Церивастатин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церивастатин
Cerivastatin2DCSD.svg
Систематична назва (IUPAC)
(3R,5S,6E)-7-[4-(4-fluorophenyl)-5-(methoxymethyl)-2,6-bis(propan-2-yl)pyridin-3-yl]-3,5-dihydroxyhept-6-enoic acid
Ідентифікатори
Номер CAS 145599-86-6
Код ATC C10AA06
PubChem 446156
DrugBank DB00439
Хімічні дані
Формула C26H34FNO5 
Мол. маса 459,55 г/моль
SMILES eMolecules & PubChem
Фармакокінетичні дані
Біодоступність 60%
Метаболізм гепатичний
Період напіврозпаду 2-3 год.
Виділення НД
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності

?(AU) ?(США)

Лег. статус

? (AU) ? (UK) ? (US)

Використання перорально

Церивастатин — синтетичний гіполіпідемічний засіб, що відноситься до групи статинів, для перорального застосування. Був відкликаний із фармацевтичного ринку у 2001 році у зв'язку із виявленими важкими побічними ефектами.[1]

Фармакологічні властивості[ред. | ред. код]

Церивастатин — колишній синтетичний гіполіпідемічний засіб, що відноситься до групи статинів, для перорального застосування. Механізм дії препарату полягав у блокуванні початкових стадій синтезу холестерину. Після перорального прийому церивастатин чинив основну дію в печінці, де конкурентно блокував фермент ГМГ-КоА-редуктазу, який каталізує перетворення ГМГ-КоА у мевалонат, що дозволяє блокувати біосинтез холестерину на початковій стадії. Церивастатин також пригнічував біосинтез ліпопротеїнів низької щільності, тригліцеридів, ліпопротеїнів дуже низької щільності та підвищував вміст у крові ліпопротеїнів високої щільності, які мають антиатерогенний ефект. За своєю гіполіпідемічною дією церивастатин переважав інші синтезовані на той час статини.[2] Після впровадження у широку клінічну практику церивастатину у 1997 році[1] відмічено 52 випадки важкого рабдоміолізу із розвитком ниркової недостатності, переважно при сумісному застосуванні із фібратами (найчастіше гемфіброзилом).[3] Було зареєстровано також 32 смертельних випадки у США, і загальна кількість смертельних випадків у світі після застосування церивастатину сягнула 83 особи.[4] Частота смертельних випадків при застосуванні церивастатину була від 16 до 80 разів вищою, чим при застосуванні інших статинів.[5] Більшості загиблих хворих були призначені високі дози препарату (80 мг/добу). Іншою можливою причиною частих побічних ефектів церивастатину є те, що він є найбільш ліпофільним препаратом із групи статинів та найкраще проникав у тканини організму.[4] У зв'язку із частими важкими, у тому числі смертельними, побічними ефектами препарату, компанія Bayer, що володіла патентом на препарат, у серпні 2001 року вирішила відкликати церивастатин із аптечної мережі по усьому світу.[1] В Україні церивастатин був зареєстрований у 1998 році, але завезений для продажу в аптеках лише у червні 2001 року, і лише 30 упаковок препарату поступили у продажу в аптечну мережу. Серйозних побічних ефектів від застосування церивастатину на території України не було зареєстровано.[6]

Фармакодинаміка[ред. | ред. код]

Церивастатин добре всмоктується в шлунково-кишковому тракті. Біодоступність препарату складає в середньому 60%. Церивастатин добре зв'язувався із білками плазми крові. Церивастатин накопичується у печінці, де метаболізується до активних та неактивних метаболітів. Дані за механізм виведення препарату відсутні. Період напіввиведення церивастатину становить 2—3 години.

Застосування препарату[ред. | ред. код]

Церивастатин застосовувався при первинних гіперліпопротеїнеміях IIа и IIb типів (при неефективності дієтотерапії у пацієнтів з підвищеним ризиком виникнення коронарного атеросклерозу) та гіперхолестеринемії.

Інші побічні ефекти[ред. | ред. код]

При застосуванні церивастатину, крім рабдоміолізу, спостерігалися наступні побічні ефекти: головний біль, грипоподібний синдром, риніт, синусити, кашель, біль у животі, біль у суглобах та м'язах, біль у спині, порушення сну.

Визначені протипокази[ред. | ред. код]

Церивастатин був протипоказаний при підвищеній чутливості до статинів, вагітності та годуванні грудьми, порушеннях функції печінки, стійкому підвищенні рівня активності трансаміназ в крові невідомої етіології, у дитячому віці. Церивастатин згідно рекомендацій фірми-виробника, було заборонено застосовувати із гемфіброзилом.[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г http://www.apteka.ua/article/14795 (рос.)
  2. http://rpht.com.ua/article/1362.html
  3. Furberg CD, Pitt B. Withdrawal of cerivastatin from the world market. Curr Control Trials Cardiovasc Med 2001;2:205-207. PMID 11806796. (англ.)
  4. а б http://www.webcardio.org/bezpeka-zastosuvannja-statyniv.aspx
  5. Zeitlinger M, Müller M (2003). [Clinico-pharmacologic explanation models of cerivastatin associated rhabdomyolysis]. Wien Med Wochenschr (German) 153 (11–12): 250–4. PMID 12879633. doi:10.1046/j.1563-258X.2003.03029.x.  (англ.)
  6. http://www.segodnya.ua/oldarchive/c2256713004f33f5c2256aaa004eec74.html (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]