Координати: 49°18′14″ пн. ш. 21°33′27″ сх. д. / 49.30389° пн. ш. 21.55750° сх. д. / 49.30389; 21.55750

Церква Святої Параскеви (Нова Полянка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква Святої Параскеви
Назва на честь: Параскевія

49°18′14″ пн. ш. 21°33′27″ сх. д. / 49.30389° пн. ш. 21.55750° сх. д. / 49.30389; 21.55750
СтатусОб'єкт культурної спадщини Словаччини
Статус спадщиниПам'ятка культурної спадщини Словаччиниd і cultural heritage of Slovakiad[1]
Країна Словаччина
РозташуванняСвидник
Свидницький округ
Пряшівський край
КонфесіяСГКЦ
Тип будівліцерква
Архітектурний стильдерев'яна архітектура
Матеріалдерево
Побудовано на коштигромади
Засновано1900[1]
Будівництво1766
Церква Святої Параскеви (Нова Полянка). Карта розташування: Словаччина
Церква Святої Параскеви (Нова Полянка)
Церква Святої Параскеви (Нова Полянка) (Словаччина)
Церква Святої Параскеви (Нова Полянка). Карта розташування: Пряшівський край
Церква Святої Параскеви (Нова Полянка)
Церква Святої Параскеви (Нова Полянка) (Пряшівський край)
Мапа

CMNS: Церква Святої Параскеви у Вікісховищі

Церква Святої Параскеви (русин. Церьков святой Параскєвы) — дерев'яна греко-католицька лемківська церква, з 1986 року знаходиться у скансені Музею української культури міста Свидник.

Історія

[ред. | ред. код]

Церква Святої Великомучениці Параскеви була побудована у 1766 чи 1763[2] року в селі Нова Полянка.

Під час Східно-Карпатської операції (8 вересня 1944 — 28 жовтня 1944) церква була пошкоджена, але згодом була відновлена. До 1961 року церква занепала і була розібрана.

Після того, як у 1980-х роках був створений Музей української культури в місті Свидник, було прийнято рішення відновити церкву. У 1986 році церква була відреставрована та розміщена у скансені Державного музею української культури в Свиднику.

У 1993 році церкву освятили, у ній відбуваються богослужіння.

Архітектура

[ред. | ред. код]

Церква дерев'яна тридільна, тризрубна, трибанна. Верхи церкви покриті ґонтом. Ризниця, нава й бабинець квадратні у плані, рорзташовані на одній осі із заходу на схід. Стіни первісно були оздоблені настінними розписами. Іконостас середини XVIII століття, походить з церкви села Правровець.

Біля церкви розташована дерев'яна дзвіниця.

Світлини

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Архітектура. Монументальне мистецтво. Редактор Людмила Герус, ілюстрації Є. Вдовиченко. Видавництво«Litres», 2019. ISBN 9785041605056
  • Церква св.П'ятниці 1766 р. (дерев.) Народна архітектура українських Карпат. – Київ: 1987 р., с. 233.
  • Василь Слободян Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. – Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 158.
  • Мирослав Сополига Перлини народної архітектури. – Пряшів: ДІНО, 1996 р., с. 81.
  • Ярослав Тарас. Архітектура дерев'них храмів українців Карпат: культурно-традиційний аспект. Ілюстрації Є. Вдовиченко. Видавництво «Litres», 2019. ISBN 5041605068
  • Ярослав Тарас. Сакральна дерев’яна архітектура українців Карпат: культурно-традиційний аспект. — Львів: ІН НАН України, 2007. — 640 с

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б https://data.gov.sk/dataset
  2. Греко-католицька дерев'яна церква Параскеви, 1763 [Архівовано 2015-07-21 у Wayback Machine.](словац.)

Посилання

[ред. | ред. код]