Перейти до вмісту

Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Колодрібка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Колодрібка)

Типцерква Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Україна
РозташуванняКолодрібка Редагувати інформацію у Вікіданих
КонфесіяУГКЦ
Будівництво1906

CMNS: Церква Успіння Пресвятої Богородиці у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Церква Успіння Пресвятої Богородиці в Колодрібці — парафія і храм греко-католицької громади Заліщицького деканату Бучацької єпархії Української греко-католицької церкви в селі Колодрібка Чортківського району Тернопільської области.

Історія церкви

[ред. | ред. код]

До будівництва теперішнього храму в селі, ймовірно, існувала стара греко-католицька церква. У 1900–1906 роках збудували нову церкву, яку освятив Станиславівський єпископ Григорій Хомишин.

Завдяки о. Володимиру Яворському в селі активно діяли читальня «Просвіти», кооператив «Єдність», спортивно-гімнастичні товариства «Сокіл» та «Луг», а також «Союз Українок» і «Відродження».

З 1946 по 1990 рік парафія і храм належали до РПЦ. У 1958–1961 роках художники Тарас Козак і Богдан Балакунець виконали розпис церкви. У 1990 році парафія повернулася в лоно УГКЦ.

У 2006 році, з нагоди 100-річчя храму, парафію відвідав єпископ Іриней Білик. У 2012–2014 роках Петро та Ганна Стадники розписали храм.

На парафії діють Вівтарне братство, братство «Апостольство молитви», спільнота «Матері у молитві» та біблійний гурток. Збереглася «Золота книга тверезости» з 1900 року, а в 2011 році завели нову.

Центр села прикрашає фігура Божої Матері, а біля церкви стоїть пам'ятник на честь скасування панщини у 1848 році. Парафія володіє проборством.

Парохи

[ред. | ред. код]
  • о. Паляниця (1880),
  • о. Капустинський (до 1898),
  • о. Володимир Яворський (до 1909),
  • о. Василь Мисевич (до 1915),
  • о. Василь Вергун (1915—1921),
  • о. В. Харжевський (1921—1922),
  • о. Роман Жолкевич (1922—1927),
  • о. Луцький (1929—1933),
  • о. Юліан Гординський (1933—1944),
  • о. Аксентій Остафіїв (1946—1962),
  • о. Г. Новосад (1966),
  • о. Богдан Кужіль (1966—1969),
  • о. Михайло Ковпак (1970—1979),
  • о. Михайло Дацьків (1980—1985),
  • о. Євген Костів (1985—1988),
  • о. Михайло Друзик (1988—1990),
  • о. Ростислав Гладяк,
  • о. Зиновій Пасічник (1990—1992),
  • о. Григорій Дребіт (1992—1995),
  • о. Олег Косова»і (1995—1999),
  • о. Василь Щур (з 1999).

Джерела

[ред. | ред. код]