Церква Воскресіння Господнього (Батурин)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Церква Воскресіння Господнього на Цитаделі Батуринської фортеці
Церква Воскресіння Господнього (Батурин).jpg

Воскресенська церква
Розташування Україна УкраїнаБатурин
Початок будівництва ХVІІ ст.
Зруйновано 2 листопада 1708
Відбудовано 2008
Архітектурний стиль українське бароко
Належність Українська православна церква (Київський патріархат)

Церква Воскресіння Господнього (Батурин) — дерев'яний храм на території Цитаделі Батуринської фортеці. Знищений 2 (13) листопада 1708 року російським військом, відбудований 2008 року.

Історія[ред.ред. код]

Дерев'яна церква була композиційною домінантою Батуринського замку — Цитаделі Батуринської фортеці.

Дата спорудження церкви невідома. Перша писемна згадка про дерев'яну церкву у замку відноситься до кінця 1680-х років. В історіографії усталилася думка[джерело?], що батуринська замкова церква була освячена на честь Воскресіння Господнього. Непрямі свідчення цього дослідники вбачають у ктиторському написі на дзвоні «Голуб», відлитому коштом І. Мазепи 1699 року. для Батуринської Воскресенської церкви[1] та матеріалах Бендерської комісії по смерті Мазепи, де переписані фундації гетьмана[2].

Ця дерев'яна церква припинила своє існування 2 (13) листопада 1708 року[3] внаслідок зруйнування Батурина російським військом на чолі з О. Меншиковим.

2008 року на місці ймовірного місцезнаходження церкви, встановленому за цвинтарем, побудовано новий храм, архітектурно наближений до Свято-Георгіївської церкви (XVIІ ст.) Седнева.

У листопаді того ж року його освячено на честь Воскресіння Господнього.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Пилипенко Б. Видатна пам'ятка вкраїнського людвісарства (Мазепин дзвін) // Пам'ятки України. — № 3, 2008.- с. 108—119.
  2. Возняк М. Бендерська комісія по смерті Мазепи // Мазепа. Збірник. — Варшава, 1938. — Т. І..- с. 130—131.
  3. Сборник летописей, относящихся к истории Южной и Западной Руси, изданный Комиссиею для разбора древних актов, состоящей при Киевским, Подольском и Волынском генерал-губернаторе / [авт. предисл. В. Антонович]. — Киев: Тип. Г. Т. Корчак-Новицкого, 1888. — [2], II, LIX, 322 с. — с. 47