Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Козова)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Козова)
49°25′55″ пн. ш. 25°09′34″ сх. д. / 49.43194° пн. ш. 25.15944° сх. д. / 49.43194; 25.15944Координати: 49°25′55″ пн. ш. 25°09′34″ сх. д. / 49.43194° пн. ш. 25.15944° сх. д. / 49.43194; 25.15944
Тип споруди церква
Розташування Україна Україна, Тернопільська область, смт Козова
Художник Теофіл Копистинський
Кін. будівництва 1885
Стиль неокласицизм
Належність УГКЦ
Адреса 47600 Тернопільська обл; смт. Козова; вул. Б. Хмельницького, 8.
Веб-сайт ugcc.kozova.net
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Козова). Карта розташування: Україна
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Козова)
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Козова) (Україна)

Церква Успіння Пресвятої Богородиці — найстаріший донині збережений храм у містечку Козова, райцентрі Тернопільської області.

Церква належить парафії Успіння Пресвятої Богородиці Козівського деканату Тернопільсько-Зборівської архієпархії УГКЦ.

До парафії належить близько 3000 вірних. Церква має відпуст на свято Петра і Павла.

Історія[ред. | ред. код]

Перша відома пряма згадка про храм Успіння Пресвятої Богородиці в Козові походить з 1680 року в першому реєстрі Катедратика владики Шумлянського, який зберігається у Національному музеї у Львові. Перша опосередкована згадка — 1609 рік. Також, про парафію згадує документ 1700 р. список храмів Галичини, які прийняли Унію за єпископа Йосифа Шумлянського.

Теперішній храм збудований у 1885 році. Посвячував митрополит Сильвестр (Сембратович) у 1894 році.

Перші розписи храму зробив відомий художник Теофіл Копистинський. 2015 року у вікнах храму встановили вітражі із зображеннями блаженного єпископа Никити Будки та слуги Божого ієрея Андрія Бандери[1].

До 1990 року до парафії належали вірні навколишніх сіл Теофіпілка, Геленків та Вікторівка.

Парохи[ред. | ред. код]

Імя та прізвище священика,
посада
Роки
життя
Рік
свячення
Прибув
на парафію
Вибув
з парафії
1 о. Яків Дидицький, протопресвітер Козівський
?–1757
1709
1709
1757
2 о. Стефан Дидицький, парох
1707–?
1750
1750
?
3 о. Василь Літинський, парох
1788–1878
1818
1839
1878
4 о. Петро Літинський, сотрудник
1852–1922
1876
1876
1877
5 о. Августин Дольницький, сотрудник
1822–1899
1848
1848
1851
6 о. Николай Семинович, сотрудник
1868–?
1869
?
?
7 о. Юстин Залуський, сотрудник
1844-1889
1869
1869
1870
8 о. Кирило Лукасевич, сотрудник
1845–1912
1869
1869
1871
9 о. Павло Свистун, декан, крилошанин, радник
1842–1919
1867
1878
1919
10 о. Николай Іванчук, сотрудник
1881–?
1905
1914
1920
11 о. Семен Іванчук, крилошанин, капелан в І світову
1887–1961
1912
1920
1936
12 о. Євген Мацелюх, адміністратор, вояк УГА
1893–1941
1920
1939
1941
13 о. Теофіл Бемко, адміністратор, магістр, активний підпільний священик
1902–1982
1941
1943
?
14 о. Іван Чарторийський, ісповідник віри, швагро о. Андрія Бандери
1875–1952
1903
1936
1952
15 о. Йосип Гроховський, УГКЦ, прийняв РПЦ
1904–1950-ті
1933
1946
1950-ті
16 о. Володимир Микорин, УГКЦ, прийняв РПЦ
1908–?
1970
1980
?
17 о. Іван Пилипишин, РПЦ, єпископ УАПЦ, митрополит Чернівецький Варлаам УПЦ КП, архімандрит Василій в УПЦ МП
нар. 1946
1973
1980
1986
18 о. Богдан Скасків, РПЦ, УАПЦ
нар. 1953
1984
1987
1990
19 о. Василь (Семенюк), нині митрополит Тернопільсько-Зборівський
нар. 1949
1974
1990
1990
20 о. Дмитро Долішняк, митрат, декан
1948–2004
1986
1990
2004
21 о. Євген Бойко, РПЦ, парох і декан УГКЦ
нар. 1964
1990
2004
2007
22 о. Михайло Забанджала, сотрудник, парох з 2007
нар. 1979
2003
2003
донині
23 о. Василь Баглей, сотрудник
нар. 1981
2007
2012
донині

Спільноти при церкві[ред. | ред. код]

При церкві є спільноти:

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]