Центрально-Чорноземна область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Центрально-Чорноземна область
Дата створення / заснування 14 травня 1928
Країна Flag of the USSR (1936-1955).svg СРСР
Столиця Воронеж
Адміністративна одиниця РРФСР
Керівник виконавчої влади Варейкіс Йосип Михайлович
Кількість населення 11 878 100 осіб
Спільний кордон із Середньоволзький крайd
На заміну Орловська губернія, Воронезька губернія і Курська губернія
Час/дата припинення існування 13 червня 1934
Площа 192 995 км²
Детальна карта
CMNS: Центрально-Чорноземна область у Вікісховищі

Координати: 51°40′ пн. ш. 39°13′ сх. д. / 51.667° пн. ш. 39.217° сх. д. / 51.667; 39.217

Центрально-Чорноземна область (рос. Центрально-Чернозёмная область) — у 1928—1934 роках область (адміністративно-муніципальна одиниця першого рівня) Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки.[1]. Адміністративний центр — Воронеж. Створена 14 травня 1928 року. Розташовувалася у центрі Європейської Росії. Її часто називають Центрально-Чорноземним регіоном. Ліквідована 13 червня 1934 року. Нині територія розділена між Воронезькою, Орловською, Курською, Бєлгородською, Липецькою та Тамбовською областями, а також незначною частиною Пензенської області.

Історія[ред. | ред. код]

Створена 14 травня 1928 Всеросійським центральним виконавчим комітетом. Територія області була утворена шляхом об'єднання чотирьох губерній — Воронезької, Курської, Орловської та Тамбовської.[1]

16 липня 1928 Всеросійський центральний виконавчий комітет видав указ про поділ Центрально-Чорноземної області на одинадцять адміністративних районів (округів)[1]:

30 липня 1928 округи були додатково поділені на райони.

В 1929 році з міста Воронеж було утворено спеціальну адміністративну одиницю, підпорядковану області, а Воронезький округ було скасовано та розділено на Старооскольський та Усманський округи. 23 липня 1930 р. округи були скасовані, а райони стали безпосередньо підпорядковані обласній владі. Кількість районів значно скорочувалося.

Постановою Центрально-Чорноземного обласного виконавчого комітету від 20 серпня 1930 року місто Бєлгород, Борисоглєбськ, Єлець, Козлов, Курськ, Липецьк, Моршанськ, Орел, Тамбов були виділені у самостійні адміністративно-господарські одиниці з підпорядкуванням безпосередньо Центрально-Чорноземному облвиконкому.

13 червня 1934 року Указом Всеросійського центрального виконавчого комітету область була скасована. Її територія була поділена між новоствореними Воронезькою та Курською областями.[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в ru:История административно-территориального деления Воронежского края. 3. От Центрально-Черноземной области - к Воронежской. (Russian). Архивная служба Воронежской области. Архів оригіналу за 2 лютого 2012. Процитовано 21 квітня 2012. 
  2. Розділити Центрально-Чорноземну область на дві області. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 червня 2020. 

Посилання[ред. | ред. код]