Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Білогорща)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква Різдва Пресвятої Богородиці
Церква Різдва Пресвятої Богородиці в Білогорщі
Тип споруди церква
Розташування Україна УкраїнаЛьвів
Початок будівництва 1911
Кінець будівництва 1913
Належність Православна церква України
Адреса 79052, м. Львів, вул. Білогорща, 21

Це́рква Різдва́ Пресвято́ї Богоро́диці — чинний храм Православної церкви України у місцевості Білогорща міста Львова.

Історія[ред. | ред. код]

Святиня збудована у 1911—1913 роках з ініціативи настоятеля парафії о. Губерта Вегмана коштом місцевих влади та вірян на Білогорщі філіальну неоготичну муровану святиню. Посвячена каплиця 13 червня 1919 році під титулом Святого Антонія Падуанського. У 1937 році парафіяльний костел відновлений та розбудований, придбано новий неоготичний вівтар та інше костельне майном, того ж року став парафіяльним костелом до складу якого увійшла парафія села Рудне. Греко-католицьке населення Білогорщі до початку другої світової війни належало до парафії церкви Воздвиження Чесного Хреста Господнього у Рудному[1], а римо-католики — до парафії костелу Святої Катерини у Зимній Воді.

У 1943 році німецька влада реквізувала три дзвони, придбані ще 1934 року. 13 вересня 1945 року парох о. Чеслав Тузінкевич спільно з більшістю вірян римо-католиків виїхали до Польщі, на їх місце до Білогорщі прибули переселенці із Закерзоння. Костел було зачинено, а у 1960-х роках розібране церковне приладдя. На початку 1990-х років він був перетворений на православну церкву Різдва Пресвятої Богородиці (УАПЦ)[2], нині церква належить до Православної церкви України.

Опис[ред. | ред. код]

Церква розташована в місцевості Білогорща, яка до 1978 року був окремим підміським селом, заснованим 1423 року на землях, подарованих Львову ще 1356 року. Білогорща залишалася у власності міста до початку XX століття. Головний фасад і вхід влаштовані з півдня, на півночі від храму зростає ліс. Храм споруджено в стилі «провінційної неоготики» з високою шпилястою вежею над входом. Після набуття Україною Незалежності храм перебудували, колишній шпилі на вежі замінили на бані, також набудували невеликі бані внизу спільного даху[3].

Настоятелі[ред. | ред. код]

  • 1990—1998 — о. Йосип Стегній[4];
  • 1998—2006 — о. Стефан Сороківський;
  • від 2006 — о. Юрій Затварський.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Церква Воздвиження Чесного Хреста, смт. Рудно. chesnogohresta.lviv.ua. Українська греко-католицька церква. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 14 травня 2021.
  2. Основні положення детального плану території (PDF). city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Архів оригіналу (PDF) за 14 травня 2021. Процитовано 14 травня 2021.
  3. Львів-Білогорща. Колишній костел cв. Антонія Падуанського (1911—1913). Львівська обл., Львівський р-н (міста). rkc.in.ua. Костели і каплиці України. 10 травня 2021. Архів оригіналу за 13 червня 2023. Процитовано 14 травня 2021.
  4. Прес-служба Львівсько-Сокальської єпархії. Некролог клірика Покровського кафедрального собору новопреставленого протоієрея Йосифа Стегнія. gradleva.com. Львівсько-Сокальська єпархія ПЦУ. Архів оригіналу за 11 вересня 2022. Процитовано 14 травня 2021.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Мельник І. В. Краківське передмістя та західні околиці Королівського столичного міста Львова. — Львів : Центр Європи, 2011. — С. 227—228. — 1000 прим. — ISBN 978-966-7022-93-8.

Посилання[ред. | ред. код]