Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Козова)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Козова)
49°25′55″ пн. ш. 25°09′34″ сх. д. / 49.43194° пн. ш. 25.15944° сх. д. / 49.43194; 25.15944Координати: 49°25′55″ пн. ш. 25°09′34″ сх. д. / 49.43194° пн. ш. 25.15944° сх. д. / 49.43194; 25.15944
Тип споруди церква
Розташування Україна Україна, Тернопільська область,смт Козова
Художник Теофіл Копистинський
Кінець будівництва 1885
Архітектурний стиль неокласицизм
Належність УГКЦ
Адреса 47600 Тернопільська обл; смт. Козова; вул. Б. Хмельницького, 8.
Веб-сайт ugcc.kozova.net
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Козова) is located in Україна
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Козова)
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Козова) (Україна)

Церква Успіння Пресвятої Богородиці — греко-католицька церква, найстаріший донині збережений храм у смт Козова, райцентрі Тернопільської області.

Церква належить парафії Успіння Пресвятої Богородиці Козівського деканату Тернопільсько-Зборівської архієпархії УГКЦ.

Церква має відпуст на свято Петра і Павла. До парафії належить близько 3000 вірних.

Історія[ред.ред. код]

Перша відома пряма згадка про храм Успіння Пресвятої Богородиці в Козові походить з 1680 року в першому реєстрі Катедратика владики Шумлянського, який зберігається у Національному музеї у Львові. Перша непряма згадка — 1609 рік. Також, про парафію згадує документ 1700 р. список храмів Галичини, які прийняли Унію за єпископа Йосифа Шумлянського.

Теперішній храм збудований у 1885 році. Посвячував митрополит Сильвестр (Сембратович) у 1894 році.

Перші розписи храму зробив відомий художник Теофіл Копистинський. 2015 року у вікнах храму встановили вітражі із зображеннями блаженного єпископа Никити Будки та слуги Божого ієрея Андрія Бандери[1].

До 1990 року до парафії належали вірні навколишніх сіл Теофіпілка, Геленків та Вікторівка.

Парохи[ред.ред. код]

Імя та прізвище священика,
посада
Роки
життя
Рік
свячення
Прибув
на парафію
Вибув
з парафії
1 о. Яків Дидицький, протопресвітер Козівський
?–1757
1709
1709
1757
2 о. Стефан Дидицький, парох
1707–?
1750
1750
?
3 о. Василь Леонтович
1857–?
?
1803
?
4 о. Василь Літинський, парох
1788–1878
1818
1839
1878
5 о. Петро Літинський, сотрудник
1852–?
1876
1876
1877
6 о. Августин Дольницький, сотрудник
1822–1899
1848
1848
1851
7 о. Николай Семинович, сотрудник
1868–?
1869
?
?
8 о. Юстин Залуський, сотрудник
1869–?
1870
?
?
9 о. Кирило Лукасевич, сотрудник
1845–1912
1869
1869
1871
10 о. Павло Свистун, декан, крилошанин, радник
1842–1919
1867
1878
1919
11 о. Николай Іванчук, сотрудник
1881–?
1905
1914
1920
12 о. Семен Іванчук, крилошанин
1887–?
1912
1920
1939
13 о. Євген Мацелюх, адміністратор, капелан УГА
1893–1941
1920
1939
1941
14 о. Теофіл Бемко, адміністратор, магістр, активний підпільний священик
1902–1982
1941
1943
?
15 о. Іван Чарторийський, ісповідник віри, швагро о. Андрія Бандери
1875–1952
1903
1936
1952
16 о. Йосип Гроховський, УГКЦ, прийняв РПЦ
1904–1950-ті
1933
1946
1950-ті
17 о. Володимир Микорин, УГКЦ, прийняв РПЦ
1908–?
1970
1980
?
18 о. Іван Пилипишин, РПЦ, єпископ УАПЦ, митрополит Чернівецький Варлаам УПЦ КП, архімандрит Василій в УПЦ МП
нар. 1946
1973
1980
1986
19 о. Богдан Скасків, РПЦ, УАПЦ
нар. 1953
1984
1987
1990
20 о. Василь (Семенюк), нині митрополит Тернопільсько-Зборівський
нар. 1949
1974
1990
1990
21 о. Дмитро Долішняк, митрат, декан
1948–2004
1986
1990
2004
22 о. Євген Бойко, РПЦ, парох і декан УГКЦ
нар. 1964
1990
2004
2007
23 о. Михайло Забанджала, сотрудник, парох з 2007
нар. 1979
2003
2003
донині
24 о. Василь Баглей, сотрудник
нар. 1981
2007
2012
донині

Спільноти при церкві[ред.ред. код]

При церкві є спільноти:

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]