Перейти до вмісту

Центральне нагір'я (В'єтнам)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Центральне нагір'я
13°45′ пн. ш. 108°15′ сх. д. / 13.75° пн. ш. 108.25° сх. д. / 13.75; 108.25G O
Країна В'єтнам Редагувати інформацію у Вікіданих
Спільний кордон ізПівденне центральне узбережжяd, Південно-Східний Регіон В'єтнамуd Редагувати інформацію у Вікіданих
Замінений наПівденно-центральне узбережжя та Центральне нагір'яd Редагувати інформацію у Вікіданих
Час/дата припинення існування5 жовтня 2025[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа розташування
Мапа
CMNS: Центральне нагір'я у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Центральне нагір'я (в'єт. Tây Nguyên, з кит. 西原) — у минулому регіон у південній частині В'єтнаму. Межує з Камбоджею та Лаосом. До нього входять провінції Даклак, Дакнонг, Зялай, Контум і Ламдонг.

Значна частина населення регіону складається з етнічних меншин, таких як монтаньярди, мионги, тхай та хоа. Під час війни у В'єтнамі американські війська намагалися зберегти територію під впливом Південного В'єтнаму, насамперед шляхом вербування корінних народів до Групи цивільної нерегулярної оборони (CIDG).

Сьогодні роль центру регіону поділяють міста Буонматхуот як найбільше та Далат як туристичний центр.

Нагір'я відіграє важливу роль у зовнішній торгівлі В'єтнаму, особливо як регіон вирощування кави. Крім того, тут виощують інші фрукти та овочі, які рідко зустрічаються в Південно-Східній Азії, такі як полуниця, виноград, практично всі види капусти, артишок та спаржа.

12 червня 2025 року регіон було об'єднано з регіоном Південь Центрального узбережжя[en] і отримав назву Центральне нагір'я та Південь Центрального узбережжя або скорочено Південь Центрального В'єтнаму.

Географія

[ред. | ред. код]

Центральне нагір'я — це низка плато, що межує з нижньою частиною Лаосу та північно-східною Камбоджею, а саме: плато Контум з середньою висотою 500 м, плато Конплонг (Мангден), плато Конханинг, плато Плейку (800 м), плато Мдрак (500 м), плато Даклак (800 м), плато Мононг (800—1000 м), плато Ламв'єн (1500 м) і плато Зілінь (900—1000 м). Всі ці плато розташовані на схід від Аннамського хребта.

Центральне нагір'я здебільшого дренується притоками Меконгу. Річка Тонле Сан[en] (Сесан) дренує північну частину нагір'я, а річка Срепок — південну. Від східного краю нагір'я до в'єтнамського узбережжя протікає низка коротших річок.

Село Донгшон у провінції Даклак, оточене горами.

Регіон можна розділити на три субрегіони за топографічними та кліматичними характеристиками, а саме: Північ (Bắc Tây Nguyên) — включає провінції Контум і Зялай, Центр (Trung Tây Nguyên) — охоплює провінції Даклак і Дакнонг, та Південь (Nam Tây Nguyên) — провінція Ламдонг. Центр має меншу висоту над рівнем моря і, відповідно, вищу температуру, ніж інші два субрегіони.

Примітки

[ред. | ред. код]