Церква Сан-Дам'но, Ассізі
Сан-Дам'но — це церква з монастирем поблизу Ассизі, Італія, змурована у XII столітті стала першим монастирем Ордена святої Клари, де свята Клара заснувала власну громаду.
Історія[ред. | ред. код]
Витоки церкви датуються VI–VII століттям. З цим місцем пов'язане одне із чудес у житті Святого Франциска. Тут з розп'яття, що висіло на стіні будівлі, яка обсипалася, Розіп'ятий сказав Франциску: «Іди й віднови дім Мій»[1]. Франциск продав сукно свого батька та взявся за відновлення маленької церкви. У монастирі, який він побудував поряд з нею, той поселив святу Клара та її перших сестер, відомих як даміаніти (від назви церкви та монастиря), а після смерті святої Клари — клариски[2]. Саме тут він створив свій твір «Похвала творінню»[3]. Після його смерті похоронна процесія зупинилася тут, щоб клариски могли попрощатися зі своїм духовним отцем.[4]
Інтер'єр[ред. | ред. код]
Фасад церкви має форму будинку; входу передує короткий портик із трьома круглими аркадами, що підтримуються стовпами цегляної кладки. Над центральною аркою знаходиться кругле вікно з трояндою. Інтер'єр має одну наву з двосвітлими бочкоподібними склепіннями. У правій стіні розташована прямокутна капела, на вівтарі якої знаходиться дерев'яне розп'яття, виконане Інноченцо та Петралі в 1637 році. Нава закінчується глибокою апсидою із сучасним кам'яним вівтарем, дерев'яним табернаклем у стилі бароко та хором.
Релігійне значення[ред. | ред. код]
Будівельний комплекс, що складається з каплиці та монастиря, значною мірою зберігся у своєму первісному стані і цим відрізняється від більшості інших церковних споруд поблизу Ассізі, які після смерті Франциска були щедро прикрашені або, як у випадку з Портіункулою та церквою Санта-Марія-дель-Анджелі, надбудовані в не менш пишному і колосальному стилі. Поряд з Еремо делле Карчері, Сан-Даміано, ймовірно, є місцем в околицях Ассізі, де можна найкраще зрозуміти, як жив Франциск: просто, усамітнено і близько до природи.
Видіння святого Франциска[ред. | ред. код]
За життя святого Франциска Сан-Даміано був занедбаною каплицею, яка, ймовірно, вже була частково зруйнована селянами. У 1205 році, згідно з переказами, Франциск почув перед хрестом у занепалій церкві слова: «Франциск, іди і віднови мій дім, який, як бачиш, вже зовсім напівзруйнований». Хрест із Сан-Даміано сьогодні висить у базиліці Санта-К'яра в Ассізі.
Перша чернеча спільнота Бідних Кларисок[ред. | ред. код]
У 1212 році свята Клара та її супутниці заснували тут перший монастир Бідних Кларисок, до якого згодом приєдналися її сестра Агнеса та її овдовіла мати. Померла свята Клара у Сан-Даміано в 1253 році. Бідні Клариски проживали в монастирі Сан-Даміано до 1260 року.
Поезія «Співанки Сонця»[ред. | ред. код]
Святий Франциск також використовував Сан-Даміано як усамітнення від жвавого Ассізі. У 1224 і 1225 роках він написав у Сан-Даміано свою знамениту «Cantico delle Creature» («Пісню про створіння»)
Література[ред. | ред. код]
- Adriano Cioci: Przewodnik ilustrowany: Asyż. Valdagno: Litovald, 1998. ISBN 9788890026744.
- Théophile Desponnets OFM: Na szlakach św. Franciszka z Asyżu. Przewodnik po sanktuariach franciszkanskich. Emil Henryk Brzuszek OFM (tłum.), Wacław Marian Michalczyk OFM (tłum. i red.). Kraków - Asyż: Franciszkanie, 1981, ss. 66-82, seria: Biblioteka Franciszkańska. Nowa seria.
- Janusz Smołucha: Asyż. Warszawa: Mediaprofit, 2010. ISBN 978-83-61809-39-5.
- Tomasza z Celano biografie św. Franciszka. Poznań: Wydawnictwo Poznańskie, 2007, seria: Źródła Franciszkańskie (XIII-XIV w.). ISBN 978-83-7177-484-3.
