Церква Івана Хрестителя (Кідьош)
| Церква Івана Хрестителя | |
|---|---|
|
| |
|
48°13′20″ пн. ш. 22°41′49″ сх. д. / 48.22228250002777372° пн. ш. 22.69699283336111151° сх. д.Координати: 48°13′20″ пн. ш. 22°41′49″ сх. д. / 48.22228250002777372° пн. ш. 22.69699283336111151° сх. д. | |
| Тип | церква |
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури національного значення України[1] |
| Країна |
 Україна |
| Розташування | Кідьош |
  Церква Івана Хрестителя (Кідьош) (Україна) | |
 | |
 Церква Івана Хрестителя у Вікісховищі | |
Церква Івана Хрестителя (Кідьош) — церква XIV ст. в селі Кідьош, Закарпатської області, пам'ятка архітектури національного значення (№ 1111).
Історія[ред. | ред. код]
Церква побудована в XIV ст. на основі вже існуючої каплиці ХІІІ ст. та монастиря та спочатку була католицькою, потім реформатською (у 1590 р.). У 1657 р. храм згорів. Храм мав ознаки оборонної споруди (масивні стіни та вузькі вікна) та використовувася в Середньовіччі не тільки для молитви, а і для оборони. Храм був оточений огорожею і захищений ровом, залишки якого є і донині. В 1827, 1889 та 1911 рр. храм реставрували.[2][3][4][5]
Архітектура[ред. | ред. код]
Церква зведена в готичному стилі, оздоблена фресками, частина з яких, датована 1360 – 1370 роками, збереглися у наві, зокрема: «Св. Катерина», «Молитва про чашу», «З'явлення Христа Марії Магдалині». Ці фрески були забілені оскільки реформати не оздоблюють свої храми фресками, образами та скульптурами святих, але їх відкрили в 1911 році. Структурно зрам складається з двох частин — квадратної апсиди в романському стилі та прямокутної нави в готичному стилі. Нава і апсида розділені аркою. На західному фасаді є портал. В стінах храму пробиті маленькі вузькі романські вікна (два в східній чатині і одне в південній). В північній частині храму знайдено залишки фундаменту ризниці, яка примикала до нього. В ризниці та апсиді було знайдено залишки поховань. Двосхилий дах покритий бляхою[2][6][4][7].
Дзвіниця[ред. | ред. код]
Поруч з храмом розташована дерев’яна дзвіниця, датовна XVIII століттям. Готична дерев'яна будівля квадратна в плані. Стіни посилені поперечними розпірками. На другому ярусі відкритий простір з дзвонами 1924 року. Вінчає дзвіницю пірамідальний дах, вкритий бляхою.[8]
Див також[ред. | ред. код]
- Костел Серця Ісуса (Бене);
- Руїни костелу Святого Іоанна Хрестителя (Мужієво);
- Вознесенський костел (Виноградів);
- Костел Воздвиження Святого Хреста (Берегове).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/970-63-%D0%BF#Text
- ↑ а б Зачароване Закарпаття. Кідьош, Берегівщина - Карпатський об'єктив. ko.net.ua (uk-UA) . 27 жовтня 2016. Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 3 лютого 2021.
- ↑ Костел Іоанна Хрестителя, Кідьош. UA.IGotoWorld.com. Архів оригіналу за 24 червня 2020. Процитовано 3 лютого 2021.
- ↑ а б Кідьош с Костел 1971 г. В горах и долинах Закарпатья. www.pslava.info. Архів оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 3 лютого 2021.
- ↑ Кідьош (Зміївка). castles.com.ua. Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 3 лютого 2021.
- ↑ Закарпатське село Кідьош розташовано прямісінько біля підніжжя вулканічних гір. pershij.com.ua (англ.). 29 січня 2018. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2021.
- ↑ Кідьош с Свята Катерина. www.pslava.info. Процитовано 3 лютого 2021.
- ↑ Шатров, Виктор (31 грудня 2020). Храм царя Соломона в селі Кідьош. Go-To.Rest ➤ Ваш путівник (укр.). Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 3 лютого 2021.