Центральне телебачення Китаю

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Центральне телебачення Китаю
CCTV
Тип Суспільне мовлення і державні ЗМІ
Форма власності public enterprised
Засновано 2 вересня 1958
Штаб-квартира Штаб-квартира CCTV
Продукція телебачення
Холдингова компанія China Media Groupd
Член Європейська спілка радіомовлення і телебачення
cctv.com
big5.cctv.com
english.cctv.com​(англ.)
mn.cctv.com​(монг.)
mongol.cctv.com​(монг.)

CCTV або Центральний Телеканал Китаю (кит. трад. 中国 中央 电视台, піньїнь: Zhōng-guó Zhōng-yāng Diàn-shì-tái ) — головний державний телевізійний канал, а пізніше ціла система телевізійних каналів континентального Китаю. Наразі існують 20 каналів, під загальною назвою CCTV. Кожен з каналів має свій інформаційний напрямок, деякі є міжнародними каналами з мовленням іноземними мовами.

Історія[ред. | ред. код]

  • Після пілотного запуску 1 травня 1958 року перший китайський телевізійний канал отримав назву «Пекінське Телебачення» та регулярно транслювався починаючи з 2 вересня 1958 року.
  • 1 травня 1973 року була проведена спроба кольорового транслювання у форматі PAL-D на другому каналі тричі на тиждень - у вівторок, четвер та суботу.
  • У 1978 році саме цей, другий канал, було названо CCTV. Наприкінці 70-х канал випускав тільки вечірні програми, тривалістю до опівночі. Влітку та взимку випускалися щоденні програми для учнів які відпочивали на канікулах. У 1980 році почався обмін трансляцією новин з іншими місцевими та державними телеканалами.
  • До 1985, CCTV став провідною телевізійною мережею у Китаї.
  • У 1987 популярність телеканалу дозволила йому створити телевізійну адаптацію класичного китайського роману «Сон у червоному покої». Цей 36-серійний проект був першим китайським телесеріалом, що вийшов на всесвітній рівень і досі є популярним у продажі на DVD. Того ж року CCTV експортував на зарубіжні телеканали 10216 власних програм. З метою покращення споживацької та експортної якості канал ніколи не створює матеріалів що містять критику партійної системи, сцени сексуального характеру чи насилля.
  • Державні субсидії призначені телеканалу майже припинилися у 1990-х, здебільшого через його значну комерціалізацію.
  • У 2003 році канал ініціював своє перше відгалуження -- 24-годинне мовлення у форматі новин у кабельному доступі.
  • 2 вересня 2008 року, якраз до 50-ї річниці, штаб-квартира CCTV розмістилося у всесвітньо відомому новому хмарочосі у Пекіні, а 9 лютого 2009 тут сталася велика пожежа.

Загалом на телеканалі працюють близько 10 тис. спеціалістів. що забезпечують річний прибуток 1,2 млрд юанів (дані 2006 року). Головою телеканалу є міністр державної адміністрації з питань радіо, кіно та телебачення. Оскільки усі відповідальні посадовці призначаються державою, телеканал є своєрідним виключенням бо зазвичай усі канали обмежені транслюванням на території власної провінції, і лише CCTV має принаймні два канали мовлення у кожній провінції Китаю.

Перелік каналів[ред. | ред. код]

До складу телевізійної системи входять:

  • CCTV-1 Загальний канал
  • CCTV-2 Фінанси (до 24 серпня 2009 називався Економіка та життя)
  • CCTV-3 Мистецтва та розваги
  • CCTV-4 Міжнародний (китайською мовою)
  • CCTV-5 Спорт
  • CCTV-6 Телефільми
  • CCTV-7 Військова справа та сільське господарство
  • CCTV-8 Телесеріали
  • CCTV-9 Міжнародний -- Англійською мовою
  • CCTV-10 Наука та Освіта
  • CCTV-11 Китайська Опера
  • CCTV-12 Юриспруденція
  • CCTV-新闻 — Новини
  • CCTV-少儿 — Дитячий
  • CCTV-音乐 — Музика
  • CCTV-E — Міжнародний — Іспанською мовою
  • CCTV-F — Міжнародний — Французькою мовою
  • CCTV-العربية — Міжнародний — Арабською мовою
  • CCTV Російською — Міжнародний
  • CCTV-Українська — міжнародний (українською)
  • CCTV-HD — телебачення високої якості
Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (липень 2014)
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
YouTube (кит.)
Тематичні сайти
Довідкові видання
Нормативний контроль
Члени
Австрія Österreichischer Rundfunk • Азербайджан Іджтімай Телевізія • Албанія Radio Televizioni Shqiptar • Алжир Établissement public de télévision та Radio Algérienne • Андорра Ràdio i Televisió d'Andorra • Бельгія Vlaamse Radio- en Televisieomroeporganisatie та Radio-Télévision Belge de la Communauté Française • Болгарія Болгарське Національне Телебачення та Болгарське національне радіо • Боснія і Герцеговина Радіо та телебачення Боснії і Герцеговини • Ватикан Радіо Ватикану • Велика Британія BBC та United Kingdom Independent Broadcasting (ITV • STV Group • Channel Four Television Corporation • S4C) • Вірменія Громадське телебачення Вірменії та Громадське радіо Вірменії • Греція Грецька корпорація телерадіомовлення • Грузія Громадське мовлення Грузії • Данія TV 2 та Данське радіо • Естонія Eesti Rahvusringhääling (ETV) • Єгипет Єгипетське об'єднання радіо та телебачення • Ізраїль Ізраїльська корпорація телерадіомовлення • Ірландія Raidió Teilifís Éireann та TG4 • Ісландія Ríkisútvarpi • Іспанія RTVE та Cadena SER • Італія Radiotelevisione Italiana • Йорданія Йорданська телерадіокорпорація • Кіпр Cyprus Broadcasting Corporation • Латвія Латвійське телебачення та Латвійське радіо • Литва Литовське національне радіо і телебачення • Ліван Télé Liban • Ліван Лівійський національний канал • Люксембург RTL Group та Radio 100,7 • Північна Македонія Македонська телерадіокомпанія • Мальта Public Broadcasting Services • Марокко Société Nationale de Radiodiffusion et de Télévision • Молдова Телерадіо-Молдова • Монако Radio Monte-Carlo, TMC та Monaco Média Diffusion • Нідерланди Nederlandse Publieke Omroep • Німеччина ARD та Zweites Deutsches Fernsehe • Норвегія Norsk Rikskringkasting та TV 2 • Польща Telewizja Polska та Polskie Radio • Португалія Rádio e Televisão de Portugal • Румунія Румунське телебачення та Румунська радіомовна компанія • Сан-Марино San Marino RTV • Сербія Радіо Телебачення Сербії • Словаччина Радіо і телебачення Словаччини • Словенія Radiotelevizija Slovenija • Туніс Établissement de la radiodiffusion-télévision tunisienne • Туреччина Турецька телерадіокомпанія • Угорщина MTVA та Duna • Україна Національна суспільна телерадіокомпанія України • Фінляндія Yle • Франція Europe 1 та Groupement des Radiodiffuseurs Français de l'UER (TF1 • France Télévisions • Canal+ • Radio France • France Médias Monde) • Хорватія Хорватське радіотелебачення • Чехія Česká televize та Český rozhlas • Чорногорія Radio Televizija Crne Gore • Швейцарія SRG SSR • Швеція Sveriges Television, Sveriges Radio та Sveriges Utbildningsradio
Асоційовані
члени
Австралія Australian Broadcasting Corporation, FreeTV Australia та Special Broadcasting Service • Бангладеш Телебачення Бангладеш • Бразилія Радіо Культура • Гонконг Radio Television Hong Kong • Грузія Imedi TV та Руставі 2 • Індія All India Radio • Іран Телерадіомовлення Ісламської республіки Іран • Казахстан Хабар • Канада Canadian Broadcasting Corporation • КНР Центральне телебачення Китаю та Медіагрупа Шанхаю • Куба Кубинський інститут радіо та телебачення • Маврикій Mauritius Broadcasting Corporation • Малайзія Radio Televisyen Malaysia • Нова Зеландія TVNZ та Radio New Zealand • Оман Телебачення Султанату Оман • Південна Корея Korean Broadcasting System • Заїр South African Broadcasting Corporation • Сирія Organisme de la Radio-Télévision Arabe Syrienne • США American Broadcasting Company, American Public Media, CBS, National Public Radio, NBC та WFMT • Чилі Canal 13 • Японія NHK, Tokyo Broadcasting System та Tokyo FM
Колишні
члени
Греція Нове грецьке радіо, інтернет та телебачення • Ізраїль Ізраїльське управління телерадіомовлення • Іспанія Antena 3 Radio та Cadena COPE • Монако Теле-Монте-Карло •  Корпорація телерадіомовлення Лівійської Джамаїірії • Сербія та Чорногорія Udruženje javnih radija i televizija • Словаччина Словацьке телебачення та Словацьке радіо • Угорщина Угорське телебачення та Угорське радіо • Фінляндія TV3 • Чехословаччина Чехословацьке телебачення • Швеція TV4 • SFR Югославське радіо та телебачення • Білорусь Белтелерадіокомпанія • Росія Перший канал, Всеросійська державна телевізійна і радіомовна компанія, Радіостанція Маяк та Радіостанція Орфей
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Центральне_телебачення_Китаю&oldid=41893043