Церква Георгія Побідоносця (Лихий)
Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (листопад 2019) |
Церква Георгія Побідоносця | |
---|---|
48°07′21″ пн. ш. 40°11′57″ сх. д. / 48.12250000002777739° пн. ш. 40.1991666666947722° сх. д.Координати: 48°07′21″ пн. ш. 40°11′57″ сх. д. / 48.12250000002777739° пн. ш. 40.1991666666947722° сх. д. | |
Країна | Росія |
Розташування |
Лихий, Ростовська область |
Єпископство | Шахтинської і Миллеровской єпархії |
Тип | храм |
Дата заснування | 1905 |
Побудовано | 1905 |
| |
Медіафайли у Вікісховищі |
Зовнішні зображення | |
---|---|
Церква Георгія Побідоносця |
Церква Георгія Побідоносця (рос. Церковь Георгия Победоносца) — православний храм в хуторі Лихий Шахтинская і Миллеровская єпархія, Сулінське благочиння Московського Патріархату Російської Православної Церкви.
Адреса храму: 346380 Ростовська область, Красносулинский район, хутір Лихий.
Історія[ред. | ред. код]
Хутір Лихий був заснований на початку XIX століття у поштового тракту. З 1854 року хутір Лихий був козацьким хутором, входив до юрт Володимирській станиці. У 1867 році на хуторі проживало близько 500 осіб.
Для духовної опіки вірних знадобилося будівництво храму. В прихід нової церкви могли б бути зараховані жителі розташованих поблизу хуторів Іллінського, Тацина, Белгородцева і Божковского. Козаки з дворян Василь Трофименков і Філіп Яицков звернулися з проханням дозволити будівництво в хуторі молитовного будинку до наказного отамана Війська Донського генерал-ад'ютант Олександра Львову Потапову (1865—1868). Отаман дав позитивну відповідь.
У 1868 році військовий отаман генерал-майор Фомін П. С. справлявся у архієпископа Донського і Новочеркаського Платона (1867—1877) про розпорядження генерал-ад'ютанта Потапова, що стосується будівництва дерев'яної церкви в ім'я Св. Великомученика Георгія Побідоносця. У 1867 році почався збір пожертвувань на будівництво храму. Гроші збирали близько двох років. І тільки в грудні 1869 року почалося будівництво церкви. Першим будівельником був селянин Тамбовської губернії Тимофій Шакін, що має досвід в будівництві, так як будував храм Параскеви П'ятниці в станиці Маничською Багаевского району.
У 1870 року було освячено місце будівництво, а у квітні 1871 року церква була побудована. Церква була дерев'яна, покрита листовим залізом, мала окрему дзвіницю. Навколо церкви була кам'яна огорожа. У вересні 1872 року церква була освячена. До 1900 року в парафії церкви працювало дві церковноприходские школи.
До початку ХХ століття в хуторі Фоміна Лиховском було 105 казачих дворів, 38 селянських і 53 іногородніх. В ньому значилося 1207 жителів. До цього часу дерев'яна церква занепала і знадобилося будівництво кам'яного храму. Були зібрані кошти на будівництво нового храму.
Нову кам'яну церкву побудували в 1905 році. У 1906 році вона була освячена Олександро-Грушевським протоиреем Василем. При Лиховском Георгіївському приході працювало парафіяльне училище, у якому Закон Божий викладав місцевий священик Митрофан Іванович Дамаскін.
У роки революції священик Георгіївської церкви хутора Фомина Лиховского Михайло Стратонович Пашутін був схоплений і розстріляний червоноармійцями на станцію Лиха. У будівлі церкви в різний час був склад, клуб, комора. В церкві була зруйнована дзвіниця та знято куполи. У роки Великої Вітчизняної війни німці влаштували в храмі стайню.
З 1944 року в храмі відновилися богослужіння, які не припинялися навіть у роки «хрущовської відлиги» В даний час це діючий храм з позолоченими в 2010 році куполами.[1].
Священнослужителі[ред. | ред. код]
У 1991 році настоятелем храму став отець Олександр. З 2005 року настоятелем Свято-Георгіївського храму ієрей Володимир Петрович Поштова. В даний час настоятель храму — протоієрей Димитрій Соболевський.
Святині[ред. | ред. код]
- У церкві зберігається близько 40 святих мощей, включаючи мощі оптинских старців і мощі Святого Луки Кримського.
- Найшанованіша ікона Святої Мотрони Московської.
Література[ред. | ред. код]
- Беликов, С. Прихожане приложились к мощам святых / С. Н. Беликов // Красносулинский вестник. — 2016. — 21 янв. (№ 3). — С.4.
- Кудрявцев, В. Церковь Георгия Победоносца в х. Фомино-Лиховском / В. В. Кудрявцев // Сулинская земля: страницы истории. — Ростов н / Д., 1999. — С. 131—133.
- Кудрявцев, В. История хутора Фомино — Лиховского / В. В. Кудрявцев // Страницы прошлого листая [исследования истории Сулинской земли] — Красный Сулин, 2004. — С.76-77.
Посилання[ред. | ред. код]
- Лихий. Церква Георгія Побідоносця [Архівовано 9 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Церква Георгія Побідоносця [Архівовано 9 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Храм св. вмч. Георгия Победоносца [Архівовано 9 лютого 2019 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Церковь Георгия Победоносца. Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 10 листопада 2017.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка, скористайтеся підказкою та розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |