Церква Святих Сергія і Вакха (Стамбул)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква Святих Сергія і Вакха
тур. Küçük Ayasofya Camii
Little Hagia Sophia - panoramio (9).jpg
Церква Святих Сергія і Вакха
Мала Софійська мечеть
Кючюк Айя-Софія
Православний храм згодом мечеть
41°01′10″ пн. ш. 28°58′19″ сх. д. / 41.01944° пн. ш. 28.97194° сх. д. / 41.01944; 28.97194
Тип споруди церква
мечеть і пам'ятка
Розташування Туреччина ТуреччинаСтамбул
Архітектор Ісідор Мілетський
Анфемій Траллський
Засновник імператор Юстиніан
Поч. будівництва 527
Кін. будівництва 529
Відбудовано 1831 (після землетрусу)
Стиль Візантійська архітектура
Належність іслам
Адреса район Фатіх
Оригінальна назва тур. Küçük Ayasofya Camii
Епонім Sergius and Bacchus[d]
Присвячення Sergius and Bacchus[d]
Церква Святих Сергія і Вакха (Стамбул). Карта розташування: Туреччина
Церква Святих Сергія і Вакха (Стамбул)
Церква Святих Сергія і Вакха (Стамбул) (Туреччина)
Церква Святих Сергія і Вакха у Вікісховищі?

Церква Святих Сергія і Вакха (тур. Küçük Ayasofya Camii) одна з найдавніших церквей Константинополя, що збереглася та послужила прообразом для базиліки Сан-Вітале (центричний храм) і собору Святої Софії (купольна базиліка), звідси й друга назва церкви — «Мала Айя-Софія». Храм присвячений святим мученикам Сергію і Вакха, та розташований в південній частині Стамбула, поруч з іподромом (район Фатіх).

Історія[ред. | ред. код]

За наказом імператора Юстиніана та його дружини Феодори православна церква Святих Сергія і Вакха була побудована у першій половині 6 ст. Турки в період правління султана Баязида II перетворили храм у мечеть та дали назву Кючюк Айя- Софія (Мала Свята Софія, або Мала Софіївська мечеть)[1].

Храм був зведений у 527-529 роках поблизу палацу де імператор Юстиніан провів молоді роки свого життя. Його архітекторами були Ісідор Мілетський та Анфемій Траллський. Він складав разом з більш давньою церквою Святих Петра та Павла єдиний ансамбль[2].

Після завойовування Константинополя оттоманами, під час правління султана Баязида II, церква була перетворена в мечеть наглядачем гарему султана Хусейном-ага. З часом біля двору мечеті були споруджені усипальниця Хусейна-ага та келії для медитації. Церква Святих Сергія і Вакха зазнала пошкоджень під час землетрусів у 1648 та 1763 роках. Відновили її у 1831 році. У 1860 році неподалік від храму була побудована залізна дорога, яка пошкодила будівлю церкви[2].

Архітектура[ред. | ред. код]

Інтер'єр «Малої Софійської мечеті»
Всередині «Малої Софійської мечеті» (купол)

Церква Святих Сергія і Вакха зразок ранньої візантійської архітектури, особливість якої проявилася в наявності великого центрального купола, поставленого на восьмигранну основу. Вона має розміри — 34 на 30 метрів, при абсиді глибиною 3,60 м і двометровому нартексі. Церква неправильної чотирикутної форми увінчана зниженим куполом, внутрішня висота якого 16,33 м. Купол стоїть на восьмикутному барабані по тій же системі, що вжита в архітектурі Святій Софії[3].

Підтримують його чотири потужних опори та шістнадцять колон із каменю, лиштві та зеленого мармуру з прожилками і з червоного сіннадського мармуру. По верхньому ярусу, подібним же чином чергуючись, стоять вісімнадцять колон. Над нижніми колонами йде фриз з написом на честь Юстиніана і Феодори, творіння придворного поета.

Навколо центрального нефа мечеті зберігся напис грецькою, на самій будівлі також є чимало ініціалів Юстиніана і Феодори, які часто відвідували цю церкву.

Передбачається, що у другій половині 18 ст. був встановлений старий мінарет мечеті у стилі бароко. За невідомою причиною у 1936 році мінарет був знесений. Сучасний мінарет мечеті був зведений у 1955 році. Восьмигранний історичний шадирван (фонтан для ритуальних умивань) виконаний з мармуру був знесений у 1938 році[4].

Біле забарвлення з арабесками закриває візантійську обробку, яка ймовірно не містила мозаїк, оскільки від них не виявилось слідів.

У святині зроблена спеціальна галерея, розташована біля входу, на яку можна піднятися по сходах. З цієї частини мечеті відкривається красивий вид на тепер вже мусульманську молитовну залу[5].

Сучасність[ред. | ред. код]

За довгі роки існування храму її нижня частина опинилася під грунтом. Тому зовні вона виглядає порівняно невеликою за розміром. Зараз у храмі регулярно проходять богослужіння, які чути на кілька сотень метрів. Поряд з мечеттю розташоване мусульманське кладовище.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Всё о Турции / Ю.В. Белочкина, А.Н. Домановский, О.Б. кульчинский, И.А. Логвиненко. — Харьков : Фолио, 2018. — С. 234. — ISBN 978-966-03-7804-9. (рос.)
  2. а б Стамбул: путеводитель / И.Тимофеев. — М : Эксмо, 2011. — С. 69. — ISBN 978-5-699-49299-2. (рос.)
  3. — Ἁγ. Σεργίου καὶ Βάκχου — ——— Храм Святых Сергия и Вакха ——— —— Église des Saints Serge et Bacchus, Constantinople ——. https://turk-in.ru. Процитовано 13 травня 2019 року. (рос.)
  4. Стамбул: путеводитель / И.Тимофеев. — М : Эксмо, 2011. — С. 70. — ISBN 978-5-699-49299-2. (рос.)
  5. Церковь святых Сергия и Вакха в Стамбуле, Турция. http://travelermap.ru. Процитовано 13 травня 2019 року. (рос.)