Центральний парк культури і відпочинку імені Лесі Українки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Центральний парк культури і відпочинку імені Лесі Українки
Центральна алея парку імені Лесі Українки, Луцьк, 2019.jpg
Центральна алея парку
Тип міський парк культури та відпочинку
Статус комунальне підприємство
Відкрито 1964 рік
Площа 60 га
Керівна установа Управління культури Луцької міської ради
Розташування Луцьк, Україна Україна

CMNS: Центральний парк культури і відпочинку імені Лесі Українки у Вікісховищі

Центральний парк культури і відпочинку імені Лесі Українки (колективне підприємство «Центральний парк культури і відпочинку ім. Лесі Українки») — міський комунальний парк у Луцьку, традиційне місце відпочинку і дозвілля багатьох лучан і гостей міста. Розташований біля Стиру на вулиці Глушець — між старим і новим центром Луцька. Рік заснування парку — 1964. Площа становить 60 га.

Директор колективного підприємства «Центральний парк культури і відпочинку імені Лесі Українки» — Віталій Васильович Цапюк.

Загальні дані[ред. | ред. код]

«Алея парасольок»

Об'єкти дозвілля на території парку:

  • Тематично оформлені алеї: «Алея парасольок», «Алея ліхтарів», «Алея казок» зі скульптурами Миколи Голованя
  • Територія розваг "Луцький парк атракціонів", де щодня з 12 до 20 год. в сезон або на замовлення в будь-який інший період працюють як новіші 2000-2019 років випуску ("Автодром"Дрифт", "Ланцюжки дорослі", "Вальс", "Коники", "Дитячий потяг", "Дитячі ланцюжки") так і класичні, відновлені (36-метрове "Колесо огляду", "Веселі гірки", "Орбіта", "Дитячі ланцюжки")
  • Естрадна сцена «Ротонда» (нині Rotonda Beach Club)
  • Луцький зоопарк
  • Орнітологічний заповідник «Пташиний гай»
  • Луцький іподром
  • Дитяче містечко «Диво»
  • Дамба вздовж річки Стир, якою пролягає пішохідно-велосипедна доріжка
  • Пляж і причал на березі річки Стир
  • Спортивна школа «Спартак»
  • Затишний комплекс "Луцька венеція" з кафе на воді та прокатом човнів по каналах парку
  • Групи споруд комерційного призначення (літні майданчики, торгові лотки)

Також на території парку знаходиться Євангельська церква «Благодать»[1][2][3]

Історія[ред. | ред. код]

Територія нинішнього парку початково була заболоченою. У зв'язку з плануванням магістралі у 1926 році було розпочато осушення річки Глушець (одне з русел Стиру). Також планувалося висадити неподалік фруктові сади і хміль. Паралельно насипалася земляна дамба, і в 1933 році на осушеній території було засновано сквер, який потім став парком. В плані генеральної розбудови міста 1937 року за проектом Юзефа Новака планувалося створити на звільненій від заболечення території новий квартал Луцька. Будівля для працівників магістрату була завершена до Другої світової війни і розміщена на нинішній вулиці Глушець[4].

Після війни теориторію стало періодично затоплювати, а вулиця на місці річки Глушець була вимощена бруківкою та отримала назву Молодіжна. Новий генеральний план розбудови Луцька 1952 року передбачав створення парку та оглядового майданчика перед ним, які разом із обкомом партії мали утворювати єдиний ансамбль. Роботи почалися в 1961 році за проектом групи архітекторів на чолі з М. Самбуровим. Проте головна алея проходила під кутом до осі, утворюваної обкомом і оглядовим майданчиком, через неврахування особливостей ландшафту. Як наслідок весь парк змінив розташування. Власне парк був відкритий 1964 року і названий на честь Юрія Гагаріна.

Невдовзі після відкриття з'явилися літній кінотеатр «Космос», танцювальний майданчик, тир, парашутна вежа. У 1971 році почалося будівництво атракціонів, зокрема колеса огляду. Того ж року парк було перейменовано на честь Лесі Українки.

Наприкінці 1970-х був завершений кіноконцертний майданчик «Ротонда», здатний вміщувати до 1200 глядачів. Біля атракціонів збудували танцювальний майданчик, а в червні 1978 року відкрився зоопарк. Неподалік від дамби було сворено дитячий автодром. Останнім масштабним будівництвом стало дитяче містечко «Диво», яким керував архітектор Ярослав Матвіїв. Також було збудовано веслувальну «водну станцію», спортивний комплекс «Спартак» і спортивну базу товариства «Трудові резерви»[5].

З часом, впродовж 1970-1980-х років, парк став заростати, а береги Стиру та осушувальних каналів руйнуватися[5]. В 1990-х вийшла з ладу насосна станція, що прискорило заболочення парку, а сам парк занепав. Пізніше серед причин називалися початкові помилки в проекті та розширення навколишньої інфраструктури[6].

Впродовж 2010-х почалося облаштування парку. Відбувалося зрізування старих дерев, насадження молодих, чищення каналів. Було відновлено роботу насосної станції[7]. У 2017 році кіноконцертний майданчик «Ротонда» було реконструйовано та облаштовано всередині басейн[8]. Також у 2017 було розпочато капітальну реконструкцію парку: розчищено центральний пляж, русло річки Стир за приміщенням ФСТ «Спартак», відреставровано сходи до Стиру. Для запобігання розростанню ряски в осушувальних каналах їх було зариблено білим амуром та товстолобом. Упродовж 2018 року відбулася реконструкція головних алей, їх було викладено бруківкою (доти переважно були заасфальтовані), встановлено освітлення, замінено лавки та смітники. Було облаштовано «Алею ліхтарів» з унікальними світильниками, проспонсорованими різними підприємствами Луцька[9].

Окремою гілкою розвитку парку була і є територія розваг "Луцький парк атракціонів", що став прикладом унікального для України випадку збереження в технічно справному та робочому стані комунальних атракціонів, що вставнолювались в 70-80-х роках минулого століття. в 1999 році дана територія була взята в оренду колективом однойменного комунального підприємства, що до сезону 2004-го року відновлювало платоспроможність та самоокупність комплексу, а починаючи з 2005-го року за рахунок власних коштів розпочало поступову закупівлю нових атракціонів.

Див. також[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Пояснювальна записка до генерального плану м. Луцька. — Київ: УДНДІПМ «Діпромісто», 2009.- 225 с.
  2. Концепція реконструкції прибережної лінії річки Стир в Центральному парку культури і відпочинку імені Лесі Українки Луцька. ARIVA URBAN. Процитовано 06.08.2019. 
  3. Блиск та злиденність луцького центрального парку (ФОТОРЕПОРТАЖ). Конкурент. Процитовано 06.08.2019. 
  4. вулиця Глушець // Пясецький В., Мандзюк Ф. Вулиці і майдани Луцька. Історико-краєзнавчий довідник., Луцьк: Видавництво обласної друкарні., 2005 ISBN 966-361-050-6, стор. 75
  5. а б Центральний парк культури і відпочинку ім. Лесі Українки | LutskOnline (Луцьк Онлайн). LutskOnline (Луцьк Онлайн) - афіша подій Луцька (uk). 2017-08-04. Процитовано 2019-11-03. 
  6. Луцький парк перетворюється на болото. Влада бездіяльна. vidomosti-ua.com (uk). Процитовано 2019-11-03. 
  7. У центральному парку Луцька наведуть марафет. ВолиньPost. Процитовано 2015-10-13. 
  8. New "Ротонда": посеред луцького парку буде пляж (фото). konkurent.in.ua (uk). Процитовано 2019-08-04. 
  9. Як за два роки змінився центральний парк Луцька. Волинські новини. Процитовано 2019-08-04. 

Посилання[ред. | ред. код]