Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Скала-Подільська)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Скала-Подільська)

48°51′18″ пн. ш. 26°11′59″ сх. д. / 48.85522222224999922° пн. ш. 26.19983333336111286° сх. д. / 48.85522222224999922; 26.19983333336111286Координати: 48°51′18″ пн. ш. 26°11′59″ сх. д. / 48.85522222224999922° пн. ш. 26.19983333336111286° сх. д. / 48.85522222224999922; 26.19983333336111286
Тип церква
Статус спадщини пам'ятка архітектури місцевого значення України
Країна  Україна
Розташування Скала-Подільська
Конфесія ПЦУ
Будівництво 1877 — 1882
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Скала-Подільська). Карта розташування: Україна
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Скала-Подільська)
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Скала-Подільська) (Україна)
Мапа

CMNS: Церква Успіння Пресвятої Богородиці у Вікісховищі

Церква Успіння Пресвятої Богородиці в Скалі-Подільській — культова споруда, православний парафіяльний храм (ПЦУ) у смт Скала-Подільська Чортківського району Тернопільської области. У храмі брали шлюб Михайло Грушевський та Марія-Іванна з Вояківських, своячка місцевого пароха[1].

Оголошена пам'яткою архітектури місцевого значення (охоронний номер 433)[2].

Історія церкви[ред. | ред. код]

Перший храм збудований 1725 року. У 1877—1882 роках, зважаючи на аварійний стан Миколаївської церкви, о. Келестин Костецький збудував велику кам'яну церкву Успіння Пресвятої Богородиці. Перший камінь заклав п. Василь Мартюк, правнук якого 16 років з 1994 по 2009 року був старшим братом та касиром.

За служіння о. Олександра-Костянтина Левицького було розписано храм.

Перед Першою світовою війною Миколаївську церкву було наділено трьома відпустами: на свято Перенесення мощей Святого Миколая, та Марії Магдалини і на Покрову Пресвятої Діви Марії.

У 1946 році парафія і храм перейшли до московського православ'я. У 1990 році частина селищної громади повернулися в лоно ПЦУ.

Парохи[ред. | ред. код]

  • о. Микола Коростинський (до †1842),
  • о. Омелян Копровський (1842—1843, адміністратор; 1843—†1871, парох)
  • о. Іван Кушик (1871—1872, адмін.)
  • о. Келестин Костецький (1872—1885),
  • о. Олександр Кисілевський (1885—1886, адм.)
  • о. Олександр-Костянтин Левицький (1886—†1910),
  • о. Костянтин Андрухович (1910—1912, адм.),
  • о. Анатоль Базилевич (1912—1913, адм.),
  • о. Вітольд Білинський (1913—†1919),
  • о. Іван Дерев'янко (1919—1959),
  • о. Михайло Клим (1957—1987),
  • о. Ілля Негір (з 1988).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]