Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Оріховець)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Оріховець)


Тип церква
Країна  Україна
Розташування Оріховець
Конфесія УГКЦ
Будівництво 1901

CMNS: Церква Покрови Пресвятої Богородиці у Вікісховищі

Церква Покрови Пресвятої Богородиці в Оріховці — парафія і храм греко-католицької громади Підволочиського деканату Тернопільсько-Зборівської архієпархії Української греко-католицької церкви в селі Оріховець Тернопільського району Тернопільської области.

Оголошена пам'яткою архітектури місцевого значення[1].

Історія церкви[ред. | ред. код]

Перша документальна згадка про церкву датується 1564 роком. Архітектор церкви — Василь Нагірний. Іконостас — дубовий, жовтий, різьбив Михайло Наконечний в 1924 році. Церкву розписав у 1922 році Федор Гриневич з Винників під Львовом, який також намалював верхній образ Царя слави. Всі інші образи намалював художник-самоук Лев Пацюркевич з Кременця в 1926 році. Святкові образи Серця Ісусового та Страждаючої Богородиці малював Дмитро Бойко з Жулина (теж самоук). Зі старої церкви були перенесені образи святої Варвари та святого Миколая, намальовані Бартком Побідинським.

10 жовтня 1901 року храм освятив митрополит Андрей Шептицький.

До 1946 року парафія і храм належали УГКЦ.

У 1963 році державна влада церкву закрила, але парафіяни домоглися її відкриття в 1969 році, і вона до 1990 року знову була підпорядкована РПЦ. У середині 1990 року парафія  — знову в лоні УГКЦ.

При парафії діє Вівтарна дружина.

Парохи[ред. | ред. код]

  • о. Стефан Куницький (до 1842),
  • о. Матвій Куницький (1842—1876),
  • о. Теофан де Бонча Куницький (1877—1910),
  • ієромонах о. Теодозій Тит Куницький, ЧСВВ (1910—1911),
  • о. Володимир Куницький (з квітня 1911),
  • о. Борис Ратич (1942—1963),
  • о. Михайло Валійон (серпень 1990 — листопад 2011),
  • о. Іван Пославський (з 11 листопада 1991).

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]