Церква Богоявлення Господнього (Острог)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Церква Богоявлення Господнього
Острог. Церква Богоявлення Господнього.jpg

Cвітлина перед 1886 роком
50°19′45″ пн. ш. 26°31′11″ сх. д. / 50.32917° пн. ш. 26.51972° сх. д. / 50.32917; 26.51972Координати: 50°19′45″ пн. ш. 26°31′11″ сх. д. / 50.32917° пн. ш. 26.51972° сх. д. / 50.32917; 26.51972
Тип споруди православна церква[d]
Розташування Україна,Острог
Засновник Костянтин Острозький
Початок будівництва 1520-ті
Церква Богоявлення Господнього (Острог) is located in Україна
Церква Богоявлення Господнього (Острог)
Церква Богоявлення Господнього (Острог) (Україна)

Це́рква Богоя́влення Госпо́днього, Богоявленська церква, Богоявленський собор, Замкова церква — архітектурна домінанта Острозького замку, головний фамілійний храм князів Острозьких. Пам'ятка волинського сакрального будівництва 16 століття. Протягом певного часу катедральний храм Луцько-Острозької єпархії. Фактично перестала існувати в 1886 році після зруйнування російськими військовими.

Історія[ред.ред. код]

Ймовірно, мурована церква споруджувалася на місці старої дерев'яної церкви князем Костянтином Острозьким на відзначення перемоги в битві під Оршею. Початок спорудження храму припадає на 1520-ті роки.

В 1636 році була зачинена за розпорядженням Анни Алоїзи Острозької внаслідок конфлікту з мешканцями Острога.

Залишена без догляду споруда почала руйнуватися. Ревізія 1690 року так змальовує стан церкви:

«Всередині замку церква старосвітської архітектури, але гарна, мурована за східним зразком, порожня. Склепіння в ній вже провисають, значна частина їх впала, бо без даху. Потребує термінового порятунку, щоб уся не завалилася. Особливо надгробок князя Олександра Острозького мармуровий, добре … зроблений. Він майже не ушкоджений, потрібно було би його швидко винести із церкви… Бо склепіння, що валяться, перетворять його на ніщо…[1]»

Впродовж 18 століття церква невблаганно продовжувала руйнуватися.

В 1886 році російська влада з подачі власниці Острого графині Антоніни Блудової взялася за «реставрацію» святині за проектом архітектора В. Токарєва. «Реставрацію проводили солдати … залишки руїн собору були розібрані до підвалин…[2]». Станом на 1889 рік основні роботи були завершені. Єдиним наземним елементом, що залишився від колишньої церкви Богоявлення Господнього, стала нижня частина північної стіни із стрільницями.

Нова Богоявленська церква повністю успадкувала об'ємно-планувальну структуру втраченого храму — прямокутну в проекції основну частину з чотирма стовпами, до якої зі сходу прилягали три апсиди. Було збережено також кількість веж і контрфорси. Проект реконструкції суттєво відрізнявся стосовно окремих, доволі характерних, архітектурних складових храму.

«…були помітно подовжені у східному напрямку всі три апсиди, до головного входу прибудовано надуманий ґанок з "візантійською" стилістикою, дещо змінені пропорції підбанників. А головне, нова церква втратила характерне готичне деталювання, яке надавало їй своєрідного художнього присмаку, - портали обох входів, обрамлення і заповнення віконних отворів зі стрілчастими перемичками та незвичайне профілювання цокольних і карнизних тяг. Трипелюстковий абрис первісних фронтонів, що закривали торці склепінь центральної нави та трансепту, замінено на спрощений півциркульний.[3]»

Після такого «відновлення» ця пам'ятка сакрального будівництва Волині фактично припинила своє існування.

Усипальниця[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Церква на давніх малюнках[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Цит. за: Острозька давнина: дослідження і матеріали.— Львів, 1995.— Т. 1.— С. 156.
  2. Лукомський Г. Хроника провинциальных вандализмов // Старые годы.— 1911. Окт.— С. 66.
  3. Ричков П., Луц В. Архітектурно-мистецька спадщина князів Острозьких.— Київ, 2002.— С. 82.
  4. Бондарчук Я. Олександр Острозький (1570—1633) Процитовано 11-09-2010

Література[ред.ред. код]

  • Бондарчук Я. В. Острозький Богоявленський собор XV—XVI ст. Синтезування світоглядних засад греко-візантійської та західноєвропейської культури доби Середньовіччя та Відродження. // Пам'ятники сакрального мистецтва Волині. Матеріали VIII міжнародної конференції. — Луцьк, 2001.
  • Годованюк О. Пам'ятки будівельної діяльності князів Острозьких в Острозі // Острозька давнина: дослідження і матеріали. — Львів, 1995. — Т. 1. — С. 40—58.
  • Кулаковський П. Острозькі храми як місця поховання князів і шляхти у першій половині XVII с. // Наукові записки. Серія «Історичне релігієзнавство». — 2011. — Випуск 5. — С. 122—133.
  • Ричков П., Луц В. Архітектурно-мистецька спадщина князів Острозьких. — Київ, 2002. — ISBN 966-575-035-6.
  • Łuszkiewicz Wł. Ruina Bohojawleńskiej cerkwi w zamku ostrogskim na Wołyniu // Sprawozdania Komisji do badania historii sztuki w Polsce. — Kraków, 1886. — T. 3. Zesz. 3. — S. 67—92. (пол.)

Посилання[ред.ред. код]