Церква Іоана Богослова (Ніжин)
| Храм Іоана Богослова | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Церква Іоана Богослова | ||||
|
51°02′51″ пн. ш. 31°52′55″ сх. д. / 51.0475278° пн. ш. 31.88194° сх. д.Координати: 51°02′51″ пн. ш. 31°52′55″ сх. д. / 51.0475278° пн. ш. 31.88194° сх. д. | ||||
| Статус | Пам'ятка архітектури національного значення | |||
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури національного значення України | |||
| Країна |
 Україна | |||
| Розташування | Ніжин | |||
| Конфесія | православна | |||
| Єпархія | Чернігівська єпархія ПЦУ | |||
| Тип будівлі | храм | |||
| Архітектурний стиль | пізнє українське бароко та ранній класицизм[1][2] | |||
| Матеріал | цегла | |||
| Будівництво | 1752 | |||
| Стан | діюча | |||
  Церква Іоана Богослова (Ніжин) (Україна) | ||||
 | ||||
 Церква Іоана Богослова у Вікісховищі | ||||
Церква Іоана Богослова — споруджена 1752 на сучасній вулиці Гоголя у часи правління Гетьмана України Кирила Розумовського. Ктитор — ніжинський грек Іван Тернавіот. Зведена на місці однойменної дерев'яної церкви, яка існувала на цьому місці з часів Чернігівського воєводства Речі Посполитої 1619 року. Фахівці відносять авторство церкви архітекторам Андрію Квасову та Івану Григоровичу-Барському[3]. Будівля має два престоли: Івана Богослова на нижньому поверсі (тепла або зимова церква) та Воскресіння Христового на верхньому (літня церква).
Поряд із церквою розташована пам'ятка архітектури та історії місцевого значення — «Будинок, у якому народився Ю. Ф. Лисянський» (кін. XVIII — пер. пол. XIX ст., охоронний № 5570-ЧР), де на рубежі XVIII—XIX ст. мешкала родина протоієрея Федора Лисянського і де, на думку дослідників, народився та провів дитинство Юрій Федорович Лисянський (1773—1837), — відомий український навколосвітній мореплавець, дослідник-географ, океанолог, картограф, етнограф та першовідкривач нових земель. У будинку ведуться роботи зі створення експозиції меморіального музею відомого українського мореплавця[4].
Архітектура[ред. | ред. код]
Центричний храм. Хрещата в плані, однобанна й компактна церква. Храм двоярусний — на першому була тепла церква, на другому — холодна, досить рідкісна форма для української храмової архітектури. За об'ємно-просторовим вирішенням вона належить до різновиду тетраконхових будівель. Гарні пропорції споруди з підкреслено струнким, пірамідальним силуетом із видовженим світловим барабаном, стриманими оздобами в дусі пізнього українського бароко.
Історія[ред. | ред. код]
Фінансування й організацію будівництва храму забезпечив повітовий маршалок ніжинського шляхетства, відставний полковник, ніжинський грек з походження Іван Тернавіот, нащадок ніжинських війтів Петра та Стерія Тернавіотів. Протягом більш ніж півстоліття (1760—1826 рр.), настоятелями храму були почергово батько Федір та старший брат Іван мандрівника Юрія Лисянського. 1 (12) квітня 1773 протоієрей у цьому храмі Федір Лисянський власноруч охрестив новонародженого сина Юрія (Георгія)[1].
Опис церкви 1834:
Зданием каменная, двухэтажная, крепка, с деревянной при ней колокольней. Престолов в ней два: в нижнем теплом этаже, — во имя Святого Апостола и Евангелиста Ивана Богослова, а в вершине холодном, — во имя Воскресения Христова. Земли при сей церкви никакой не имеется. Дома у Священника и Дьякона-собственные, деревянные, на собственной земле[5].
Згідно зі сповідними розписами, на кінець XVIII століття парафія налічувала понад 700 осіб, у першій четверті XIX століття — понад 900, на середину XIX століття зменшилась до трохи понад 600, на початок XX століття знову понад 900, на останній передвоєнний 1913 рік — понад 1000. 1925 року кількість парафіян зменшилась настільки, що парафія не була здатною вже підтримувати церкву в належному стані:
19.IX.25 …Ніжинський Окрадмінвідділ сповіщає, що об'ява про сдачу будинка Івано-Богослівської церкви була зроблена і бажаючих взять її не знайшлось мабуть через те, що церквів у м Ніжині досить доволі (19 цер(ков) по 2 іноді у котроі парахвіі, цеб-то зімня і літня), а тому значить віруючи мають змогу задовольнять свої религійни потреби в инших церквах. Крим того зазначену церкву треба богато ремонтувати — не меньшь, як на тисяч з 3 карбованців, або і більше, чього жодна парахвія в Ніжині зробить змогі не мае. А тому зазначена церква повинна пустовать, тим більш, що маеться поруч і друга парахвія, Благовещенська (Украінська), котра подавши заяву, теж відмовляеться підтримовати свій будинок, через відсутність потребного числа парахвіян, а тому і можливості істнувать[6].
У XVIII—XIX ст. при церкві діяли парафіяльна школа та лікарня.
Легенда про перебування Іоана Кронштадського[ред. | ред. код]
З легкої руки невідомого публіциста була запущена інформація, що ніби-то з балкона Івано-Богословської церкви благословляв місто відомий церковний діяч Іоан Кронштадський, коли він відвідував Ніжин під час своєї подорожі до Києва в 1893 році. Проте це не підтверджено жодними документальними джерелами, навпаки — стаття Федора Васютинського «Встрѣча жителями г. Нѣжина о.протоіерея Іоанна Кронштадскаго» в журналі «Чернѣговскія епархіальные извѣстія»[7] № 10 від 15.05.1893 року свідчить, що протоієрей проїхав місто о третій годині ночі і зустріч з ніжинською делегацією (серед якої був і автор вищезгаданої статті) відбулась лише на станції Бахмач. Ось як описує Васютинський цю подію:
Вмѣсто курьерскаго поѣзда о. Іоаннъ прослѣдовалъ ночью почтовымъ поѣздомъ, при чемъ безпокоить его въ три часа утра никто уже не рѣшился. Къ счастію, лицамъ, бывшимъ въ это время на вокзалѣ, пришла въ голову благая мысль — сопровождать въ поѣздѣ глубокочтимаго о. протоіерея до станціи «Бахмачъ» и тамъ уже принять отъ него благословеніе. Такъ и поступили, и, благодареніе Богу, цѣль была достигнута. Въ половинѣ шестаго часа утра 20 апрѣля [1893 г.] поѣздъ прибылъ въ Бахмачъ, и о. Іоаннъ милостиво потребовалъ къ себѣ въ вагонъ для благословенія малютокъ — дѣтей. <…> Затѣмъ открыто было окно вагона, у котораго показался о. Іоаннъ. Всѣ, обнаживъ головы, перекрестились и чинно стали подходить подъ благословеніе.
В ролі бібліотеки та архівного сховища[ред. | ред. код]
З 1926 по 2019 рік в будівлі церкви було розташоване сховище окружного архіву (нині — Відділ збереження документів Державного архіву Чернігівської області), а будинок, у якому народився Ю. Ф. Лисянський використовувався як адміністративний корпус (стіл довідок, читальний зал тощо). Короткий час в церкві, паралельно з архівом, розташовувалась окружна бібліотека. У 1954—1955 роках у храмі велись реставраційні роботи. Також проведено ремонти в 1970-х, про що збереглись фото Михайла Чуракова в музеї архітектури ім. Щусєва. У 2013 та 2017 роках проведений ремонт адмін. будівлі («будинок Лисянського»).
Фотографії Будинку Лисянського не рідко потрапляли до краєзнавчих та історико-біографічних книг, адже саме з ним в першу чергу в дослідників асоціювався архів.
Повернення приміщення Церкві[ред. | ред. код]
У місті було створено декілька малочисельних однойменних парафій Іоана Богослова ворогуючих конфесій[8][9] та інші[10], які регулярно намагалися заволодіти приміщенням, виселивши архів[11][12][13]. У 2019 році влада Ніжина надала архіву аварійне приміщення колишнього 11-го училища під сховище, куди з церкви Івана Богослова перевезли архівні справи.
4 квітня 2019 року Чернігівською обласною радою було прийнято рішення про передачу церкви Чернігівській єпархії ПЦУ[14]. За словами чернігівського архієпископа Євстратія Зорі та настоятеля Катерининської церкви м. Чернігова Євгена Орди, храм передано асирійській громаді м. Ніжин[15][16]. Начальник управління містобудування та архітектури Чернігівської ОДА Олександр Дмитрук озвучив суму, необхідну для поточних реставраційних робіт — 10—20 млн грн[17]. 18 квітня 2019 року відбулась офіційна передача приміщення церкви[18][19]. 6 вересня 2019 місцеві 6 вересня 2019 року місцеві активісти зафіксували проведення ремонту з порушеннями норм реставрації (зокрема, збито та зацементовано барокове оздоблення головного порталу храму) та незаконні (без дозволу та контролю відповідних служб) розкопки[20].
Музей мореплавця Юрія Лисянського[ред. | ред. код]
2019 року місцевий активіст Олександр Морозов розпочав створення на базі парафіяльного будинку - пам'ятки архітектури та історії місцевого значення - «Будинок, у якому народився Ю. Ф. Лисянський» (кін. 18 — пер. пол. XIX ст., охоронний № 5570-ЧР) меморіального музею мореплавця, географа, засновника наукової океанографії Юрія Лисянського, що має стати ще однією туристичною перлиною міста Ніжин[21].
Питання про створення в Ніжині меморіального музею Юрія Лисянського піднімалося в Ніжині давно, починаючи з 1973 року, коли громадськість відзначила 220-річний ювілей мореплавця. Ініціаторами увічнення пам'яті мандрівника стали Ніжинський краєзнавчий музей, Ніжинське міське товариство охорони пам'яток, науковці Ніжинського державного педагогічного інституту імені Миколи Гоголя, численні краєзнавці.
Відділ Ніжинського краєзнавчого музею ім. І. Спаського «Меморіальний будинок-музей Юрія Лисянського» був створений рішенням 63-ї сесії Ніжинської міської ради № 29-63/2019 від 27 листопада 2019 р.
Рішенням Ніжинської міської ради № № 52-63/2019 від 03.12.2019 р. пам'ятку архітектури та історії місцевого значення (охоронний № 5570-ЧР) «Будинок, де народився Ю. Ф. Лисянський», що звільнилася від попереднього користувача, було прийнято в комунальну власність ніжинської міської громади.
Рішенням 64-ї сесії Ніжинської міської ради № 36-65/2019 від 24 грудня 2019 р. меморіальний будинок було передано на баланс Ніжинського краєзнавчого музею ім. І. Спаського. Управлінням культури і туризму Ніжинської міської ради було проведено робота щодо оформлення відповідної реєстраційної документації на будівлю[22]. Наразі розроблено та затверджено наукову концепцію експозиції «Меморіального будинку-музею Юрія Лисянського», дизайн-концепцію «Меморіального будинку-музею Юрія Лисянського» та пакет проєктно-кошторисної документації на реставрацію та пристосування під музей пам'ятки архітектури та історії місцевого значення «Будинок, де народився Ю. Ф. Лисянський». Офіційно Меморіальний будинок-музей планується відкрити у 2023 році, до 250-ліття від дня народження Юрія Лисянського[23].
Настоятелі храму[ред. | ред. код]
- ?-1741-? Семен Якович Ушкалевич (1703 — 6.05.1744)[24]
- 1760—1803 рр. — Федір Герасимович Лисянський (1735—1803) — батько мореплавця Юрія Лисянського
- 1803—1826 рр. — Іван Федорович Лисянський (*1759—?) — старший брат мореплавця Юрія Лисянського
- 1826—1868 рр. — Микола Петрович Гордієвський (*1796—?)
- 1869—1878 рр. — Василь Васильович Грабовський (*1823—?)
- 1879—1890 рр. — Федір Якимович Васютинський (*1844—?)
- 1890—1908 рр. — Дмитро Іванович Стопановський (*1839—?)
- 1909 — січень 1919 р. — Лаврентій Іванович Ніжинцев (*1839—?)[25]
- Січень 1919 року — після листопада 1919 року — Григорій Вербицький[26]
Відомі парафіяни храму[ред. | ред. код]
- Осип Твердовський (1891-1930) — герой Бою під Крутами, офіцер Армії УНР, очільник ОУН в Люксембурзі. Був хрещений в храмі Івана Богослова.
Сучасність[ред. | ред. код]
2019-2024 рр. настоятелем переданого Чернігівській єпархії храму був представник асирійської громади міста[27][28], Олег Володимирович Расковалов (5.01.1966 р.н.; колишній ресторанний музикант[29][30], як церковнослужитель належав до різноманітних конфесій: почав службу у парафії Московського патріархату при Вознесенській церкві Ніжина; рукоположення у священники прийняв в УАПЦ, згодом перейшов до Київського Патріархату, а 2019 послідував Томосу Вселенського патріархату і став кліриком Православної Церкви України). З 2022 ієрей Олег Расковалов з'являється у формі капелана ЗСУ.
13.04.2024 Олег Расковалов помирає від інсульту.[31]
З 2019 по 2021 рік при храмі служив колишній монах Успенського монастиря Московського патріархату (Бахчисарай) та іконописець — Януарій (Іван Матвієнко)[32][33][34], якому свого часу поет Дмитро Павличко присвятив вірш «Не вчи мене любити Україну».
На храмове свято Іоанна Богослова 2022 у церкві Іоанна Богослова відправив літургію єпископ Чернігівський та Ніжинський Антоній (Фірлей).
Галерея[ред. | ред. код]
-
Фото церкви з іншого ракурсу -
Церква влітку -
Загальний вигляд, 2010 -
Фасад -
-
-
-
-
Боковий вигляд церкви -
Купол, 2009 -
Вигляд з боку вулиці Гоголя та пам'ятник Юрію Лисянському -
-
Церква Іоанна Богослова та будинок, де народився Юрій Лисянський
.jpg)
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Церква Іоанна Богослова, Ніжин. Архів оригіналу за 6 листопада 2016. Процитовано 5 листопада 2016.
- ↑ Церква Іоанна Богослова 1752 р. у м.Ніжин. Архів оригіналу за 6 листопада 2016. Процитовано 5 листопада 2016.
- ↑ Санченко Антон. Круз та Лис. Напередодні: Повість. — К.: Видавничий дім «Комора», 2020. — С. 16. ISBN 978-617-7286-63-8.
- ↑ nezhatin. Ніжинська пам'ятка архітектури: релігійній громаді чи "Лисянському"?. Новини та дошка оголошень Ніжина (укр.). Процитовано 16 квітня 2019.
- ↑ Івано-Богословський собор. Архів оригіналу за 28 лютого 2019. Процитовано 2 червня 2018.
- ↑ Ніжинський відділ Державного архіву Чернігівської області. www.facebook.com (укр.). Процитовано 27 лютого 2019.
- ↑ Чернѣговскія Епархиальные Извѣстія (PDF) (дореформена російська) . Чернѣговъ. 1893. с. 324—326. Архів оригіналу (PDF) за 11 квітня 2019. Процитовано 11 квітня 2019.
- ↑ Офіційний сайт ніжинської міської ради - Релігійні громади. www.nizhynrada.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 24 травня 2018. Процитовано 24 травня 2018.
- ↑ РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ПАРАФІЯ СВЯТОГО АПОСТОЛА ІОАННА БОГОСЛОВА МІСТА НІЖИНА ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ КИЇВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ АВТОКЕФАЛЬНОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ. opendatabot.com. Архів оригіналу за 24 травня 2018. Процитовано 24 травня 2018.
- ↑ Дві ніжинські релігійні громади можуть залишитись без даху над головою. www.mynizhyn.com (рос.). Архів оригіналу за 24 травня 2018. Процитовано 1 червня 2018.
- ↑ Офіційний сайт ніжинської міської ради - Новини - Засідання круглого столу стосовно перенесення відділу Державного архіву. www.nizhynrada.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 24 травня 2018. Процитовано 24 травня 2018.
- ↑ nezhatin. Ніжинська церква Іоана Богослова: реконструкція чи ремонт?. Новини та дошка оголошень Ніжина (укр.). Архів оригіналу за 24 травня 2018. Процитовано 24 травня 2018.
- ↑ nezhatin. Під час богослужіння біля церкви Іоанна Богослова відбувся збір підписів за передачу його громаді. Новини та дошка оголошень Ніжина (укр.). Архів оригіналу за 24 травня 2018. Процитовано 24 травня 2018.
- ↑ Офіційний сайт ніжинської міської ради - Новини - Пам'ятка архітектури національного значення Церква Іоанна Богослова передана Ніжинській релігійній громаді. www.nizhynrada.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 7 квітня 2019. Процитовано 4 квітня 2019.
- ↑ UA: ЧЕРНІГІВ (11 квітня 2019), До першої за 93 роки служби готуються у церкві Іона Богослова, процитовано 11 квітня 2019
- ↑ Храм Іоанна Богослова передали Православній церкві України. ЧЕline (ru-RU) . 5 квітня 2019. Архів оригіналу за 17 квітня 2019. Процитовано 17 квітня 2019.
- ↑ UA: ЧЕРНІГІВ (11 квітня 2019), До першої за 93 роки служби готуються у церкві Іона Богослова, процитовано 11 квітня 2019
- ↑ Ніжинська міська газета "Вісті". www.facebook.com (укр.). Процитовано 18 квітня 2019.
- ↑ nezhatin. Довгоочікуваний подарунок для ніжинських вірян перед Великоднем. Новини та дошка оголошень Ніжина (укр.). Процитовано 18 квітня 2019.
- ↑ В Ніжині – третій конфлікт навколо храму XVIII ст. після передачі його ПЦУ » Релігія в Україні. Вера и религия. Философия и религия в Украине. www.religion.in.ua. Процитовано 30 серпня 2022.
- ↑ У Ніжині будинок видатного мореплавця стане музеєм. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 30 серпня 2022.
- ↑ Робота щодо створення Меморіального будинку-музею Юрія Лисянського триває. | Ніжинська міська рада. nizhynrada.gov.ua (uk-ua) . Процитовано 30 серпня 2022.
- ↑ Крижева, Тетяна (14 січня 2022 року). У Ніжині створюють Музей Ю.Лисянського. Суспільне Новини (українською) . Процитовано 30.08.2022.Шаблон:Музей лисянського
- ↑ Собор Святой Живоначальной Троицы лейб-гвардии Измайловского полка. www.izmsobor.ru. Архів оригіналу за 28 лютого 2019. Процитовано 27 лютого 2019.
- ↑ Сповідні розписи церкви Івана Богослова 18-20 ст. рукопис. 18-20 ст.
- ↑ Метрична книга Богословської церкви. 1919.
- ↑ Ассирийские новости (PDF) (російська) . 2006. Архів оригіналу (PDF) за 17 квітня 2019. Процитовано 17 квітня 2019.
- ↑ ArtHaos (29 липня 2012), Ассирийская "Шара" в Нежине. Танцы, процитовано 17 квітня 2019
- ↑ Пользователи / олеграсковалов - Агентство Праздник. web.archive.org. 17 квітня 2019. Архів оригіналу за 17 квітня 2019. Процитовано 28 листопада 2023.
- ↑ Oleg Raskovalov (Sazandare Bne Nezhin) | Qeenatha - Home of Assyrian Music. web.archive.org. 17 квітня 2019. Архів оригіналу за 17 квітня 2019. Процитовано 28 листопада 2023.
- ↑ Admin, Від (13 квітня 2024). ВІДІЙШОВ ДО ГОСПОДА ПРОТОІЄРЕЙ ОЛЕГ РАСКОВАЛОВ – Чернігівська єпархія Православної Церкви України (укр.). Процитовано 13 квітня 2024.
- ↑ Служитель Ніжинського храму отець Януарій: «Я щасливий, коли комусь потрібен». Архів оригіналу за 9 лютого 2020. Процитовано 7 квітня 2022.
- ↑ Співачка Ніна МАТВІЄНКО: «На всі негаразди не звертала уваги і тому міцно спала» - Урядовий Кур’єр - газета центральних органів влади України онлайн. web.archive.org. 28 жовтня 2020. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 28 листопада 2023.
- ↑ Ніна Матвієнко: «Співаки «годують» багато ротів…» — Високий замок online. web.archive.org. 16 грудня 2017. Архів оригіналу за 16 грудня 2017. Процитовано 28 листопада 2023.
Література[ред. | ред. код]
- Г. В. Самойленко: «Ніжин — європейське місто». Чернігів — 2010 р. 72 ст.
Посилання[ред. | ред. код]
- У Ніжинському храмі ПЦУ заявили про диво. https://risu.org.ua/. Релігійно-інформаційна служба України. 27 червня 2019. Архів оригіналу за 27 червня 2019. Процитовано 27 червня 2019.
| ||||||||||||||||
