Церква Пресвятої Трійці (Залав'є)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква Пресвятої Трійці (Залав'є)

Тип церква
Країна  Україна
Розташування Залав'є
Конфесія УГКЦ
Будівництво 1903

CMNS: Церква Пресвятої Трійці у Вікісховищі

Церква Пресвятої Трійці в Залав'ї — парафія і храм греко-католицької громади Теребовлянського деканату Тернопільсько-Зборівської архієпархії Української греко-католицької церкви в селі Залав'є Тернопільського району Тернопільської области. Пам'ятка архітектури місцевого значення[1].

Історія церкви[ред. | ред. код]

Для отримання дозволу на відкриття парафії до майбутнього Галицького митрополита Андрея Шептицького їздили мешканці села Нестор Труш та Петро Паньків. Парафію утворено в 1899 році.

З ініціативи спільноти «Просвіти» в 1903 році збудовано церкву Пресвятої Трійці. Фундатори: Петро Якимів, Григорій Скальський, Павло Гумінецький, Павло Перхалюк. Жертводавці — жителі села. Автори іконостасу: Іван Марцинів, Михайло Суржишин. Розписи виконано в 1977 і 2003 роках, перший з них зробив художник із с. Іванівка Микола Трач.

Храм освятив у 1903 році о. Савин Дурбак.

Приналежність парафії до УГКЦ: 1899—1946 роках та з 1990 року, а храму — 1903—1946 роках і з 1990 року.

Єпископську візитацію парафії 15 червня 1935 року здійснив єпископ Никита Будка.

Діють припарафіяльні Марійська і Вівтарна дружини.

На території парафії є хрест, споруджений на честь скасування панщини, фігура Матері Божої (фундатор Євдокія Трунг (1879)), хрест на честь односельчан, які загинули за волю і незалежність України (2008), хрест на честь празника Воздвиження Чесного Хреста Господнього (2011), Місійний хрест (червень 2013).

Парафія має у власности будинок, літню кухню, гараж, сарай.

Парохи[ред. | ред. код]

  • о. Савин Дурбак (1903—1938),
  • о. Ізидор Нагаєвський (1938—1941),
  • о. Михайло Манишевський (1941—1946),
  • о. Петро Петришин (1990),
  • о. Федір Гаврилюк (1991),
  • о. Ярослав Стрілка (1992—2013),
  • о. Михайло Ярема (18 березня 2013—?),
  • о. Василь Ничиник (з 22 вересня 2013).

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]