Церква Архістратига Михаїла (Комарно)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква Архістратига Михаїла
Церква Архістратига Михаїла
49°37′50″ пн. ш. 23°42′11″ сх. д. / 49.63056° пн. ш. 23.70306° сх. д. / 49.63056; 23.70306Координати: 49°37′50″ пн. ш. 23°42′11″ сх. д. / 49.63056° пн. ш. 23.70306° сх. д. / 49.63056; 23.70306
Тип споруди церква
Розташування Україна УкраїнаКомарно
Початок будівництва приблизно 1730 (1754)
Кінець будівництва 1754
Відбудовано 1983 (фасад), 1988 (розпис), 1998 (фасад)
Належність УГКЦ, священик Олег Федишин
Епонім Архангел Михаїл
Церква Архістратига Михаїла (Комарно). Карта розташування: Україна
Церква Архістратига Михаїла (Комарно)
Церква Архістратига Михаїла (Комарно) (Україна)
Церква Архістратига Михаїла (Комарно). Карта розташування: Львівська область
Церква Архістратига Михаїла (Комарно)
Церква Архістратига Михаїла (Комарно) (Львівська область)
Мапа

Церква Архістратига Михаїла — дерев'яна церква, побудована близько 1730 року в місті Комарно, пам'ятка архітектури національного значення. Знаходиться у східній частині Комарна, збоку від великого мурованої церкви святого архістратига Михаїла 1910 р[1].

Про стару дерев'яну церкву[ред. | ред. код]

Дерев'яна тризрубна церква розміром 16,5×7,2 м, накрита трьома шоломовими банями і гоньтом, збудована в 1754 р. Ця дата знаходиться на хрестовій бантині центральної бані і на думку вченого Осипа Пеленського відноситься до реставрації церкви, зокрема бань. Сама ж пам'ятка є старішою. При реставрації 1891 р. розбудовано в західному напрямку бабинець, реставровано баню, дах, направлено підлогу. В цьому ж році відреставрована дзвіниця. В 1920-х рр. Розібрано північну ризницю. Реставрація 1965—1967 рр. повернула церкві первісний вигляд. Поряд розташована сучасна церкві, а може й старіша, триярусна дзвіниця стовпової конструкції розміром 5,2×6,0 м. Дерев'яна дзвіниця розташована приблизно метрів 20 на захід від церкви. Колись у дзвіниці були три великі дзвони, але за австрійської влади австрійці переплавили їх на гармати. Люди дуже плакали за цими дзвонами, а за день перед їх зняттям дзвонили ними на прощання. Майже подібна історія сталась із дзвонами які були відлиті пізніше у 1931 р. у м. Львові братами Брилинськими. Усі люди Комарна давали на дзвони старі австрійські монети, а в кого їх не було то вносили грошовий внесок. І знову було вилито три дзвони яким було дано ім'я Михаїл, Володимир та Іван. Цього ж 1931 р. вони були освячені і на кожному дзвоні були написи: «Фундація Виділу Братства Святої Тройці в Комарно». Це братство займалося збором коштів і організацією вилиття та пошуком майстрів, щоб вилити дзвони. У 1943 німецькі війська забрали ці дзвони.[2]

Стара дерев'яна церква до 1810 р. була в основному для людей які жили в передмісті Комарна та з боку Щирця. Коли стався велика пожежа у Комарно і згоріло багато будинків над р. Верещицею, також згоріла і парафіяльна церква св. апостолів Петра і Павла, яка стояла у центрі міста. Після пожежі у 1810 р. стара дерев'яна церква святого Архістратига Михаїла стає головною Парафіяльною церквою. В центрі міста церкви не було 39 років і тільки у 1849 році було побудовано нову церкву.

Зараз дерев'яна церква не діє. Площа біля церкви оточена крислатими липами від півночі до сходу.

Мурована церква Архістратига Михаїла[ред. | ред. код]

У 1901 р. розпочалося будівництво мурованої церкви на місті старого цвинтаря біля дерев'яної церкви на передмістю по вулиці Щирецькій. Старий цвинтар був перенесений ще у 1866 р. на передмістя із північної сторони Комарна, яке називається Лип'я і там діє до сьогодні. Отже на території старого старого цвинтаря поховань на той час не було, але якщо якісь останки і залишились, то їх зібрано і поховано під мурованою церквою. На території церкви залишились окремі надгробні пам'ятники, які не були перенесені на новий цвинтар по невідомих причинах: отця Іллі Ціпановського; пам'ятник з 50-ти літнього ювілею скасування панщини 1848—1898 рр; надгробний пам'ятник Семеона Чудо, пом. 1854 р.; пам'ятник Андрія Коновалець, пом. 1856 р.; пам'ятник Григорія Коновальця пом. 1857; пам'ятник Івана і Анастасії Каламін пом. 1855 р.; пам'ятник із написом пол. Michael Iny, пом. 1839 р. Всі ці пам'ятники свідчать про давнину. На них вкарбовані написи, де говориться чий це надгробний пам'ятник, а ті що були поховані там просять за них молитися. Тепер всі ці пам'ятники відновлені коштами парафіян церкви святого Архістратига Михаїла.

Перелік усіх священиків парафії міста Комарне[ред. | ред. код]

  1. Священник Миколай Дрималик (нар. 1749 р. — пом. 1831 р.), на парафію був поставлений єпископом Максиміліаном у 1781 р. Отець Миколай дав частину свого городу для церкви.
  2. Священник Ілля Ціпановський (нар. 1819 р. — пом. 1863 р.), на парафію поставлений у 1841. Отець Ілля перший почав говорити проповіді українською (тоді руською) мовою. Він похований біля церкви святого Архістратига Михаїла.
  3. Священник Йосиф Лаврінський (нар. 1807 р. — пом. 1891 р.), похоронений на цвинтарі на Лип'ю.
  4. Священник Василій Метик (нар.? — пом. 1891 р.), служив у Комарні з 1892—1898
  5. Священник Василій Лаврецький був парохм Комарна, а потім став парохом у Крехові біля Жовкви.
  6. Священик Іван Петрик (нар. 1846 р. — пом. 1907 р.), служив у Комарні з 1899 р. Є батьком отця Володимира Петрика, який будував церкву святого Архістратига Михаїла. Похований в Комарно на цвинтарі.
  7. Священник Володимир Петрик (нар. 1876 р. — пом. 1931 р.) був співпрацівником у Комано біля свого батька, потім пархом у с. Бабино що на Самбірщині. Похований у Комарно на цвинтарі.
  8. Священник Григорій Кліш (нар. 1863 р. — пом. 1948 р.), у Комарні з 1907 р. У 1920 р. за отця Григорія був поставлений іконостас. Похований в Комарно на цвинтарі.
  9. Священник Теодор Хомко (нар. 1898 р. — пом. 1970 р.) у Комарні з 1951 р. до 1970 р. У 1957 р. за отця Теодора була розмальована церква. Похований у Комарно на цвинтарі.
  10. Священник Володимир Миндюк (нар. 1906 р. — помер у 1971 р. біля престолу у церкві на свято Йордану
  11. Священник Володимир Коляда був парохом у 1978—1980 рр.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Такі різні і такі схожі. Михайлівські церкви Комарна. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 30 липня 2020.
  2. «Комарно Рудки та околиці» с. 246—248

Джерела[ред. | ред. код]