Цеперів (Львівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Цеперів
Tseperiv, Kamianka-Buzka Raion (01).jpg
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Львівський район
Рада Новояричівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA46060290180035234
Основні дані
Засноване 1563
Населення 256
Площа 0,609 км²
Густота населення 420,36 осіб/км²
Поштовий індекс 80465[1]
Телефонний код +380 3254
Географічні дані
Географічні координати 49°56′00″ пн. ш. 24°18′19″ сх. д. / 49.93333° пн. ш. 24.30528° сх. д. / 49.93333; 24.30528Координати: 49°56′00″ пн. ш. 24°18′19″ сх. д. / 49.93333° пн. ш. 24.30528° сх. д. / 49.93333; 24.30528
Середня висота
над рівнем моря
233 м
Водойми р. Думниця і два озерця
Відстань до
обласного центру
19 км
Місцева влада
Адреса ради 80463, Львівська обл., Кам'янка-Бузький р-н, с.Старий Яричів
Карта
Цеперів. Карта розташування: Україна
Цеперів
Цеперів
Цеперів. Карта розташування: Львівська область
Цеперів
Цеперів
Мапа

CMNS: Цеперів у Вікісховищі

Це́перів (пол. Ceperów, нім. Zeperiw або Zeperow) — село в Україні, у Львівському районі Львівської області. Населення за переписом 2001 року становило 256 осіб. Орган місцевого самоврядування — Новояричівська ОТГ. Розташоване 19 км від Львова і 3 км від смт Новий Яричів біля автодороги E40 КиївЧоп.

До 2020 року входило до складу Кам'янко-Бузького району.

Назва[ред. | ред. код]

Ймовірно, походить від розмовного «цеп», у значенні «ланцюг».[2]

Історія[ред. | ред. код]

Цеперів та околиці на карті XIX ст. [3]

Цеперів вперше був згаданий в 1581 році[2], щоправда деякі джерела вказують на існування села уже в 1444 році[4] та метрики села з 1405 р.[5]

У другій половині XVII століття село разом з навколишніми територіями перебувало у власності польської шляхтанки Катерини Собєської, сестри короля Яна III Собеського.[6]

У XIX – на початку XX ст. село належало родині Стрілецьких.

У 1920-х рр. у селі активно діяла місцева філія патріотичного тіловиховного товариства «Сокіл», ліквідована у 1930 році.[7]

До 1940 р. на території села знаходилися також поселення (колонія) етнічних поляків Едвардівка (пол. Edwardówka) та хутір Цепухи (пол. Cepuchy).

У 1940-х рр. в районах довкола села активно діяло підпільне угрупування ОУНУПА Михайла Стахура[ru] (Стефка).

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом населення Королівства Галичини та Володимирії, у 1880 р. населення села налічувало 428, у 1890 р. — 449 осіб.[8][9]

У 1921 році у селі було 127 будинків, у яких проживало 611 осіб (з них 193 католиків, 416 греко-католиків та 2 євреїв). Більшість населення села була українцями (311 українців, 297 поляків, 3 іншої національності).[10] У 1939 році населення села становило 730 осіб, з них 500 українців-греко-католиків та 230 поляків (включаючи колоністів).[11]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 257 осіб, з яких 113 чоловіків та 144 жінок.[12]

За переписом населення України 2001 року у селі проживало 256 осіб.

Релігія[ред. | ред. код]

На території села функціонує релігійна громада парафії Воскресіння Господнього УГКЦ[13].

Resurrection church, Tseperiv (01).jpg

Згідно з історичними згадками, стара дерев'яна церква була збудована у 1749 році за кошти Яна Стрілецького.[14] У 1938 році дерев'яну церкву розібрали, плануючи перевезти до села Поршна під Львовом. У тому ж році, за проєктом Євгена Нагірного, розпочалася будова мурованої церкви, яка стоїть дотепер і є пам'яткою архітектури місцевого значення. Від старої церкви залишилася лише дерев'яна дзвіниця. За часів СРСР аж до 1989 року будівля церкви була зачинена для прихожан.

У селі знаходиться також покинутий римо-католицький костел сестер маріянок кукезівської дієцезії, побудований у 19071908 рр. завдяки фундації Едварда Табачковського.[15] У будинку давньої плебанії костелу до 2018 р. працювала сільська середня загальноосвітня школа І ступеня.

Відомі особистості[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Пов'язані зі селом[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Довідник поштових індексів України. Львівська область. Кам'янка-Бузький район. Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 10 лютого 2016. 
  2. а б Дума, Іван (2008). Дивосвіт Кам'янеччини. Львів: "Камула". 
  3. Europe in the XIX. century (with the Third Military Survey) | Mapire - The Historical Map Portal. mapire.eu (англ.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2020. Процитовано 12 жовтня 2020. 
  4. Wyrostek, Ludwik (1932). Ród Dragów-Sasów na Węgrzech i Rusi Halickiej (Polski). Kraków: Polskie Towarzystwo Heraldyczne. с. 143. 
  5. Liaska, Vitalij. Старожитності села Цеперів (англ.). Архів оригіналу за 16 жовтня 2020. Процитовано 12 жовтня 2020. 
  6. Skrzypietz, Aleksandra (2007). History and Culture of Baltic Region: Lithuania and Poland. The Radziwills towards the Heritage of the Sobieskis. (English). Klaipeda: Institute of Baltic Sea Region History and Archeology Klaipeda University. с. 55. 
  7. Revyuk, Emil (1931). Polish Atrocities in Ukraine (English). New York: United Ukrainian Organizations of the United States. с. 178. 
  8. Jagiellonian Digital Library. jbc.bj.uj.edu.pl. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 12 жовтня 2020. 
  9. Najnowszy skorowidz wszystkich miejscowości z przysiółkami w Królestwie Galicyi, Wielkim Księstwie Krakowskiem i Księs. Bukowińskiem z uwzględnieniem wszystkich dotąd zaszłych zmian terytoryalnych kraju. Z oznaczeniem: Starostw, Sądów powiatowych, Urzędów parafialnych, Urzędów pocztowych i telegraficznych, wraz z odległością tychże w kilometrach od dotyczącej miejscowości, Spisu ludności wedle obliczenia z r. 1890, Właścicieli posiadłości dóbr tabularnych, Zestawienie Sądów obwodowych z przynależnymi Sądami powiatowymi, Wykaz powiatowych Dyrekcyi Skarbu, Spisu posterunków Żandarmeryi i Streszczenie przepisów pocztowych, telegraficznych i telefonicznych - Silesian Digital Library. www.sbc.org.pl. Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 12 жовтня 2020. 
  10. Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej : opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. T. 13. Województwo lwowskie - Podkrapacka Digital Library. pbc.rzeszow.pl. Архів оригіналу за 5 вересня 2020. Процитовано 12 жовтня 2020. 
  11. Кубійович, В. (1983). Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. Wiesbaden: Ševčenko Gesellschaft der Wissenschaften. Архів оригіналу за 21 лютого 2021. Процитовано 12 жовтня 2020. 
  12. Банк даних. database.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 12 жовтня 2020. 
  13. РЕЛІГІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА УКРАЇНСЬКОЇ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ ПАРАФІЇ ВОСКРЕСІННЯ ГОСПОДНЬОГО У С.ЦЕПЕРІВ КАМ'ЯНКА-БУЗЬКОГО РАЙОНУ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ. opendatabot.ua (укр.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2020. Процитовано 12 жовтня 2020. 
  14. Слободян, В. (1998). Церкви України: Перемиська єпархія. с. 290. 
  15. Koscioly, Galuchanunпише До; Koscioly 2011-05-31 14:40:00, 2011-05-31 14:40:00 Galuchanun Nazarlanko. Костел 1907-1908 рр. в Цеперові. koscioly.livejournal.com (укр.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2020. Процитовано 12 жовтня 2020. 

Посилання[ред. | ред. код]