Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК (Центр пам'яткознавства Національної академії наук України і Українського товариства охорони пам'яток історії та культури) — науково-дослідна установа, діяльність якої спрямована на поглиблення теоретико-методичного рівня пам'яткознавчих студій та пам'яткоохоронної діяльності в Україні.

Історія створення[ред.ред. код]

Центр пам'яткознавства створений 23 травня 1991 року за спільною постановою № 151 Академії наук України і Українського товариства охорони пам'яток історії та культури. Є самостійною бюджетною неприбутковою науково-дослідною установою з правами юридичної особи. Входить до складу Відділення історії, філософії та права НАН України, яке забезпечує науково-методичне керівництво дослідженнями Центру.

Завдання[ред.ред. код]

Головними завданнями Центру пам'яткознавства є:

  • здійснення фундаментальних і прикладних досліджень з метою одержання нових знань у галузі пам'яткознавства та охорони культурної спадщини України;
  • розробка проектів нормативних документів та методичних рекомендацій з питань охорони, збереження і використання пам'яток культурної спадщини.

Діяльність[ред.ред. код]

Діяльність Центру пам'яткознавства має широкий спектр теоретичних і практичних напрямків:

  • Центр організовує і проводить науково-дослідні експедиції з виявлення і дослідження історико-культуних пам'яток;
  • розробляє системні основи популяризації пам'яток, навчання і виховання населення щодо завдань збереження та відродження історико-культурного надбання України;
  • надає науково-методичну допомогу зацікавленим міністерствам і відомствам, засобам масової інформації;
  • Центр вивчає і узагальнює досвід діяльності установ і організацій, що здійснюють роботу у сфері охорони, використання, реставрації пам'яток історії і культури;
  • проводить науково-методичне забезпечення організації експозицій музеїв;
  • здійснює підготовку та видання наукових, науково-методичних і популярних видань з проблем охорони та використання культурної спадщини.

Серед основних напрямів досліджень Центру пам'яткознавства:

Основні досягнення Центру[ред.ред. код]

  • Становлення нового наукового напряму, що отримав офіційне визнання ВАК України — «пам'яткознавство» (шифр 17.00.08.)[1]
  • Згуртування навколо Центру широкого кола науковців та пам'яткоохоронців для вирішення проблем охорони та популяризації культурної спадщини України.
  • Підготовка та видання десятків монографій, збірників наукових праць з висвітленням досліджень культурної спадщини України.
  • Вдосконалення діяльності та розширення мережі пам'яткоохоронних закладів, зокрема, музеїв.
  • Завдяки участі в роботі комісій Верховної ради України по підготовці проектів Законів України щодо культурної спадщини.
  • Центром вдосконалена класифікація видів об'єктів культурної спадщини і розширена кількість тих, що підлягають охороні.

Співробітництво[ред.ред. код]

Центр пам'яткознавства координує наукову діяльність з міжнародними установами Західної Європи та СНД, Міністерствами, комітетами, науковими закладами, музеями, заповідниками та громадськими організаціями усіх регіонів України.

Наукові конференції[ред.ред. код]

Центр пам'яткознавства є засновником і організатором (співорганізатором) наукових та науково-практичних конференцій, наукових читань, які проводяться:

щорічно:

  • «Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні», Київ, всеукраїнська, з 1991 р.;
  • «Актуальні питання історії науки і техніки», місце проведення варіюється, всеукраїнська, з 2001 р.;
  • «Сіверщина в історії України», м. Глухів Сумської обл., всеукраїнська, з 2002 р. (Центр пам'яткознавства спіорганізатор з 2009 р.);

що два роки:

  • «Український технічний музей: історія, досвід, перспективи», місце проведення варіюється, всеукраїнська, з 2002 р. (до 2008 р. — щорічна);
  • «Технічний музей: історія, досвід, перспективи», Київ, міжнародна, з 2008 р.;
  • «Зарембівські читання», Київ, всеукраїнські, з 2007 р.;
  • «Спаські читання», м. Ніжин Чернігівської обл., міжнародні, з 2010 р.

Видавнича діяльність[ред.ред. код]

Центр пам'яткознавства є засновником (співзасновником) і видавцем (співвидавцем) наступних періодичних, продовжуваних і серійних видань:

збірки наукових праць:

наукові журнали:

науково-популярні журнали:

науково-популярні газети:

серійні видання:

  • «Біобіліографічні покажчики» — заснований 2011 р.;
  • «Сакральні пам'ятки України» — заснований 2011 р.

Центр пам'яткознавства у 1992 р. був засновником і в 1992—2002 р. видавцем відновленого дореволюційного часопису «Київська старовина».

Структура Центру пам'яткознавства[ред.ред. код]

  • Вчена рада (голова — к.і.н. О.М. Титова, вчений секретар — к.і.н. А.О. Горькова)[2]
  • Спеціалізований науковий семінар із проблем пам'яткознавства і музеєзнавства (керівник — д.тех.н. Л.О. Гріффен, секретар — Г.М. Бичковська)

Відділи[ред.ред. код]

  • Відділ культурної спадщини (керівник — к.і.н. О.М. Титова);
Сектори:
  • пам'яток археології (керівник — к.і.н. О.М. Титова);
  • пам'яток архітектури і мистецтва (керівник — к.архіт. Б.В. Колосок);
  • церковного пам'яткознавства (керівник — к.і.н. Н.М. Сенченко);
  • Відділ історичного пам'яткознавства (керівник — к.тех.н. В.О. Константинов, вчений секретар — С.Ю. Зозуля);
Сектори:
  • пам'яток науки і техніки (керівник — д.тех.н. Л.О. Гріффен).

При Центру пам'яткознавства діє аспірантура (керівник — к.і.н. Сенченко Н.М.) і Спеціалізована вчена рада із захисту дисертацій за спеціальністю «26.00.05 – Музеєзнавство. Пам’яткознавство» (голова — д.і.н. Л.М. Бєсов, заступник голови - д.тех.н. Л.О. Гріффен, вчений секретар — к.і.н. Н.М. Сенченко)[3]

Регіональні відділення[ред.ред. код]

  • Східно-регіональне, м. Харків (керівник — д.і.н. С.І. Посохов);
  • Кримське, м. Сімферополь, АР Крим (керівник — д.і.н. А.А. Непомнящий);
  • Бахмутське, м. Часів Яр Донецької обл. (керівник — к.і.н. С.Й. Татаринов).

Керівництво Центру пам'яткознавства[ред.ред. код]

  • Директор: Олена Миколаївна Титова, кандидат історичних наук, доктор філософії, старший науковий співробітник, доцент, Заслужений працівник культури України.
  • Вчений секретар: Анастасія Олексіївна Горькова, кандидат історичних наук.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]