Центральний дебют

Шаховий дебют
Назва	Центральний дебют
a b c d e f g h 8 8 7 7 6 6 5 5 4 4 3 3 2 2 1 1 a b c d e f g h
Початкові ходи	1. e2-e4 e7-e5 2. d2-d4 e5:d4
ECO	C21–C22
Розробник	Луї Паульсен
Перше застосування	Філіпп Стамма, 1737
Категорія дебюту	Відкритий дебют

	a	b	c	d	e	f	g	h
8									8
7									7
6									6
5									5
4									4
3									3
2									2
1									1
	a	b	c	d	e	f	g	h

Центральний дебют після 3. Фd1:d4 Кс6

Центра́льний дебю́т — шаховий початок, який починається з ходів:
1. e2-e4 e7-e5
2. d2-d4 e5:d4
Також центральним дебютом називають і продовження партії:
3. Фd1:d4 Кс6
Належить до відкритих початків.

Історія

Чемпіон світу з шахів першої половини ХХ ст. Олександр Алехін чітко охарактеризував цей дебют і, зокрема, останній хід:

«Зрозуміло, що подібні ходи ферзем у настільки ранній стадії дебюту навряд чи можуть забезпечити перевагу. Утім, чорні повинні грати точно, щоби супротивник не встиг створити атаку на королівському фланзів чи навіть в центрі, оскільки білий ферзь з поля «g3» все ж буде чинити сильний тиск на позицію короткої рокіровки чорних»

Це визначення не позбавлене актуальності і сьогодні. Зазвичай у такій партії виникають складні позиції із різносторонніми рокіровками та взаємними атаками на флангах. У сучасній турнірній практиці зустрічається рідко.

Варіанти

Північний гамбіт: 1. e2-e4 e7-e5 2. d2-d4 e5:d4 3. c2-c3 d4:c3 4. Cf1-c4 c3:b2 5. Cc1:b2.

Відомі партії

• Олександр Алехін — Шавров (1906)
• Степан Левицький — Олександр Алехін (1913)
• Давид Бронштейн — невідомий шахіст (1959)
• Хазе Хуан Карлос — Анатолій Карпов (1972)
• Майкл Адамс — Вішванатан Ананд (1994)
• Олександр Морозевич — Марк Хебден (1994)
• Олексій Широв — Анатолій Карпов (1995)
• Пабло Барріонуєво — Давид Бронштейн (2003)
• Ян Непомнящий — Девон Аронян (2009)
• Ян Непомнящий — Петер Леко (2014)

Джерела

• Шахи: Енциклопедичний словник//Гол. ред. А. Е. Карпов. — М.:Рад.енциклопедія, 1990. — 621 с.