Перейти до вмісту

Церква Святого Димитрія Солунського (Миролюбівка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Церква Святого Димитрія Солунського (Миролюбівка)

Типцерква Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Україна
РозташуванняМиролюбівка Редагувати інформацію у Вікіданих
КонфесіяУГКЦ
Будівництво1922

CMNS: Церква Святого Димитрія Солунського у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Церква Святого Димитрія Солунського в Миролюбівці — парафія і храм греко-католицької громади Микулинецького деканату Тернопільсько-Зборівської архієпархії Української греко-католицької церкви в селі Миролюбівка Тернопільського району Тернопільської области.

Історія церкви

[ред. | ред. код]

Будівництво храму тривало з 1901 по 1922 рік. Його фундаторами були Федір Андрущишин, Петро Федик та Андрій Віблий. 6 листопада 1922 року, на свято Святого Миколая, храм освятив о. Григорій Статкевич.

До 1946 року парафія і храм належали до УГКЦ. Згодом, до 1961 року, вони перебували в юрисдикції РПЦ. Після цього храм був закритий державною владою.

У 1990 році парафія знову повернулася до УГКЦ. У 1997 році храм розписав Ігор Джупінас, а на храмовий празник святого Димитрія його освятив владика Михаїл Сабрига.

У 1937 році парафію відвідав владика Никита Будка.

У 2007 році відбулася візитація владики Василія Семенюка. У 2011 році, в неділю Мироносиць, владика разом зі священниками відслужив Літургію та освятив новий престол.

Іконостас та престол виготовив Зеновій Бутковський. Іконостас розписав Валерій Лебідь, а образи та кивот — Степан Віблий.

При парафії діють: братство Матері Божої Неустанної Помочі, спільнота «Матері в молитві», Марійська дружина та Вівтарна дружина.

Щороку в неділю перед святом Петра і Павла священник освячує поля і сільськогосподарську техніку, молячись за добрий урожай.

На подвір'ї церкви встановлено місійний хрест та фігуру парафіяльного значення. У власності парафії є церква і дзвіниця.

Парохи

[ред. | ред. код]
  • о. Корнелій Бачинський,
  • о. Олексій Попівчак,
  • о. Михайло Куць,
  • о. Богдан Цирулик,
  • о. Михайло Дацьків,
  • о. Володимир Білінський (з січня 2001).

Джерела

[ред. | ред. код]