Церква Собору Пресвятої Богородиці (Стиборівка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква Собору Пресвятої Богородиці

Бродівський, Стиборівка2.jpg

49°54′17″ пн. ш. 25°18′47″ сх. д. / 49.90472222224977372° пн. ш. 25.31305555558378018° сх. д. / 49.90472222224977372; 25.31305555558378018Координати: 49°54′17″ пн. ш. 25°18′47″ сх. д. / 49.90472222224977372° пн. ш. 25.31305555558378018° сх. д. / 49.90472222224977372; 25.31305555558378018
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Село Стиборівка
Конфесія УГКЦ / ПЦУ
Єпископство Сокальсько-Жовківська єпархія УГКЦ[1]/
Львівська єпархія УАПЦ
Тип церква і пам'ятка архітектури
Тип будівлі церква
Будівництво ???—1702 роки

Церква Собору Пресвятої Богородиці. Карта розташування: Україна
Церква Собору Пресвятої Богородиці
Церква Собору Пресвятої Богородиці
Церква Собору Пресвятої Богородиці (Україна)
CMNS: Церква Собору Пресвятої Богородиці у Вікісховищі

Церква Собору Пресвятої Богородиці[2][1] — церква у селі Стиборівка Бродівського району Львівської області. Церква і дзвіниця при ній мають статус пам'ятки архітектури національного значення (охоронний № 1340). До реєстру пам'яток помилково внесена під назвою «Церква Різдва Пресвятої Богородиці».

Історія[ред. | ред. код]

Церква і дзвіниця зведені у 1702 році, про що свідчить напис на надпоріжнику західних дверей[3]. Разом із церквою в селі Лукавець вважається однією з найстаріших церков Бродівського району[3].

У 1829 році до будівлі підвели фундамент[4].

Під час Першої світової війни церква зазнала пошкоджень: у 1915 році снаряд пошкодив вівтар та іконостас. У 1917 році почалася відбудова церкви, проте внаслідок цих робіт вівтар став нижчий від захристя. У 1928 році пройшла чергова реставрація церкви[3].

У 1937 році парафію церкви очолив о. І. Прокопчук, після нього — отці С. Пиріг, С. Пасічник, Оришкевич. Після отця Оришкевича церкву закрили, проте служби відправлялися. За радянських часів, у 1962—1989 роках священиків на парафії не було. Із здобуттям Україною незалежності в селі організували дві громади: греко-католицьку[1] та УАПЦ[5]. У 1990 році більшістю голосів вирішили, що сільська церква буде греко-католицькою, проте парафіяни УАПЦ мають право відправляти богослужіння почергово з католиками[1]. Згідно усних переказів, записів в Богослужбових книгах с.Загір'я, Зборівського району, а також шематизму 1935-36рр. дерев'яна Церква с. Стиборівка збудована у 1605 році в с.Загір'я і продана до Стиборівки у 1827 році.

Опис[ред. | ред. код]

Розташована біля цвинтаря на північній околиці села, вівтарем орієнтована на південний схід. Будівля церкви невелика за розмірами і висотою, дерев'яна, тризрубна, одноверха, оточена піддашшям, опертим на випусти вінців зрубів. У 1990-х роках піддашшя навколо нави та частково вівтаря були покриті ґонтом. Силует будівлі витягнутий, розчленований горизонтально. Основний об'єм зведений з дубових брусів на грубих дубових підвалинах розміром 0,37*0,42 м. Центральний зруб квадратний у плані, вкритий чотирисхилим наметовим дахом із двома заломами. На північній стіні лишився двосхилий дашок на дерев'яних стовпах. Із заходу до центрального зрубу пізніше (у другій половині XIX ст.) був прибудований квадратний у плані бабинець із соснового дерева. Із півдня та сходу до центрального зрубу прибудована захристія, вертикально шальована дошками і лиштвами. Бокові об'єми вкриті трисхилим дахом. Стіни підопасання виконані з відкритих брусів зрубу, надопасання — оббиті бляхою.

В інтер'єрі церкви зберігся чотириярусний іконостас XVIII ст., ікони мальовані на полотні. Бабинець перекритий зрубним склепінням і відкритий до центральної нави арковим вирізом. Об'єм центральної нави відкритий у висоту. Захристія перекрита пласкою стелею.

На південний схід від церкви розташована дерев'яна, двоярусна, квадратна у плані дзвіниця, зведена у 1878 р.[3] (за іншими даними — у XVIII столітті[4]) місцевими майстрами Грицьком Саганом і Степаном Дубиною. Перший ярус дзвіниці побудований з дубових брусів, другий має каркасну конструкцію. Дзвіниця вкрита чотирисхилим наметовим дахом.

Обидві будівлі є типовими зразками народної архітектури галицької школи та внесені до реєстру пам'яток архітектури національного значення.

На схід від дерев'яної церкви розташована мурована церква, будівництво якої почалося ще у 1937 році і завершене на початку 1990-х років. Автором проекту церкви був львівський архітектор Олександр Лушпинський[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Підкамінський деканат. www.sokaleparchy.org.ua. Сокальсько-Жовківська єпархія УГКЦ. Процитовано 29 січня 2018 року. 
  2. Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель // Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація. — 1996. — Т. 4. — С. 102.
  3. а б в г д Вуйцик, Івасейко, Слободян, 2000, с. 192
  4. а б ПГиА УССР, 1985, с. 111
  5. парафії Підкаменського деканату. uaoc.lviv.ua. Львівська єпархія УАПЦ. Процитовано 29 січня 2018 року. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • В. Вуйцик, С. Івасейко, В. Слободян. Стиборівка. Церква Собору Пр. Богородиці 1702 // Українські церкви Бродівського району. — Льв., 2000.
  • БОГОРОДИЦКАЯ ЦЕРКОВЬ, 1702 г., И КОЛОКОЛЬНЯ, XVIII в. // Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР (иллюстрированный справочник-каталог) / Жариков Н.Л. (гл. ред.), Логвин Г.Н. (отв. ред.), Гованюк Е.М., Кравец И.М., Могытыч И.Р., Трегубова Т.А. и др. — К. : Будівельник, 1985. — Т. Т. 3. — С. 111-112. — 8000 прим.
  • Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель // Вісник ін-ту «Укрзахідпроектреставрація». — 1996. — Т. 4. — С. 102.