Церква Снігів
| Церква Снігів | |
|---|---|
 | |
| 77°50′49″ пд. ш. 166°39′43″ сх. д. / 77.84699722224978302° пд. ш. 166.66200000002777415° сх. д.Координати: 77°50′49″ пд. ш. 166°39′43″ сх. д. / 77.84699722224978302° пд. ш. 166.66200000002777415° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування | , Територія Антарктичного договоруd |
| Початок будівництва | 1956 |
| Стиль | Модерна архітектура |
| Належність | католицька церква |
| Єпархія | Roman Catholic Diocese of Christchurchd |
|
[[Файл:|300px|Церква Снігів. Карта розташування: Земля]]  Церква Снігів (Земля) | |
 | |
 Церква Снігів у Вікісховищі | |
Церква Снігів (англ. Chapel of the Snows) — позаконфесійна християнська церква-каплиця в Антарктиці, одна з найбільш південних культових споруд у світі.
Розташування[ред. | ред. код]
Належить до американської антарктичної станції Мак-Мердо, розташованої на острові Росса. Є найпівденнішою будівлею релігійного призначення у світі, донедавна була і найпівденнішою культовою спорудою взагалі[1]; на даний час на більшій (приблизно на 1 хвилину) південній широті розташована тільки католицька каплиця печерного типу, вирубана в крижаному масиві в зоні аргентинської бази «Бельграно II».
Релігійні громади та служби[ред. | ред. код]
У церкві регулярно проводяться служби за католицькими і протестантськими (англіканськими) обрядами. У літній (для південної півкулі) період служби проводяться священиками відповідних громад на вахтовій / ротаційній основі; католицькі священики надаються архиєпархією Нової Зеландії, а протестантські — Військово-повітряними силами Національної гвардії США. Крім основних двох громад, в Церкві Снігів за домовленістю лідерів відповідних груп проводяться служби та зустрічі представників інших конфесій та віросповідань (включаючи мормонів, буддистів і бахаїстів), й навіть нерелігійних груп (наприклад, «анонімних алкоголіків»[1].
Заснування[ред. | ред. код]
Церква була заснована в 1956 році, проте стара будівля (на ілюстрації зліва) згоріла в 1978 році і було замінена тимчасовою каплицею. Нова будівля, у якій могло поміститися до 63 прихожан / відвідувачів, була зведена влітку 1988—1989 років і освячена 20 січня 1989 року в ході служби, що зібрала близько 80 осіб, яку очолював капелан допоміжних сил ВМС США в Антарктиці лейтенант М. Бред Йортон за участю отця Джерарда Крейга з церкви Hoon Hay Parish в Крайстчерчі (Нова Зеландія). Після введення в дію нової будівлі церкви тимчасову споруду (згодом знищену під час шторму в травні 1991 року) використовували для інших потреб[1].
Архітектура[ред. | ред. код]
При частковій схожості архітектури зі старою церквою, нова була прикрашена вітражами з символікою крижаного континенту (на ілюстрації праворуч). Крім того, в ній зберігаються сувеніри, пов'язані з участю військово-морського флоту США в організації та оснащенні американської антарктичної програми в 1955—1956 роках в ході місії Deep Freeze, а в літній сезон — привізний срібно-золотий потир, відомий як Erebus Chalice, подарований Церкві вдовою Роберта Скотта та названий на честь одного з кораблів експедиції Джеймса Росса; його привозили з собою священики і використовували в різдвяній службі. У зимовий сезон потир зберігався в Кафедральному соборі Крайстчерча (Нова Зеландія)[2][3], а після його руйнування внаслідок землетрусу в 2011 році, — там же в місцевій католицькій школі.
Вівтар церкви також пов'язаний з ім'ям Роберта Скотта і пожертвуваний Церкві Снігів церквою St. Saviour's Chapel в Літтелтоні (Нова Зеландія)[4], де Скотт молився перед стартом експедиції «Терра-Нова»[5].
Див. також про інші антарктичні церкви[ред. | ред. код]
- Список церков Антарктиди
- Антарктична Церква Святої Трійці (російська православна церква)
- Каплиця Святого Іоанна Рильського (болгарська православна церква)
- Аргентинська Каплиця Св. Діви Луханської[en] (римсько-католицька церква)
- Норвезька лютеранська церква (Грютвікен)[en]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в История основания и восстановления Церкви Снегов [Архівовано 22 вересня 2019 у Wayback Machine.](англ.).
- ↑ Фотография потира и некоторые данные о нём [Архівовано 6 квітня 2013 у Wayback Machine.] на Flickr.
- ↑ Nicholas Johnson. {{{Заголовок}}}. — Los Angeles : Feral House, 2011. — P. 309—314. — ISBN 9781459617490..
- ↑ Chapel returning home to Lyttelton. Anglican Taonga. Архів оригіналу за 8 січня 2013. Процитовано 13 листопада 2012.
- ↑ St. Saviour's Anglican Church (Former) [Архівовано 24 вересня 2012 у Wayback Machine.](англ.) в регистре St Saviour’s Anglican Church (Former).
Посилання[ред. | ред. код]
- Ігор Зотіков (полярник, гляціолог, член-кор. РАН). «За розгадкою таємниць Льодяного континенту». — Москва : «Мысль», 1984. — 247 с.
- Southern Hemisphere Adventure: The Erebus Chalice [Архівовано 20 жовтня 2019 у Wayback Machine.].