Перейти до вмісту

Церква Непорочного зачаття Пречистої Діви Марії (Білі Ослави)

Координати: 48°28′27″ пн. ш. 24°41′56″ сх. д. / 48.474166666667° пн. ш. 24.698888888889° сх. д. / 48.474166666667; 24.698888888889
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Церква Непорочного зачаття Пречистої Діви Марії
Назва на честь: Непорочне зачаття Діви Марії Редагувати інформацію у Вікіданих

48°28′27″ пн. ш. 24°41′56″ сх. д. / 48.474166666667° пн. ш. 24.698888888889° сх. д. / 48.474166666667; 24.698888888889
Типцерква Редагувати інформацію у Вікіданих
Статус спадщинипам'ятка архітектури національного значення України[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Україна
РозташуванняІвано-Франківська область
Білі Ослави Редагувати інформацію у Вікіданих
КонфесіяПравославна церква України
ЄпархіяКоломийська єпархія
Матеріалдеревина Редагувати інформацію у Вікіданих
Засновано1746 Редагувати інформацію у Вікіданих
Церква Непорочного зачаття Пречистої Діви Марії (Білі Ослави). Карта розташування: Україна
Церква Непорочного зачаття Пречистої Діви Марії (Білі Ослави)
Церква Непорочного зачаття Пречистої Діви Марії (Білі Ослави) (Україна)
Мапа

CMNS: Церква Непорочного зачаття Пречистої Діви Марії у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Церква Непорочного зачаття Пречистої Діви Марії (Білі Ослави) — дерев'яна гуцульська церква Надвірнянського благочиння Коломийської єпархії Православної церкви України в с. Білі Ослави Івано-Франківської області. Пам'ятка архітектури національного значення. Інша назва — Ганнозачатіївська церква.[2]

Історія

[ред. | ред. код]

Церква датована 1746 роком, була перебудована в 1832 році, заново освячена наступного року. У радянський період церква була закрита для богослужень та охоронялась як пам'ятка архітектури Української РСР (№ 1184)[3]. Черговий раз церкву перебудували в 1990 році, її освятили 22 грудня того ж року. Заново церкву перекрили в 2002 році, а ремонт фасаду здійснено в 2005 році. Первинно храм належав УГКЦ, наразі використовується ПЦУ.[4][5][6]

Священники

[ред. | ред. код]
  • о. Омельян Гадзинський – (1892 – 1894 рр.),
  • о. Діонізій Балицький – (1895 – 1897 рр.),
  • о. Іван Городиський – (1897 – 1903 рр.),
  • о. Констянтин Андрухович – (1904 – 1909 рр.),
  • о. Микола Руденький – (1910 – 1911 рр.),
  • о. Антоній Глодзинський – (1912 – 1913 рр.),
  • о. Іван Чорнобривий – (1913 – 1921 рр.),
  • о. Михайло Дурделло – (1921 – 1927 рр.),
  • о. Лев Калинський – (1927 – 1928 рр.),
  • o. Йосип Василинка – (1929 – 1930 рр.),
  • о. Степан Дзюбій – (1930 – 1932 рр.),
  • о. Євстахій Сливінський – (1932 – 1934 рр.),
  • о. Ярослав Матвіїв – (1934 – 1936 рр.),
  • о. Володимир Пилипець – (1936 – 1944 рр.) – колишній пілот Української Галицької Армії,
  • о. Луць – (1944 – 1946 рр.),
  • о. Роман Семків – (1946 – 1947 рр.),
  • о. Бандурак – (1952 – 1956 рр.),
  • о. Михайло Борса – (1956 – 1958 рр.),
  • о. Йосип Процьків – (1958 – 1977 р.),
  • о. Михайло Дяк – (1977 – 1980 рр.),
  • о. Микола Ужитчак – (1980 – 1981 рр.),
  • о. Микола Юрчук – (1981 – 1989 рр.),
  • о. Василь Бойчук – (1989 – 1996 рр.),
  • о. Василь Ужитчак – (з 1996 р.).[4]

Архітектура

[ред. | ред. код]

Церква хрестоподібна в плані, однобанна, п'ятизрубна з подовженим бабинцем, до якого прибудовано критий ганок. Над зрубом нави на восьмигранній основі розташована шатрова баня на рівні двоскатних дахів бокових зрубів. Опасання розташоване навколо церкви на нахилених кронштейнах. В інтер'єрі церкви бокові зруби поєднані з центраим зрубом трапецевидними вирізами. В 20112013 роках церкву, зокрема вівтар, розписав художник з Чорного Потоку Василь Василишин.[4][7]

Дзвіниця

[ред. | ред. код]

Біля церкви розташовується триярусна квадратна, дерев'яна дзвіниця. Перший ярус оточує шитроке опасання на кронштейнах. Перший ярус зі зрубу, а верхні побудовані в каркасний спосіб. Дзвіниця вкрита шатровим дахом, який перекрили в 2003 році.[4][7]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/442-79-%D0%BF#Text
  2. Надвірнянський район — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 10 травня 2021.
  3. П О С Т А Н О В А РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ РСР від 6 вересня 1979 р. N 442 Про доповнення списку пам'яток містобудування і архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави. zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 17 березня 2021.
  4. а б в г Храм Успіння Пресвятої Богородиці с. Білі Ослави » Коломийська єпархія. kolomija.com. Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 10 травня 2021. [Архівовано 2021-05-11 у Wayback Machine.]
  5. Церква Анни Білі Ослави Надвірнянський район. decerkva.org.ua. Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 10 травня 2021.
  6. Білі Ослави сайт села 🏠 | Надвірнянський район | Івано-Франківська область | Україна. mistaua.com (укр.). Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 10 травня 2021.
  7. а б Білі Ослави с Церква зачаття св.Анни 1985 г. Памятники градостроительства и архитектуры. www.pslava.info. Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 10 травня 2021.