Церква святого Михайла (Сможе)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква Святого Архангела Михайла
Після перебудови
Після перебудови
Після перебудови
48°54′29″ пн. ш. 23°11′31″ сх. д. / 48.90806° пн. ш. 23.19194° сх. д. / 48.90806; 23.19194Координати: 48°54′29″ пн. ш. 23°11′31″ сх. д. / 48.90806° пн. ш. 23.19194° сх. д. / 48.90806; 23.19194
Країна Україна Україна
Місто с.Сможе
Сколівський район
Львівська область
Конфесія Православна церква України
Українська греко-католицька церква
Тип церква
Побудовано 1874
Статус  Пам'ятка архітектури національного значення

Церква Святого Архангела Михайла. Карта розташування: Україна
Церква Святого Архангела Михайла
Церква Святого Архангела Михайла
Церква Святого Архангела Михайла (Україна)
Церква Святого Архангела Михайла. Карта розташування: Львівська область
Церква Святого Архангела Михайла
Церква Святого Архангела Михайла
Церква Святого Архангела Михайла (Львівська область)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Церква Святого Архангела Михайла, також Михаїла — колишня дерев'яна церква, пам'ятка архітектури національного значення, у селі Сможе Сколівського району на Львівщині. Використовувалась спільно громадою УГКЦ і ПЦУ.

Історія і архітектура[ред. | ред. код]

Плебанія (будинок для сім'ї священика) збудована з дерева в 1835, у 1864 знищена грибом.

Церква Святого Архангела Михайла- первісний вигляд

В архівних джерелах відмічена наявність канонічно візитованої у 1874 дерев'яної церкви Святого Михайла.

Храм був розташований на сільському цвинтарі, біля автотраси М 06. Від 1979 року входив до пам'яток архітектури державного, а тепер — національного значення.

У своєму плануванні церква дерев'яна, тризрубна, триверха. Її спорудив відомий у Бескидах майстер Лука Снігур у 1874. Унікальністю церкви є закінчення двох бічних об'ємів: перехід від восьмерика до четверика відбувається за допомогою трикутних парусів, що надають храму типово бойківського пірамідального характеру. Церкву оточує піддашшя; з південного боку східного зрубу добудовано приміщення. Уся церква вкрита бляхою.

Дерев'яна двоярусна дзвіниця храму (нижній ярус зрубний, верхній — каркасний) стоїть на південний захід від храму, теж з XIX століття. Дзвіницю перенесли з присілка Сможі — Долинівки.

Храм був патроном «Інституту убогих і сиріт Станіслава графа Скарбка».

Під час ІІ світової війни церква була дещо пошкоджена гранатами в лютому 1915 року, але парафіяни у 1916 році її відновили. Недалеко від церкви були вириті окопи, а на плебанії була конюшня. Тоді в селі згорів лише один будинок.

У архівах відмічено:

  • з 1909 — при церкві Братство Найсвятіших Тайн.
  • в 1911 — будується нова плебанія
  • в 1931 — число душ з містечками Аннаберг (Нагірне), Феліцієнталь (Долинівка) грекокатоликів — 416. Німецькі колонії, латинський костел і священик.
  • в 1935 — Братство Найсвятіших Тайн — 160 членів.
  • 1939 — Церковна земля — 5 моргів, сінокоси — 5 моргів, не ужитих — 31 морг.
  • 1946 — Руска Православна Церква (о. Михайло Блозовський загинув у 1949 році в Українській Повстанській Армії).
Дзвіниця. Біла одноповерхова споруда за дзвіницею — восьмирічна школа
Рік Грекокатоликів Латинників Євреїв Парох
1882 262 Олександр Миронович, народжений у 1817, рукоположений у 1842, одружений, префект вдовичо-сиротинської каси, декан, радник Митрополичої консистерії
1883 268 Юстин Лучаківський, народжений у 1841, рукоположений у 1865, одружений
1886 288 Юстин Лучаківський
1887 359 Нестор Коржинський, народжений у 1861, рукоположений у 1886, одружений
1888 360 Юстин Лучаківський
1889 371 Кароль Бардин
1892 379 Михайло Бачинський, народжений у 1866, рукоположений у 1890, одружений
1895 368 Михайло Бачинський
1898 372 Микола Гапій, народжений у 1866, рукоположений у 1896, вдівець
1902 378 155 131 Микола Гапій
1913 460 165 136 Микола Гапій
1928 465 Антін Мельник, народжений у 1889, рукоположений у 1916, одружений
1935 425 Ярослав Хавалка народився в 1893, рукоположений в 1927, одружений.
1938 ? Олексій Борис народився в 1907 році, рукоположений в 1938.
1943-1945 ? Михайло Блозовський
  • 1961 — церква закрита.
  • 1989 — відкрита РПЦ.
  • 1997 — почергові відправи УГКЦ — УАПЦ.

В 1998:

Плебанія збудована з дерева, куплена в 1998 році.

Повністю згоріла 23 березня 2024 року. Збереглась лише дзвіниця.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]