для випробувань двигунів: для експериментальної характеристики та чисельного моделювання складних енергетичних систем.
    • Суперкомп’ютер: один із найпотужніших у своїй категорії у Франції (рівень 2).
    • Платформа композитів: це експериментальне обладнання дає змогу виробляти органічні композити та характеризувати матеріали у фізичних термінах.
    • Платформа швидкого виробництва: об’єднання кількох виробничих процесів: адитивне виробництво, механічна обробка, формування, зварювання, біодрук.
    • Платформа робототехніки: за допомогою платформи досліджуються три сфери робототехніки: виробництво, наземна та повітряна мобільна робототехніка, гуманоїдна робототехніка та природні взаємодії.
    • Structural Testing Floor: об’єднання інструментів моделювання, адаптованих для проектування та управління життєвим циклом конструкцій.
    • Платформа Smart Factory: реконфігурована виробнича платформа, що демонструє концепції фабрики майбутнього.
    • Віртуальна реальність: ця захоплююча кімната оснащена системою пасивної 3D-проекції для моделювання складної моделі в реальному часі.
    • Аеродинамічні труби: атмосферна аеродинамічна труба та аеродинамічна аеродинамічна труба.
    • Випробувальний стенд для електромобілів

    Промислово-дослідницькі крісла

    [ред. | ред. код]

    Відповідно до своєї відданості інтегрованим лабораторним/промисловим дослідженням, Centrale Nantes бере активну участь у створенні міжнародних кафедр разом зі своїми партнерами:

    • Група ESI з передових чисельних методів
    • Mann+Hummel про автомобілі з чистою енергією
    • TNO на прибережній атмосфері
    • Renault – LMS, компанія Siemens, що займається виробництвом двигунів внутрішнього згоряння
    • EADS про композити для аеронавтики та космосу
    • Faurecia про композити для автомобільного застосування
    • Група PSA з цифрового моделювання
    • Renault про електромобілі
    • EDYCEM про інноваційний бетон
    • Військово-морська група (Об'єднана лабораторія морських технологій - Centrale Nantes, University of Nantes) з військово-морських технологій
    • Bureau Veritas про кораблі майбутнього
    • RTE в розумних мережах

    Див. також

    [ред. | ред. код]

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ministère de l'Enseignement supérieur et de la Recherche data.gouv.fr: Plateforme ouverte des données publiques françaises — 2011.
    2. ↑ http://www.couperin.org/presentation/notre-organisation/les-membres-de-couperin/items?cid=162id=221lang=fr
    3. ↑ https://discovery.renater.fr/renater/
    4. ↑ Centrale Nantes Rankings - Centrale Nantes. Ec-nantes.fr. Архів оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 21 березня 2020.
    5. ↑ World University Rankings 2022 by subject: computer science. Times Higher Education (THE) (англ.). 13 вересня 2021. Процитовано 13 серпня 2022.
    6. ↑ ecole-centrale-de-nantes-rankings. www.umultirank.org. Процитовано 13 серпня 2022.
    7. ↑ Classement des écoles d'ingénieurs 2022 - L'Etudiant. www.letudiant.fr. Процитовано 13 серпня 2022.
    Прапор Франції Це незавершена стаття про Францію.
    Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
    випускний капелюх Це незавершена стаття про університет, коледж або інший заклад вищої освіти.
    Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

    Посилання

    [ред. | ред. код]
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Центральна_школа_Нанта