Церква святого Георгія (Вигурівщина)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква святого Георгія
Georgievskaya cerkov vygurovshchina.jpg
Церква Св.Георгія
Знаходилась на місці будинку по вул. Каштановій, 5 (7-й та 8-й під'їзди)
Тип споруди церква
Розташування Україна УкраїнаКиїв
Поч. будівництва 1876
Кін. будівництва 1876
Зруйновано вересень 1943
Відбудовано не відбудовувалась
Належність синодальна РПЦ
Церква святого Георгія (Вигурівщина) (Україна)
Церква святого Георгія (Вигурівщина)

Церква Св. Георгія — православний храм у селі Вигурівщина, збудований 1876 року. Демонтований у вересні 1943 в інтересах оборони Києва від сталінського наступу.

Історія храму[ред. | ред. код]

Першу відому за документами церкву Св. Георгія тут було побудовано 1708 року як парафіяльний храм козацького села Вигурівщина Київського полку.

На її місці 1876 року було збудовано нову церкву Св. Георгія. Іноді стверджується, що тоді було лише перебудовано храм 1708 року, однак наявні зображення спростовують це. Це був храм у «єпархіальному стилі», хрещатий у плані, з гранчастою вівтарною частиною. Середньохрестя церкви завершувалось 8-гранною банею з декоративною маківкою, дзвіниця теж була восьмигранна, з шатровим верхом у так званому неросійському стилі. Також територію храму було обнесено цегляним парканом, стовпчики якого прикрасили відтисками хрестів.

Свято-Георгіївська церква на 1876 рік входила до складу Вигурівщино-Слобідської парафії, до якої також входили церкви Воскресенської Слобідки, Микільської Слобідки та Троєщини. Настоятелем парафії та треба розуміти, Вигурівської церкви, був священик Єлисей Колчевський. Окрім нього, до штату входило два помічники та 3 псаломники (пономарі).

Церкву Св. Георгія було закрито однією з перших серед лівобережних церков – ще 1931 року. Храм було майже одразу переобладнане під зерносховище.

Восени 1941 року, з початком нацистської окупації Київщини, церкву було відкрито для богослужінь. Та восени 1943 року церкву було зруйновано нацистськими військами при відступі, тоді ж було спалено і забудову села.

Якщо мешканцям Бортничів вдалося по війні збудувати на місці знищеної нову церкву, то подібна спроба по відновленню храму у Вигурівщини не була успішною. Тож вигурівці почали відвідувати Троїцьку церкву сусідньої Троєщини. На місці ж Георгіївської церкви 1950 року було збудовано Вигурівську середню школу. 1972 року школу у цій будівлі було закрито, натомість у ній розмістили цех взуттєвої фабрики. Цю споруду було зруйновано 1984 року, при знесенні забудови села Вигурівщина та будівництва масиву Вигурівщина-Троєщина.

Нині на цьому місці будинок по вул. Каштановій, 5 (7-й та 8-й під'їзди)[1].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Історико-архітектурний та історико-містобудівний опорні плани Києва. Книга 9. Вигурівсько-Троєщинська частина. ДНДІТІАМ. Київ 2001. ДНАББ ім. В. Г. Заболотного // Жилой массив «Троещина», микрорайон № 2, ул. Бальзака 8, 8а, 8б, материалы на конкурс. Киевпроект, Киев 1985. ДНАББ ім. В. Г. Заболотного.
  • Невідоме Лівобережжя з кінця XIX до середини XX ст. / Кирило Степанець, Олександр Михайлик, Семен Широчин.К. : [б. в.], 2017. — 232 с.